Розділ 2
Матеріали й методи дослідження
Для вирішення мети і задач, поставлених у дисертації, було обстежено 110
вагітних жінок. I групу (контрольну) склали 30 вагітних, робота яких не була
пов'язана з хімічним виробництвом. До ІІ групи (основна) ввійшло 80 вагітних -
робітниць заводу ВАТ «Сумихімпром», специфіка трудової діяльності яких
передбачала контакт з фосфоритами. Щодо особливостей спостереження, ведення
вагітних, лікувально-профілактичних заходів, їх було поділено на ІІ підгрупи.
Підгрупу ІІ-А склали вагітні (40), які спостерігаються в жіночій консультації
за загальноприйнятим алгоритмом. До підгрупи ІІ-Б ввійшли вагітні (40), яким
проводилися комплексні профілактичні заходи за розробленою нами схемою. Крім
цього, було проведено оцінку стану новонароджених (30 – від матерів контрольної
групи, 40 – від жінок ІІ-А і 40 від жінок підгрупи ІІ-Б.
Обстеження вагітних та їх новонароджених проводили за спеціально розробленим
планом. Було вивчено й проаналізовано анамнез, скарги вагітних, стан органів і
систем організму, дані спеціального клініко-лабораторного, інструментального
дослідження.
Перед тим, як взяти на облік, вагітних оглядали терапевт, стоматолог, окуліст,
отоларинголог. Під час процесу спостереження у жіночій консультації
контролювали динаміку ваги тіла вагітної, артеріальний тиск, клінічні аналізи.
Для підтверження діагнозу ФПН використовували ультразвукову фетометрію й
плацентографію за допомогою апарату “Aloka 1700”(Японія).
У пологовому стаціонарі вивчали перебіг пологів і стан новонароджених. У якості
показників стану новонародженого були взяті його вага, зріст, округлість
головки, груди, оцінка за шкалою Апгар, термін виписки зі стаціонару. Крім
того, проведено аналіз захворювання й смертності новонароджених.
З метою оцінки стану плода, його серцевої діяльності проводилося дослідження за
допомогою фетального монітора Baby-Doppex-4000 (Німеччина) шляхом непрямої КТГ
за стандартними методиками – у положенні вагітної на спині протягом 20 хвилин,
починаючи з 32-34 тижня вагітності. При цьому вивчали такі показники: БЧСС,
варіабельність серцевого ритму, АО, міокардіальний рефлекс. Інтерпретацію
отриманих результатів, які отримали, проводили за методикою М.А.Пасинкова й
співавторів [103].
Вивчення гормонопродукуючої функції ФПК проводилося імуноферментним методом, у
центрі медико-біологічних досліджень "Екомед" м. Харкова, з використанням
стандартних тест-наборів реагентів "Стероїд ІФА-кортизол-01", "Стероїд
ІФА-прогестерон-01", "Стероїд ІФА-естріол" (Росія). У сироватці крові вагітних
визначали рівень прогестерону, естріолу, кортизолу в 14–18 і 32-36 тижнів
вагітності. Набір реагентів призначений для кількісного визначення концентрації
гормонів у сироватці крові людини методом твердофазового імуноферментного
аналізу. Набір складається зі стрипів у рамці з іммобілізованими
моноклональними антитілами до гормонів. Колібрувальні проби на основі сироватки
крові людини, що містять відому кількість гормонів, кон’югат-пероксидазу,
концентрований буферний розчин для промивання ямочок, розчин
тетраметилбензидину, стоп-реагент, контрольну сироватку людини з відомим
вмістом даного гормону. Принцип роботи набору полягає в наступному. У ямочках,
при додаванні досліджуваного зразка й кон’югату (кортизол, прогестерон,
естріол) пероксидаза, під час інкубації встановлюється рівновага між кон’югатом
й ендогенним (кортизоном, прогестероном, естріолом) сироватки крові в поєднанні
з антитілами, імобілізованими на внутрішній поверхні ямочок. При видаленні
вмісту з ямочок відбувається розподіл вільного й пов’язаного антитілами
гормонів і кон’югату зворотно-пропорційної кількості гормонів у зразку
сироватки крові. Під час інкубації з розчином тетраметилбензидину відбувається
забарвлення інкубації в ямочках. Ступінь забарвлення прямо-пропорційний
кількості пов’язаного антитілами кон’югат-пероксидази гормонів. Після
вимірювання оптичної щільності розчину в ямочках на основі колібрувальної
кривої розраховується концентрація гормонів у зразках, що визначаються.
Вміст ВМ (Co,Cd,Pb) вивчали атомно-абсорбційним метод на спектрофотометрі С
115- М1 (Selmi) на базі СумДУ. Об’єктами для вивчення були посліди (30)
роділь-контрольної групи й (80) роділь, зайнятих на підприємстві ВАТ
«Сумихімпром» (40- ІІ-А підгрупа, 40-ІІ-Б підгрупа).
Атомна абсорбція – сучасний загальноприйнятий метод аналізу хімічного складу –
використовується в наш час для визначення біля восьмидесяті елементів на різних
об’єктах. Метод базується на розпиленні розчину мінералізату в
повітряно-ацетиленовому полум’ї та вимірюванні резонансного поглинання атомів
елементу, що визначається за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометрії.
Важливою перевагою методу є проста проба до аналізу, що підвищує його
експресність. Метод атомної абсорбції застосовується для визначення ряду
елементів у широкому діапазоні концентрацій – 2–5 порядків. Спосіб ґрунтується
на повному розпаді органічних речовин шляхом спалювання проби сировини або
продукту в електроплиті при контрольованому температурному режимі й призначений
для всіх видів біологічних об’єктів.
Для проведення досліджень на аналітичних терезах зважували шматки проб (до 3-х
грамів), розміщували у фарфорові чашки. Проби ставили в сушильну холодну шафу й
поступово доводили температуру до 200–250°С. Час сушіння залежить від кількості
рідини в пробі (від 5–10 год) – проба повинна стати темною, сухою. Далі проби
переносять до муфельної плити для того, щоб позбавитися органічних речовин
(ставлять у холодну й поступово нагрівають до температури 550–600°С). Готові
пр
- Київ+380960830922