РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач нами був проведений комплекс
експериментальних досліджень, клінічних обстежень і натурних спостережень.
Програма наукових досліджень представлена на рис.2.1.
2.1. Умови постановки експериментальних досліджень. Прижиттєвий вимір цезію-137
і стронцію-85 у тварин.
Експериментальні дослідження проводилися у радіоізотопному віварії. Об'єктом
дослідження були самки білих безпородних щурів. У дослідах використовувалися
тварини приблизно одного віку (4 місяці) і масою 140-160 г. Всього використано
458 експериментальних тварин. Проведено 9 серій досліджень. Вивчено
протирадіонуклідні властивості 42 розроблених продуктів і БАД з морськими
водоростями.
У залежності від умов досліду і виду досліджуваного продукту чи БАД тварини в
кожній серії досліджень були розділені на групи по 8-10 осіб. Щурі контрольних
груп одержували звичайний віварний раціон, дослідних – той же віварний раціон,
частина якого була замінена на досліджувані продукти (продукт). Раціони у
контрольних і дослідних групах тварин були ідентичні за калорійністю, вмісту
білків, жирів, вуглеводів і, як правило, за вмістом вітамінів, солей кальцію,
калію, фосфору, мікроелементів. Лише при вивченні натуральних харчових
продуктів – носіїв вітамінів, макро- і мікроелементів (морської капусти чи
продуктів з неї) ці умови не дотримувалися.
П Р О Г Р А М А Н А У К О В О Г О Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я
Розчини радіоізотопів хлориду цезію-137 і стронцію-85 (чи тільки одного з
ізотопів) у індикаторних кількостях (відповідно цезію-137 - 0,4 - 1,6
кБкЧтварину-1 і стронцію-85 - 0,8 кБкЧтварину-1) щодня вводили у їжу під час її
готування (1, 3, 5-7, 9 серії). Добовий раціон ретельно подрібнювався,
перемішувався і для кращого поїдання видавався у кілька прийомів. Цим досягали
найменших втрат як їжі, так і ізотопів. У 2, 4, 8 серіях радіоізотоп цезію-137
вводили тваринам per os за допомогою внутрішлункового зонду однократно.
У 1, 5-7, 9 серіях досліджень вміст цезію-137 і стронцію-85 (чи тільки
цезію-137) представлено у вигляді кратності накопичення радіоізотопів
(радіоізотопу). Кратність накопичення радіоізотопу – це відношення вмісту
радіоцезію у організмі щурів у день вимірів до дози, що вводилася.
Кількість радіоізотопів у організмі щурів вимірювали за гамма-випромінюванням
цезію-137 (барію-137) і стронцію-85 через добу після першого надходження
ізотопів і далі через кожні наступні три доби на метрологічно забезпеченому
гамма-спектрометрі «Adkam» з аналізатором імпульсів на 4096 каналів зі
сцинтиляційним детектором NaI фірми «Bicron». Вимір виконували в геометрії
пластикового пеналу, у якому тварина фіксувалася.
2.2. Методи деяких біохімічних і імунологічних досліджень крові щурів.
Нами були проведені біохімічні дослідження ДНК в ядрах головного мозку в групі
тварин, що одержували салат з морської капусти «Далекосхідний» (7 серія). З
метою виявлення впливу малих рівнів іонізуючої радіації на функціонування
геному клітин у ядрах великих півкуль головного мозку визначали вміст і
розподіл ДНК. Ядра з мозку щурів виділяли диференціальним центрифугуванням у
цукровому середовищі [273]. Концентрацію ДНК у хроматині визначали
спектрофотометрично за оптичним поглинанням при довжині хвилі 260 нм, приймаючи
А=21, а також використовуючи спеціальну мініпрограму до спектрофотометру
(ДУ-65, Бекман, США).
Вивчена також активність природних кіллерів, цитотоксичних факторів
кон’югаційної здатності лімфоцитів периферичної крові тварин, що одержували
джем з морської капусти (6 серія). Ці показники нами були вибрані для вивчення
в зв'язку з тим, що при надходженні у організм тварин радіонуклідів, особливо
радіостронцію, відбувається різке і стійке пригнічення функції кіллерних
клітин, що є важливим фактором протипухлинного та противірусного захисту
організму.
Для характеристики імунологічного статусу визначали активність природних
кіллерів (NК-лімфоцитів) периферичної крові щурів. З цією метою тварин 1, 7, 8,
12 груп (6 серія) умертвляли шляхом декапітації наприкінці досліду. Виділення
лімфоцитів із крові щурів проводили в стерильних умовах з використанням
градієнтного центрифугування у суміші фіколл/верографін. Видалення адгезивних
клітин проводили у пластиковому посуді. Додаткове збагачення великими
гранулярними лімфоцитами досягалося при центрифугуванні у 4-х ступеневому
градієнті перколу. Для постановки цитотоксичного тесту використовували постійну
культуру УАС-1 клітин постійних пухлинних ліній, мічених 3Н-урідіном. Аналіз
реакції проводили через 4 і 20 годин інкубації, підраховуючи радіоактивність
клітинних осадів у рідинному сцинтиляційному лічильнику. Розрахунок літичної
активності проводили за формулою (2.1):
(2.1)
Визначення рівня секреції цитотоксичних факторів і звязуючої здатності
NК-клітин - за методом Wright. У обох випадках тестування проводили на клітинах
УАС-1 [274].
2.3. Методи досліджень мінерального складу добових раціонів харчування й овочів
жителів деяких сіл Житомирської і Рівненської областей.
Дослідження з вивчення мінерального складу овочів і добових раціонів харчування
були проведені у селі Великий Черемель Дубровицького району Рівненської області
та в селах Селезівка, Бігунь, Черепин, Гаєвичі Овруцького району Житомирської
області, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС [[275]]. Для проведення
досліджень було відібрано 25 зразків овочів (капуста білокачанна, картопля,
морква, столовий буряк) і 15 проб добових раціонів ж