РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В процесі здійснення моніторингу й гігієнічної оцінки стану харчування різних
вікових груп працездатного населення України в конкретних умовах праці та
побуту вивчалися показники, що характеризують харчування, як чинник
навколишнього середовища (енергетична цінність, макро- і мікронутрієнтний склад
раціонів, режим харчування тощо), та показники харчового статусу, які
відображають адекватність харчування обстежуваних груп.
Програмою дисертаційної роботи передбачено вивчення фактичного харчування
працездатного населення в 4-х областях України (Київській, Черкаській,
Житомирській, Чернігівській), за методикою відповідно до керівництва СІНДІ
(ВООЗ, Україна) [71, 90], визначення нутрієнтного складу та енергетичної
цінності харчових раціонів, вивчення вітамінного забезпечення організму,
гігієнічна оцінка одержаних результатів. Дослідження проводилося серед
контингенту працездатних осіб, які належали до ІІ групи фізичної активності
(додаток В).
Для виконання науково-дослідної роботи проведені комплексні дослідження з
вивчення стану фактичного харчування населення України з врахуванням пори року
(літньо-осінній та весняно-зимовий періоди), віку (працездатні особи 18 – 59
років), статі та місця проживання. Під час досліджень була зібрана та
систематизована інформація щодо стану фактичного харчування 2076 працездатних
осіб (з них - 761 чоловік (36,7 %) та 1315 жінок (63,3 %). Відбір населення
проводився методом випадкової (рандомізованої) вибірки з розподілом на 3 вікові
групи. Коливання кількості осіб в кожній віковій групі не перевищувало 5 %.
Необхідно відмітити, що тільки поєднання різних методів дослідження дає
можливість найбільш об’єктивно оцінити стан фактичного харчування (нутрієнтного
забезпечення) того чи іншого контингенту населення України і вжити найбільш
ефективні заходи щодо його оптимізації.
Під час проведення досліджень з вивчення фактичного харчування населення ІІ
групи фізичної активності були використані наступні методи:
Антропометричний метод. Для інтегральної оцінки харчового статусу та
повноцінного відтворення фактичного харчування дорослого населення були
проведені антропометричні дослідження, з наступним визначення маси тіла
обстежених, зросту (довжини тіла) та розрахунок індексу маси тіла (індекс
Кетле) з використанням вагів, ростоміру чи см-стрічки [17].
Індекс маси тіла розраховували за формулою (яка універсально відображає
залежність між кількісними і якісними характеристиками харчування дорослого
населення та масою їх тіла):
ІМТ = МТ (кг)/зріст (м)2, (1)
де ІМТ – індекс маси тіла;
МТ – маса тіла, кг.
Оцінка індексу маси тіла (енергетичного статусу) наведена в додатку Б.
Нормальна величина ІМТ знаходиться в межах 18,5 – 23,89 – для чоловіків, і 20,0
– 24,99 – для жінок. Відповідно, ІМТ менше цих значень свідчить про легку
ступінь недостатності харчування, ІМТ вище вказаних значень – про ожиріння
різного ступеня [ВООЗ, 1993].
Антропометричні дослідження проводили за допомогою вагів, ростоміра,
сантиметрової стрічки. Відомо, що маса та довжина тіла коливаються протягом
доби, відповідно, на 0,5 – 2,0 кг та 1,5 – 3 см, і максимально точні зранку.
Тому, зважування та вимірювання довжини тіла обстежених проводили в першій
половині дня.
Аналіз харчового статусу оцінювали, також, за наявними клінічними ознаками
(симптомами) аліментарної недостатності (додаток Д), скаргами з боку
серцево-судинної, ендокринної, опорно-рухової, нервової систем та органів
шлунково-кишкового тракту або наявними захворюваннями цих органів у обстеженого
населення, які визначали анкетно-опитувальним методом.
При виявленні симптомів білково-енергетичної недостатності, порушення жирового,
вуглеводного, вітамінного та мінерального обмінів (додаток Д) чи (та) уточненні
діагнозу обстеженим рекомендувались відповідні лабораторні дослідження крові та
сечі.
2. Для оцінки адекватності харчування нами використаний метод 24-годинного
відтворення харчування анкетно-опитувальним способом, який дає змогу оцінити
фактичне харчування широких верств населення на даний момент. Цей метод є
найбільш прийнятим для вивчення як групового, так й індивідуального (сімейного)
фактичного харчування. Метод 24-годинного відтворення харчування дав можливість
провести обстеження значної групи людей і за порівняно короткий термін одержати
орієнтовні дані про стан фактичного харчування (в методі враховані всі
методичні підходи, прийняті ВООЗ). Суть методу полягала в опитуванні
обстежуваних за спеціально складеною анкетою (див. додаток А), що включала
визначене коло питань щодо детальної характеристики режиму харчування, вжитих
страв, їх фактичної кількості за той чи інший період часу (в даний момент за 2
доби). Метод простий, доступний і не потребує спеціального обладнання [19, 71,
83].
Під час проведення опитування обстежуваного в анкету вносилися паспортні дані
(прізвище, ім’я, по-батькові, вік, адреса), сімейний стан, місце проживання,
антропометричні показники, наявні симптоми аліментарної недостатності, клінічні
ознаки аліментарної передпатології чи патології та детальна інформація про
раціони харчування за кілька днів. Під час досліджень стану фактичного
харчування, вивчалися частота споживання, харчові звички, рівень інформованості
населення про здорове харчування тощо. Вносилася детальна інформація щодо
вжитих продуктів харчування (вид продукту, спосіб кулінарної обробки, кількість
(г, мл), свіжість, характер первинної обробки, наявність перших, других, третіх
страв, їх поєднання, харчування «в сухом'ятку», п
- Київ+380960830922