РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Особливості методичного підходу і програма досліджень
Розробка і створення необхідної основи комплексної системи аліментарної профілактики екологічних уражень населення базувалася на концепції функціонально-гомеостатичної теорії харчування [4, 18, 19, 25].
Згідно одного з положень функціонально-гомеостатичної теорії харчування, їжа складається не тільки з компонентів, різних по фізіологічному значенню нутрієнтів, але і з шкідливих токсичних сполук хімічної та біологічної природи. Провідна роль в забезпеченні населення екологічно безпечними продуктами харчування належить гігієнічному моніторингу вмісту ксенобіотиків в харчових продуктах.
Для досягнення поставленої в роботі мети, дослідження проводилися в 3 етапи:
1-й етап - вивчення впливу антропопресії на вміст ксенобіотиків в продовольчій сировині і харчових продуктах у екокризовому індустріальному та контрольному регіонах;
2-й етап - оцінка сумарного середньодобового ксенобіотичного навантаження на організм різних вікових та професійних груп населення;
3-й етап - розробка і обґрунтування системи заходів по забезпеченню населення екологічно безпечними продуктами харчування.
2.2. Матеріал і методи лабораторних досліджень харчових
продуктів на вміст ксенобіотиків
Визначення вмісту ксенобіотиків в харчових продуктах проводилося в санітарно-гігієнічних лабораторіях державної санітарно-епідеміологічної служби Донецької і Сумської областей, акредитованих і атестованих в установленому порядку, а також лабораторії "нутріціологіі" кафедри гігієни Донецького національного медичного університету імені М. Горького. Дослідження проводились у відповідності з основними методичними рекомендаціями, що регламентують порядок і методику визначення вмісту ксенобіотиків у харчових продуктах (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Об'єм і методики досліджень харчових продуктів на вміст
ксенобіотиків
Токсичні елементи,
в т.ч.:Найменування
показникаКількість проб,
індустріальний регіонКількість проб, аграрний регіонНТД і методики лабораторних дослідженьЦинк18593442 ГОСТ 26934-86 Мідь19673439ГОСТ 26931-86 Свинець19423406ГОСТ 26932-86 Кадмій18473511ГОСТ 26933-86 Ртуть18923512ГОСТ 26927-86 Миш'як 1757682ГОСТ 26930-86 Пестициди, в т.ч.:-Хлорорганічні247- МУ 4120-86 Фосфорорганічні180-МУ 3222-85 Мідьвмісні 24-МУ 1804-77 Синтетичні
піретроїди103-МУ 4344-87 Інші пестициди65-МУ 1804-77, МУ 4344-87 Нітрати і нітрити1910747СанПіН № 42-123-4619-88 Дослідженню підлягали основні харчові продукти тваринного і рослинного походження, відібрані в екокризових містах і районах Донецької області, а також в контрольному регіоні - сільськогосподарських районах Сумської області.
2.2.1. В и з н ач е н н я т о к с и ч н и х е л е м е н т і в. Підготовка зразків для лабораторних досліджень проводилася методом сухої мінералізації за ГОСТ 26929-94 [42].
Використані три способи мінералізації:
- сухий спосіб мінералізації, який заснований на повному розкладанні органічних речовин шляхом спалювання зразку сировини і продуктів в електропечі при певному температурному режимі, він призначений для всіх видів сировини і продуктів із вмістом жиру більше 60 %;
- спосіб мокрої мінералізації - заснований на повному руйнуванні органічних речовин продукту при нагріванні з сірчаною та азотною концентрованими кислотами з додаванням хлорної кислоти або перекису водню, а також при нагріванні тільки з перекисом водню. Він призначений для всіх видів сировини і продуктів, окрім вершкового масла та тваринних жирів;
- спосіб кислотної екстракції (неповної мінералізації), заснований на екстракції різних елементів із зразку продуктів харчування шляхом їх кип'ятіння та розчинення соляною або азотною кислотами. Призначений для рослинного і вершкового масла, маргарину, харчових жирів та сирів.
Для визначення токсичних елементів використовувався спосіб сухої мінералізації за винятком ртуті (кислотна екстракція).
Визначення свинцю, кадмію і цинку проводилося за ГОСТ 26932-86; ГОСТ 26933-86; ГОСТ 26934-86 відповідно [45, 46, 47] полярографічним методом в режимі змінного струму з використанням азотної кислоти.
Визначення миш'яку проводилось за ГОСТ 26930-86 калориметричним методом [43]. Метод заснований на зміні інтенсивності забарвлення розчину комплексної сполуки миш'яку з диетилдитіокарбоматом срібла в хлороформі. Використовувався колориметр фотоелектричний або спектрофотометр вимірювання у видимій області спектру.
Визначення ртуті проводилося калориметричним методом за ГОСТ 26927-86 з урахуванням МВ 5178-90 [41, 106]. Принцип методу заснований на деструкції аналізованого зразку сумішшю азотної кислоти, осадження ртуті йодидом міді та подальшим калориметричним визначенням у воді тетрайодо-меркуроату міді шляхом порівняння із стандартною шкалою. Деструкцію проводили одним з двох способів: "закритим" (для аналізу сиру і сирних виробів, вершкового масла, маргарину, рослинного масла, жирових продуктів) або "відкритим" для всіх видів продуктів.
Визначення ртуті атомно-адсорбційним методом проводилося по МВ 01-19/47-11-92 [105]. Атомно-адсорбційний метод заснований на окисленні ртуті, що міститься в зразках, в двовалентному іон-кислому середовищі, відновленні її в металеву форму і визначенні на аналізаторі ртуті - 50 "не полум'яний метод атомно-абсорбції визначення вмісту ртуті на аналізаторі "Юлия-2" в продовольчій сировині і харчових продуктах". Заснований на вимірюванні поглинання світла атомами ртуті, що виділяються з аналізованого розчину мінералізованого зразка , після його відновлення до елементного стану.
Визначення міді проводилося за ГОСТ 26931-86 полярографічним і калориметричним методами [44]. Полярографування проводилося в режимі змінного струму. Принцип методу заснований на сухій мінералізації зразка з використанням азотної кислоти. При використанні калориметричного методу ви
- Київ+380960830922