РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ
ПРОЦЕСІ
2.1. Стан сформованості громадянських цінностей старшокласників
Організація експериментальної роботи щодо формування громадянських цінностей
старшокласників у закладах нового типу передбачає такі послідовні етапи:
Проведення констатуючого експерименту з метою виявлення показників сучасного
стану сформованості громадянських цінностей старшокласників на основі
розробленої моделі.
Розробка системи критеріїв оцінювання рівня сформованості громадянських
цінностей старшокласників у закладах нового типу.
Розробка технологічної моделі формування громадянських цінностей
старшокласників у закладах нового типу.
Проведення формуючого експерименту, який передбачає введення у
навчально-виховний процес елементів інновації.
Перевірка ефективності застосування технології формування громадянських
цінностей старшокласників у школах нового типу.
Метою констатуючого експерименту було визначення стану сформованості
громадянських цінностей старшокласників. В експерименті брали участь 420
старшокласників мм. Житомира, Харкова, Кривого Рогу, с. Ковалівка Полтавської
області.
Процес формування громадянських цінностей становить єдність кількох
компонентів, пов'язаних структурно-логічними зв'язками: цілемотиваційного,
емоційно-психологічного, операційно-діяльнісного. Кожен з означених компонентів
знаходить своє підтвердження у змісті та специфіці навчально-виховного процесу
загальноосвітнього закладу, в тому числі педагогічного ліцею [227, с.148-150].
Процес формування громадянських цінностей безпосередньо пов'язаний з останніми
реформами загальноосвітньої школи в Україні. Реформування змісту освіти
середньої загальноосвітньої школи відбувається на нинішньому етапі шляхом:
оновлення змісту дисциплін, що вже викладаються в школах; введення нових
дисциплін або тем до предметів, що вже викладаються; запровадження "ядра" знань
(або базового компоненту, чи інваріантної частини) [267; 279].
Ядром процесу формування громадянських цінностей є громадянська освіта. Зміст
громадянської освіти, як головний засіб цілеспрямованого навчання, має
грунтуватися на основних ідеях демократичного суспільства. Це система
інтегрованого знання, оволодіння яким створює умови для формування та розвитку
демократичних цінностей і громадянських умінь особистості, становленню яких у
громадянській освіті приділяється більша увага, ніж засвоєнню власне
професійних знань та умінь [267; 279].
При формуванні змісту громадянської освіти необхідно дотримуватись: особистісно
зорієнтованого підходу; діяльнісного підходу; конкретно-історичного підходу.
Зміст громадянської освіти у загальноосвітніх навчальних закладах спрямовується
на досягнення цілей як навчання, так і виховання, а успішність оцінюється не
лише за обсягом отриманих знань та умінь, і за результативністю, їх
трансформуванням у світоглядні пріоритети та ціннісні настанови, формуванням
громадянської культури особистості. Зміст громадянської освіти охоплює:
культурологічні знання; філософські та аксіологічні знання про громадянські,
демократичні, загальнолюдські, національні цінності; політичні знання; правові
знання; економічні знання; соціально-психологічні знання [34; 35].
Як доводить вивчення теоретичного підґрунтя та практичного досвіду формування
громадянських цінностей, зміст освіти спрямовується на здобуття учнями досвіду
громадянських вчинків і переживань, основних громадянських умінь, зокрема:
реалізовувати своє право на участь у виборах та інших формах демократії;
обстоювати свої права, беручи участь у діяльності об'єднань громадян та
громадських акціях;
захищати свої права за допомогою державних органів та органів місцевого
самоврядування;
обстоювати свої права за допомогою апеляції до суду, правоохоронних та
правозахисних організацій;
орієнтуватися в умовах вільного ринку; відстоювати свої права як споживача і
платника податків;
використовувати типові прийоми та методи розв'язання проблемних ситуацій;
диференціювати емоційні та раціональні компоненти власного вибору;
критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати;
розвивати свої комунікативні уміння та навички.
Зміст громадської освіти зорієнтовується не лише на розвиток уявлень молоді про
громадянськість та шляхи її реалізації на основі системи понять з різних
галузей наукових знань, а й на формування емоційно-ціннісного компонента
громадянської культури особистості, що насамперед включає:
усвідомлення абсолютної цінності прав людини, свободи особистості;
усвідомлення себе як громадянина і патріота України;
почуття власної гідності, гуманізм, толерантність, плюралізм, здатність до
компромісу;
лояльне і водночас вимогливе ставлення до влади, законослухняність;
активну позицію щодо необхідності брати участь у демократичних перетвореннях;
усвідомлення себе як особистості, спроможної впливати на ситуацію в державі;
критичне сприйняття соціально-політичної інформації;
усвідомлення можливості та цінності самостійного політичного вибору;
готовність відповідати за власні рішення та їх наслідки;
усвідомлення взаємозалежності інтересів окремих людей, соціальних груп у
суспільстві [62; 112].
Для визначення розуміння та усвідомлення старшокласниками громадянських
цінностей ми побудували дослідницьку програму з кількох етапів [133].
На першому етапі – категорійно-понятійному – ми визначили рівень знань
старшокласниками головних категорій, що є підґрунтям формування громадянських
цінностей. Для цього нами було проведене дослідження розуміння школярами
категорій „громадянське суспільство”, „вик
- Київ+380960830922