Ви є тут

Педагогічні основи військово-патріотичного виховання військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України

Автор: 
Афанасьєв Андрій Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000608
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
2.1. Концептуальні основи військово-патріотичного виховання військовослужбовців
строкової служби
Необхідність обґрунтування концептуальних основ ВПВ військовослужбовців, як і
військового виховання в цілому, обумовлена сучасним станом та існуючими
проблемами у соціально-економічній, духовній та інших сферах функціонування
нашого суспільства, істотним посиленням ролі людського фактору у розвитку нашої
держави та її воєнної організації, необхідністю кардинального підвищення
ефективності виховної роботи з особовим складом ЗС на основі національної ідеї,
ідеалів, ціннісних орієнтацій, історичних і бойових традицій українського
народу та його війська. При цьому необхідно з’ясувати сутність і зміст таких
педагогічних категорій, як “патріотизм”, “виховання”, “ВПП”, “ВПВ” та ін. та
враховувати соціально-психологічні й інші особливості військово-професійної
діяльності особового складу ЗС України.
Патріотизм як унікальне явище завжди цікавив науковців, громадських, політичних
і культурних діячів України та інших держав. Серед них можна назвати В.К.
Виниченка, О.В. Духновича, М.І. Грушевского, А.С. Макаренка, С.М. Петлюру, Г.С.
Сковороду, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, І.Я. Франка, Т.Г. Шевченка та
ін.
В українському педагогічному словнику патріотизм тлумачиться як “одне з
найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до Батьківщини,
відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури. Він
спрямований на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів” [108,
с.249]. Поняття “патріот” (від грецького „patriots”, – земляк, співвітчизник)
характеризує людину, яка любить свою Батьківщину, віддана своєму народові,
ладна йти на жертви в ім’я своєї Вітчизни [281, с.720]. Унікальність
патріотизму та його надзвичайно велика роль у життєдіяльності будь-якого
етносу, в тому числі українського, вихованні громадян і розвитку України в
цілому полягає в тому, що він, завдяки своїй позитивній соціальній
спрямованості “перетворює” населення країни від байдужих до суспільних проблем
людей на активних, патріотично налаштованих особистостей, для яких служіння
своїй Батьківщині є внутрішньою потребою та складає сенс їх життя.
Нами визначені основні компоненти патріотизму, які, на нашу думку, складають
його зміст (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Основні компоненти поняття “патріотизм”
Назва компоненту
Зміст компоненту
Емоційно-почуттєвий
Любов до України, її ЗС, свого виду (роду) військ (сил), об’єднання, з’єднання,
військової частини, гордість за них; повага до вітчизняної історії,
національно-історичних традицій, звичаїв і святинь українського народу, місця
свого народження й постійного мешкання, бойових традицій українського війська,
військових ритуалів і символів, бойового шляху військової частини тощо.
Інтелектуальний
Цілеспрямоване оволодіння особистістю патріотичними й військово-патріотичними
знаннями як основи її патріотичної вихованості про: історію України та її
війська; цінності українського народу, його кращі національно-історичні
традиції, звичаї та ін.; положення Конституції та Законів України, Військових
статутів ЗС, інших нормативно-правових документів щодо військового обов’язку та
необхідності його сумлінного виконання тощо; патріотичні та бойові традиції ЗС
України; діяльність патріотів – видатних представників українського народу;
військові ритуали та символи; бойовий шлях військової частини та ін.
Продовження табл. 2.1
Вольовий
Прагнення громадянина практичними справами зміцнювати Україну, вболівання за
неї; намагання воїнів якісно виконувати конституційний обов’язок щодо захисту
Батьківщини, практичними справами зміцнювати ЗС України, постійно
вдосконалювати свої військово-професійні знання, навички й вміння, проявляти
високу ініціативність, дисципліну, старанність тощо; прагнення воїнів
дотримуватися бойових традицій українського війська, високоморальних і
патріотичних норм та правил поведінки, шанувати військові ритуали й символи
тощо; намагання воїнів розвивати й вдосконалювати свої кращі особистісні
якості, риси характеру, необхідні для військової служби – чесність,
наполегливість, ініціативність, дисциплінованість, мужність, рішучість,
сміливість та ін.
Мотиваційний
Переконаність у необхідності практичними справами зміцнювати свою державу та її
ЗС, дотримання патріотичних цінностей і норм поведінки, збереження та розвитку
кращих національно-історичних традицій і звичаїв українського народу;
переконаність військовослужбовців у необхідності дотримання вимог законодавства
України щодо військової служби, сумлінного виконання військового обов’язку,
дотримання, розвитку й помноження бойових традицій українського війська,
військових ритуалів і символів; переконаність у необхідності всебічної
підготовленості до військової служби, постійного вдосконалення
військово-професійних знань, навичок і вмінь, розвитку позитивних, соціально
значущих особистісних якостей, рис характеру: відповідальності, доброзичливості
та товариського ставлення до колег по службі, взаємодопомоги тощо;
усвідомленість необхідності захисту суспільної свідомості громадян, менталітету
українців від низькопробних зразків масової культури та інших видів негативного
інформаційно-психологічного впливу.
Діяльнісний
Включення громадян і, зокрема, військовослужбовців в усвідомлену патріотичну
діяльність на благо України та її ЗС, спрямовану на якісне виконання ними
громадянського та військового обов’язку й практ