РОЗДІЛ 2
ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ МЕТОДІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір загальної методології досліджень
За сучасних умов вибір стратегії створення нових лікарських засобів та
удосконалення вже існуючих є основним ланцюгом процесу оновлення арсеналу та
розробки лікарських препаратів. Тому нами в роботі було використано деякі з
алгоритмів пошуку та створення нових лікарських засобів, а саме:
одержання нових лікарських засобів з відомих природних джерел, поєднуючи їх в
новому комплексному препараті з іншими біологічно активними речовинами
(аналоговий, або напівемпіричний, метод);
використання пошуку поєднання природних та/або синтетичних речовин з метою
виявлення синергізму (метод суцільного скринінгу).
Використання цих алгоритмів пошуку відбувалося за традиційною стратегією –
виявлення сильного та швидкого ефекту дії лікарського засобу.
Вивчення екстемпоральної рецептури проводиться за такими напрямками:
виявлення найбільш раціональних складів (або з метою уніфікації, або для
виготовлення у заводських умовах);
обґрунтування технології приготування екстемпоральних лікарських препаратів:
удосконалення технології (враховуючи досягнення сучасної фармації) або розробка
технології утруднених прописів (з використанням більш раціональних
технологічних прийомів).
Враховуючи те, що на сьогодні для приготування екстемпоральних м’яких
лікарських засобів найчастіше використовується ланолін-вазелінова основа,
введення до її складу лікарських речовин традиційно проводять з використанням
лише гідрофобних допоміжних речовин. Нами було поставлене завдання вивчення
можливості використання в технології екстемпоральних мазей допоміжних речовин,
які широко використовуються при приготуванні м’яких лікарських засобів у
заводських умовах.
У зв’язку з тим, що створення лікарських засобів повинне проводитися за умов
урахування нових технологій, результатів біофармацевтичних методів оцінки їх
якості тощо, нами для вирішення поставленого завдання було визначено план
досліджень:
аналіз частоти використання та фізико-хімічних властивостей лікарських речовин,
що прописуються у складі екстемпоральних м’яких лікарських засобів;
обґрунтування використання допоміжних компонентів у складі мазей аптечного
виробництва на підставі фізико-хімічних та біофармацевтичних досліджень;
визначення основних правил приготування екстемпоральних мазей;
аналіз документації, яка нормує виробництво м’яких лікарських препаратів в
умовах аптек (створення методичних рекомендацій);
Лише провівши ряд досліджень відповідно розробленого плану, який базується на
системному підході, можна обґрунтувати раціональність технології
екстемпоральних препаратів з наступною підготовкою нормативної документації.
З урахуванням сучасних медико-фармацевтичних вимог до м’яких лікарських
засобів, зокрема для лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату, а
також за результатами аналізу літературних джерел та екстемпоральної рецептури,
нами було визначено діючі компоненти створюваного лікарського засобу та план
досліджень, який було складено з наступних етапів:
обґрунтування типу основи-носія мазі залежно від її стабільності і здатності до
максимального вивільнення діючої речовини;
обґрунтування концентрації складових основи на підставі досліджень її
структурно-механічних властивостей;
обґрунтування послідовності та температурного режиму введення діючих та
допоміжних компонентів мазі на підставі фізико-хімічних та біофармацевтичних
досліджень (створення проекту технологічного регламенту);
встановлення основних показників контролю якості мазі та розробка основних
методик проведення аналізу препарату (розробка проекту АНД);
дослідження терміну придатності та стабільності розроблюваного засобу;
проведення доклінічних досліджень препарату.
Дотримання розробленого плану, який ґрунтується на системному підході дозволяє
отримати ефективний, безпечний і доступний лікарський засіб, який має за
перспективу стати препаратом вибору на вітчизняному фармацевтичному ринку.
2.2. Об’єкти та методи дослідження
При розробці технології екстемпоральних мазей використовувались такі лікарські
речовини: анестезин, ментол, сульфадимезин, розчин адреналіну гідрохлориду
0,1%, суспензія гідрокортизону 2,5%, димедрол, новокаїн, стрептоцид. Як
допоміжні речовини застосовували: вазелін, ланолін безводний, ланолін водний,
воду очищену, емульгатор Т-2, вазелінове масло, спирт етиловий 95%,
поліетиленоксид-400, 1,2-пропіленгліколь.
При створенні м’якого лікарського препарату були використані біологічно активні
речовини: фенольний гідрофобний препарат прополісу, кислота янтарна та жовч
медична, а також відомі компоненти, що використовуються при розробці м’яких
лікарських форм (емульгатори, гідрофільні неводні розчинники та масло
вазелінове).
При вивченні властивостей екстемпоральних мазей і мазі на основі прополісу та
янтарної кислоти, нами було використано методи, які широко застосовуються у
фармацевтичній практиці [23].
2.2.1. Об‘єкти дослідження
Вищевказані лікарські та допоміжні речовини за якісними та кількісними
показниками відповідали вимогам нормативно-технічної документації.
Діючі речовини
Фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФС 42У-34-20-95) [130].
Субстанція прополісу – порошок буро-коричневого кольору зі специфічним запахом;
розчинний у 95% спирті етиловому, поліетиленоксиді-400, 1,2-пропіленгліколі,
диметилсульфоксиді; практично нерозчинний у воді, хлороформі. Вміст фенольних
сполук у препараті не менше 50%.
Кислота янтарна (ТУ 13970836.002-99) [131]. Порошок від світло-сірого до білого
кольору або прозорі безбарвні кристали. Добре розчинна в гарячій воді, 96%
спирті. Температу
- Київ+380960830922