РОЗДІЛ 2
Укладення та визначення змісту змішаних договорів
2.1. Укладення змішаних договорів. Форма договорів
1. Однією з найважливіших стадій договірної роботи є погодження умов
майбутнього договору, яке здійснюється в процесі переговорів. Саме на цій
стадії закладається фундамент майбутніх договірних відносин між сторонами,
визначаються “правила гри”, а також передбачаються засоби, що забезпечують їх
дотримання. З огляду на це законодавець приділяє значну увагу нормативному
регулюванню процесу укладення і визначення змісту договорів.
Як щойно було визначено, укладення договору завжди здійснюється в процесі
переговорів. Переговори не завжди реалізуються у формі наради, або іншого
безпосереднього контакту (“віч на віч”), однак у будь-якому випадку вони
зазвичай проходять, як мінімум, дві стадії. Першою з них є оферта, яка полягає
у пропозиції укласти договір. Особа, яка звертається з такою пропозицією,
називається оферентом. Друга стадія – акцепт оферти – полягає в прийнятті
пропозиції оферента. Особа, яка здійснює акцепт, називається акцептантом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх
істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет
договору, умови, що визначені законом як істотні для договорів даного виду, а
також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути
досягнуто згоди. Питання змісту договору детально буде розглянуто у наступному
підрозділі. У всіх випадках відповідно до законодавства договір укладається
шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття
пропозиції (акцепту) другою стороною (ч 2. ст. 638 ЦК).
В цивільному праві офертою визнається адресована одній чи декільком особам
пропозиція, що є достатньо визначеною, містить істотні умови договору і виражає
намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Не
може вважатися офертою лист, який хоча і містить усі істотні умови договору,
але зі змісту якого випливає лише намір особи вступити у попередні переговори
щодо укладення договору. Оферта зв’язує особу, яка її надіслала з моменту
отримання пропозиції адресатом. Пропозиція укласти договір може бути відкликана
до моменту або в момент її одержання адресатом. Тому оферент має право
відкликати оферту до моменту або в момент її одержання адресатом. Так,
наприклад, оферту, надіслану поштою, до моменту її отримання може бути
відкликано телеграмою, факсом або електронною поштою. У цьому випадку оферент
не стає зобов'язаним внаслідок зробленої ним оферти.
Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана
протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не
випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Взагалі то цивільне
законодавство встановлює принцип безвідзивності оферти: отримана адресатом
оферта не може бути відізвана протягом строку, встановленого для її акцепта,
якщо інше не передбачено в самій оферті чи не випливає із сутності пропозиції
чи обставиною, в якій вона була зроблена.
Потрібно пам’ятати, що не всяка пропозиція, яка вступить у договірні відносини,
визнається офертою. Оферта володіє такими ознаками: 1) вона містить всі істотні
умови майбутнього договору; 2) оферта звернена до конкретної особи (особам).
Якщо хоча б одна з цих умов не дотримується, пропозиція є лише запрошенням до
оферти. Саме тому реклама та інші пропозиції, адресовані невизначеному колу
осіб (наприклад, оголошення), не визнаються офертою і, отже, не пов'язують
особу, яка їх зробила, якщо інше прямо не випливає з їх змісту. Винятком з
цього правила є так звана публічна оферта — пропозиція, звернена до
невизначеного кола осіб, що містить усі істотні умови майбутнього договору і
чітко виражає готовність оферента укласти договір з будь-якою особою, яка до
нього звернеться. Публічна оферта має велике значення для цивільного обороту,
оскільки саме таким чином укладається більшість договорів у сфері роздрібної
торгівлі, побутового обслуговування населення тощо. Публічною офертою,
наприклад, слід вважати розміщення на прилавку товарів з цінниками [104, c. 553
- 554]. Однак не може вважатися офертою опублікування чи розсилка каталогу, в
якому не зазначені ціни чи не вказаний порядок оформлення замовлення, чи
відсутні інші істотні умови.
Разом з тим, як відзначає Е.А. Міщенко, “за допомогою публічної оферти можуть
укладатись будь-які договори, в тому числі ті, що відносяться до публічних,
однак для укладення публічного договору надсилання зобов’язаною стороною
публічної оферти споживачу не є обов’язковою умовою. Для звернення до
комерційної організації з вимогою укласти відповідну домовленість достатньо,
щоб характер діяльності комерційної організації свідчив про те, що така
організація є суб’єктом публічного договору” [105, c.16].
Акцепт означає безумовну, тобто повну і нічим не обумовлену згоду акцептанта
прийняти пропозицію. Якщо відповідно до законодавства особа, яка одержала
пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно
до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги,
виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), що засвідчує її бажання
укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в
пропозиції укласти договір або не встановлено законом. При цьому обов’язково
потрібно, щоб зазначені дії були вчинені у точній відповідності з умовами,
зазначеними в оферті і в межах строку, передбаченого для відповіді. Тому,
наприклад, не може вважатися акцептом відвантаження продукції іншої марки
(якості, комплек
- Київ+380960830922