РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО
НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
2.1. Оцінка ефективності системи професійного навчання державних службовців
Підхід до практичної реалізації розробленої системи професійного навчання
ділової англійської мови в процесі підготовки спеціалістів за спеціальністю
«Адміністративний менеджмент» було закладено в основу експерименту, проведеного
на базі факультету управління Гуманітарного університету «Запорізькій інститут
державного та муніципального управління».
Усього з 1999 по 2003/2004 навчальний рік за експериментальною системою було
навчено 371 студент, з них в експерименті в 1999/2000 навчальному році взяли
участь 108 чоловік, у тому числі 57 слухачів I-III курсів, 51 слухач курсів,
організованих на базі внутріфірмових систем підвищення кваліфікації фахівців
(без урахування контрольних груп, що навчалися за іншими методичними системами
і залучалися до участі в експериментальному навчанні лише у разі наступного
порівняння даних).
У процесі експериментального навчання як основні використовувалися розроблена
програма “Ділова англійська мова”, методичні рекомендації, дидактичні
матеріали, розробки кафедри за фахом.
На стадії констатуючого експерименту, який дав би змогу охарактеризувати
учасників експерименту, з’ясувати їхнє ставлення до іноземної мови, виявити
труднощі у вивченні предмета, прагнення до оволодіння ним, визначався рівень
готовності до вирішення завдань іноземною мовою. Збір цих даних здійснювався і
наприкінці завершення експериментального етапу навчання.
За даними опитування й анкетування слухачів (анкета 1 поданана в додатку Б)
було встановлено, що практично всі студенти вивчали іноземну мову в середній
школі й мали в атестаті з цього предмета оцінки “4” і “5”. Однак
передекспериментальний зріз знань студентів I курсу виявив невідповідність цих
оцінок реальним знанням. Це пояснюється низкою причин: занижені вимоги в школі
чи завищення оцінок викладачами, брак учителів цього предмета, їх часта заміна,
у деяких випадках припинення навчання іноземних мов уже в середньому ступені
школи.
Такий стан спостерігався і щодо ставлення слухачів до предмета “іноземна мова”.
Переважна більшість опитаних (84%) утруднялися відповісти на запитання “Якою
мірою задоволені рівнем і якістю отриманих знань у сфері іноземної мови”, були
“цілком не задоволені” (51%).
Як основні причини були названі такі характеристики навчальних занять, що
одержали мінімальні оцінки, як “актуальність тематики” – 43%; “практична
значимість” – 56%; “зацікавленість викладача в успіхах студентів” – 58%.
Однак, на думку всіх опитаних, проблема вивчення іноземної мови викликає
великий інтерес (питання анкети 2, додаток В). Більшість респондентів вважають,
що управлінцям іноземна мова необхідна в майбутній роботі.
Як визначальні фактори були названі такі:
“допомагає вирішувати професійні завдання” – 93%;
“сприяє розвитку інтелекту” – 79%;
“дає нову професійну інформацію” – 82%.
Усі респонденти визнали, що кожна культурна й освічена людина повинна знати
іноземну мову, яка розширює кругозір, розвиває пам’ять, мислення.
При вивченні ставлення слухачів до проблеми професійної спрямованості у
вивченні ділової англійської мови ставилося питання про визначення опорних
комунікативних умінь (анкета 3, додаток Д). Після аналіз отриманих результатів
було виділено три групи комунікативних умінь професійно-ділового спілкування:
уміння активно слухати, що становили такі показники, як увага, дружелюбність,
активність; уміння вербалізувати свої думки (змістовність, логічність,
взаєморозуміння); уміння поводитися в конфліктній ситуації (тактовність,
урівноваженість, конструктивність). Показник часу, що присвячується різним
аспектам комунікації, розподілився таким чином: говоріння – 35%, слухання –
40%, читання – 16%, письмо – 9%. Таким чином, уміння активно слухати визначено
як одне з опорних комунікативних умінь, що потрібно виробляти у слухачів у
процесі навчального і ділового спілкування.
Аналізуючи свої здібності до вивчення іноземної мови, 39% слухачів висловили
впевненість у їх наявності; 13% майже упевнені, що такі в них є; 41% –
невпевнені; 7% вважають, що таких здібностей у них немає.
Дані про самооцінку професійних умінь з іноземної мови і їхню відповідність
результатам діагностичного тестування (оцінювалися за 10- бальною шкалою)
розподілилися таким чином (табл. 2.1).
Зіставляючи отримані результати, можна зробити висновок про те, що на 1-му
етапі навчання має місце значне завищення самооцінки практично щодо всіх видів;
на завершальному етапі самооцінка набула реального характеру.
Визначаючи для себе цілі й завдання вивчення ділової іноземної мови
найважливішим було визнано таке завдання – удосконалення професійної підготовки
(82%). На другому місці – підвищення загальнокультурного рівня (77%). Потім
послідовно було названо таке – одержання допомоги в адаптації до майбутніх умов
професійної діяльності (71%), загальний розвиток (52%).
Анкетне опитування дало змогу також виявити основні вимоги (дидактичні умови),
яким має відповідати навчальне середовище вищої школи, де формується професійна
компетентність слухачів у сфері ділової англійської мови:
а) змістовність
– 98%;
б) увага
– 72%;
в) логічність
– 93%;
г) тактовність
– 87%;
д) активність
– 60%.
Таблиця 2.1
Самооцінка слухачами професійних знань у сфері ділової англійської мови
№ з/п
Основні групи вмінь
Результати
перед експериментом
після експерименту
самооцінки
тестування, контролю
самооцінки
тестування, контролю
Комунікативні вміння міжособистісного спілк
- Київ+380960830922