РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих на хронічний безкам’яний холецистит з
супутньою гіпертонічною хворобою
Під спостереженням знаходилось 122 особи на хронічний безкам’яний холецистит
(ХБХ) в стадії загострення, серед яких в 102 випадках захворювання перебігало з
супутньою патологією, а саме, гіпертонічною хворобою (ГХ). Серед обстежених
переважали жінки (87) віком від 24 до 52 років (табл.2.1.1).
Табл.2.1.1
Розподіл хворих на ХБХ за статтю та віком
Cтать
Вік (роки)
20-29
30-39
40-49
50-59
>60
жінки (n=87)
29
25
21
чоловіки (n=35)
17
Всього 122
32
42
30
13
Серед чоловіків ХБХ діагностувався дещо пізніше, вік переважної більшості
складав 30-52 роки.
Тривалість захворювання була різною, однак серед обстежених переважали особи,
анамнез у яких на ХБХ складав до 5 років (77) – табл. 2.1.2.
У більшості хворих (67 осіб) загострення ХБХ наставало більше 2 разів на рік, у
зв'язку з чим вони проводили курси лікування у стаціонарі. Тривалість періоду
загострення складала від одного до 2-3 місяців.
У 63,9% хворих (78), які на час обстеження знаходилися в стаціонарі, дійсне
загострення було пов'язане з порушенням дієти (прийом жирної та
45
смаженої їжі), вживанням алкоголю, рідше - газованих напоїв, а також фізичним
навантаженням. Однак, більш чверті обстежених (32 – 26,2%) не змогли пояснити
причини загострення ХБХ.
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих за тривалістю анамнезу ХБХ
Стать
роки
Тривалість захворювання
1-2
3-5
6-10
11-20
>20
Жінки (n=87)
29
27
13
16
Чоловіки (n=35)
12
11
Всього 122
41
38
22
19
В основну групу спостереження увійшло 102 хворих на ХБХ із супутньою
гіпертонічною хворобою. Згідно класифікації ГХ, пацієнти мали слідуючи стадії
захворювання: I-а ст. ГХ була зареєстрована в 35 випадках, II-а – у 67 хворих.
При цьому, при ГХ Іст. АТ при госпіталізації зіставив: систолічний (САТ) -
148,4±7,6 мм рт.ст., діастолічний (ДАД) - 97,3±5,2 мм.рт.ст. ІІ-я стадія ГХ
характеризувалася підвищенням САД до 174,5±8,1 мм.рт.ст, а ДАД до - 105,2±7,3
мм.рт.ст.
Згідно з результатами опитування хворих було встановлено, що найбільш постійною
клінічною ознакою при загостренні ХБХ був больовий синдром. Класичний характер
болю, що локалізувався у правому підребер'ї спостерігався у 72 осіб (70,5%).
Виникнення болю в таких випадках було результатом порушення дієти (прийомом
жирної, смаженої їжі, вживанням алкоголю), фізичного навантаження або стресу.
Біль ірадіював у праву половину грудної клітки або під лопатку; виникав через
2-3 години після їжі та утримувався впродовж 3-4 годин. Локальний характер болю
(точка проекції жовчного міхура) був зареєстрований у 15 випадках. У 27 хворих
біль носив оперізуючий характер, періодично змінюючись болями в правому
46
підребер'ї або ірадіював у ліве підребер'я; іноді (у 13 пацієнтів) переважав
біль у лівому підребер'ї ( табл.2.1.3).
Таблиця 2.1.3
Основні клінічнні прояви ХБХ у хворих з супутньою ГХ
Клінічні синдроми та симптоми
Частота зустрічає мості
абс.число
Больовий синдром:
праве підребір”я
72
70,6
ліве підребір”я
15
14,7
епігастральна ділянка
12
11,8
ірадіація в праву половину грудної клітки
53
51,96
оперізуючий
27
26,5
ірадіація в ліве підребер'я
14
13,7
почуття розпирання
19
18,6
почуття тяжкості у правому підребер'ї
18
17,6
Диспепсичний синдром
Шлункова диспепсія
нудота
74
72,5
блювота
36
35,3
гіркота у роті
75
73,5
металевий смак у роті
57
55,9
кишкова диспепсія
закрепи
43
41,2
проноси
27
26,5
нестійкі випорожнення
15
14,7
Астено-невротичний синдром
млявість
46
45,1
стомлюваність
54
52,9
плаксивість
58
56,9
загальна слабкість
63
61,8
47
Також частина хворих (19) відзначали відчуття розпирання і важкості у правому
підребер'ї, яке зберігалося в інтердигестивний період. В такому разі одночасно
реєстрували збільшення на 1-2,5 см печінки, що розцінювалося нами як формування
хронічного реактивного гепатиту (ХРГ)
У 32 хворих больовий синдром був обумовлений не тільки розвитком запалення в
жовчному міхурі, а мав залежність від коливання артериального тиску (АТ), що
підтверджувалося зменшенням його інтенсивності при зниженні АТ.
В таблиці наведені дані щодо диспепсичних проявів у хворих основної групи
(табл.3.1.4). Так, виявлено, що у хворих на ХБХ з супутньою ГХ спостерігалися
різні диспепсичні розлади, а їх прояви або сполучення були притаманні практично
всім обстеженим.
Водночас диспепсичні прояви ХБХ у 59 хворих на ГХ «нашаровувалися» на
церебральну симптоматику, що надавало труднощів для оцінки провідної патології
в даному тандемі. Виразна нудота та повторна блювота не завжди були результатом
загострення ХБХ, а їх поява доволі часто (37 –36,2%) була обумовлена різкими
змінами церебрального кровообігу при підвищенні АТ.
Крім даних скарг під час загострення значна частина хворих відзначала порушення
випорожнення (85 осіб – 83,3%). З найбільшою частотою виявлялися закрепи (майже
в половині випадків) або проноси; нестійкі випорожнення зустрічалися тільки у
15 осіб. 17 хворих (16,7%) цієї групи на зміни з боку випорожнення не
скаржилися.
Прояви астеноневротичного синдрому були яскраві і доволі часто забарвлювали
больовий синдром. Так, хворі відзначали млявість, швидку стомлюваність,
плаксивість, головний біль, пригніченість настрою тощо. При цьому, при
дослідженні неврологічного статусу у хворих з ХБХ та ГХ вогнищевої
неврологічної симптоматики виявлено не було.
43 хворих (42,2%) скаржилися на періодичний біль в м’язах голенів або
48
великих суглобах (31 особа); в а
- Київ+380960830922