РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма і методика досліджень
Досліди з вивчення впливу густоти стояння, строків сівби та внесення
мінеральних добрив на продуктивність сортів і гібридів соняшнику проводилсь
протягом 2001-2003 рр. у навчально-дослідному господарстві Сумського
національного аграрного університету в Сумському районі Сумської області.
Польові досліди були закладені рендомізованим способом. Повторність
чотириразова. Площа елементарної облікової ділянки склала - 28,0 м2.
Агротехніка в дослідах загальноприйнята: сівбу контрольних ділянок проводили
при стійкому прогріванні грунту на глибині 10 см до 10-12 0С. Глибина
загортання насіння ( на контролі та варіантах дослідів) – 5-6 см, ширина
міжрядь 70 см
Для першого року досліджень, за даними сортодільниць області та Державної
комісії України з випробування й охорони сортів рослин, були відібрані нові
районовані та перспективні сорти і гібриди соняшнику, які рекомендовані або
можуть бути рекомендовані до вирощування в Лісостеповій та Поліській зонах
України на найближчі 5-7 років. А саме: Постолянський, Кріпиш, Прометей,
Красень, Одеський 122, Одеський 249, Світоч, Зустріч, Візит, Харківський 3,
Харківський 49, Харківський 58, Кий, Ной, Лан, Запорізький 9, Запорізький 28.
Серед них за рівнем реакції на основні фактори умов вирощування були відібрані
8 сортів і гібридів різних груп стиглості (табл. 2.1) для продовження
досліджень у наступні роки: Красень, Харківський 49, Прометей, Ной, Запорізький
28, Харківський-3, Постолянський, Одеський 122.
Для вивчення впливу фактора густоти стояння рослин на продуктивність сортів і
гібридів соняшнику дослідження проводили за такою схемою: густота стояння
рослин 55, 60, 65, 70, 75, 85 тис. на 1 га при ширині міжрядь 70 см.
Для вивчення впливу строків сівби на продуктивність соняшнику сорти і гібриди
висівали у такі періоди:
ранній, коли середньодобова температура грунту на глибині 10 см досягала 6-8 0С
(у роки досліджень цей період наставав з 10 квітня і тривав до 18 квітня);
рекомендований для соняшнику в північно-східній частині лісостепової зони при
температурі грунту 10-12 0С на тій же глибині (у роки досліджень цей період
наставав з 25 квітня і тривав до 5 травня).
Передпосівний обробіток грунту складався з ранньовесняного боронування та
передпосівної культивації.
Для вивчення впливу мінеральних добрив на продуктивність соняшнику дослідження
проводили за такою схемою:
Контроль – фон (попередник – кукурудза на силос розміщена по удобреним
зерновим).
Фон + N45P60K60 (розрахункова доза добрив на заплановану врожайність насіння
соняшнику – 30 ц/га).
Мінеральні добрива вносили під культивацію у формі рідких комплексних добрив
(РКД).
Обліки, вимірювання, супутні спостереження проводили відповідно до існуючих
методик проведення польових досліджень, а також згідно з методикою державного
сортовипробування сільськогосподарських культур [32, 79, 84, 85].
При цьому використовували такі методики:
лабораторну схожість насіння визначали за ГОСТом 12038-84;
масу 1000 штук насіння – за ГОСТом 12042-80;
вологість насіння – за ГОСТом 12041-82;
лушпинність насіння – за ГОСТом 10855-64;
вміст олії в насінні визначався на апараті Сокслета – за ГОСТом 10857-64;
урожайність насіння розраховували на 12% вологість та 100% чистоту;
визначення показників основних елементів структури врожаю проводили у
відповідні фази вегетації рослин. Вибірки рендомізовані із 25-35 рослин;
ураженість рослин хворобами і шкідниками визначали шляхом візуального аналізу
50 рослин з кожного варіанту [32, 79, 84, 85, 86].
Таблиця 2.1
Характеристика об’єктів досліджень (сортів і гібридів) соняшнику
Сорт, гібрид
Вегетаційний період, днів
Потенційна урожайність, ц/га
Урожайність, ц/га
Вегетацій-ний період, днів
За апробаційними ознаками
В умовах північно – східного Лісостепу
Харківський 49*
91-95
32,0
27,6
110
Візит
91-95
29,7
23,5
118
Красень*
96-100
34,2
28,5
115
Кий
100-105
31,6
25,9
117
Світоч
100-105
37,9
25,9
120
Кріпиш
105-107
34,2
26,0
123
Ной*
105-106
35,6
27,8
118
Прометей*
104-107
33,0
26,8
118
Лан
103-108
30,8
22,7
122
Харківський 3*
до 120
32,0
27,9
122
Постолянський*
до 120
33,4
28,4
121
Одеський 249
112-118
33,0
24,0
122
Запорізький 9
110-115
34,0
24,6
121
Запорізький 28*
до 115
31,5
26,1
120
Харківський 58
110-116
35,0
26,0
122
Зустріч
до 110
32,5
24,3
122
Одеський 122*
110-115
32,0
25,2
121
* сорти і гібриди, які відібрані для досліджень на наступні роки (2002-2003
рр.).
Економічну ефективність з вивчення впливу густоти стояння, строків сівби та
мінеральних добрив на продуктивність соняшнику визначали в цінах, які існували
на рік закінчення досліджень.
Цифровий матеріал польових та лабораторних досліджень оброблено з використанням
методів математичної статистики. Для вибірок визначали середнє арифметичне
значення (х) та його похибку. Для частини значень визначали коефіцієнт
варіації. Рівень достовірності отриманих даних визначали в частках одиниці на
користь нульової гіпотези (р). Для групування і класифікації сортів за
комплексом ознак використовували кластерний аналіз як один з методів
багатовимірної статистики. Були використані методи дисперсійного аналізу,
парних кореляцій, парної та множинної регресії, які входять до пакетів програм
EXCEL, STATGRAPHIC та STATISTICA [32, 85].
2.2. Грунтові та метеорологічні умови
Навчально-дослідне господарство Сумського національного аграрного університету
розміщене в північно-західній частині Сумського району.
Центральна садиба господарства – село Постольне знаходиться за 25 км від
районного та обласног
- Київ+380960830922