РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Досліди проводились у 1998 – 2000 рр. на полях дослідного господарства
Інституту землеробства південного регіону УААН, розташованих у посушливій зоні
південного степу України.
Клімат цього регіону помірно-континентальний, із різкими коливаннями
температури протягом року, із сильними суховіями, низькою вологістю повітря (до
10 – 15%), невеликою кількістю (350 – 400мм ) і нерівномірним розподілом
опадів. Улітку випадає найбільша кількість опадів (60 – 70%), переважно у
вигляді злив. Бездощові періоди можуть тривати 50 – 60 і більше днів.
Середньорічна температура повітря 9,7 – 11,7°С, найбільш спекотного місяця
липня - 22,8 – 23,8°С, а найбільш холодного січня – від - 2,2 до - 4,3°С.
Улітку температура повітря досягає 37,0 – 40,0°С (на ґрунті - до 50,0°С), у
зимовий період знижується до - 29,0 - 33,0°С.
Сума ефективних температур коливається в межах 3200 – 3500°. Тривалість
безморозного періоду – 170 – 180 днів.
Зима нетривала, безсніжна. Сніговий покрив неглибокий (3 – 6 см) і нестійкий.
Характерні тривалі відлиги, коли температура повітря може підвищуватися до 10
-15°С, і різкі похолодання до 25,0 – 33,0° морозу.
Весна коротка, з різким наростанням тепла. Починається в першій декаді березня,
коли середньодобова температура повітря переходить через + 5,0°С. До кінця
квітня можливі заморозки.
Весняний період відзначається сухою погодою. За середніми багаторічними даними
випадає 20 мм опадів. Разом з тим навесні бувають і суховії (протягом 7 днів
кожного місяця).
Літо частіше жарке та посушливе. Удень температура повітря може підвищуватись
до 30,0° і більше протягом 25 – 35 днів. Такі високі температури призводять до
пригнічення рослин навіть у випадку доброго забезпечення вологою. Хоча на
літній період припадає 60 -70% відсотків усієї кількості опадів, усе ж
використовуються вони рослинами не повністю, тому що випадають у вигляді злив.
Удень вологість повітря різко знижується. Кожного місяця спостерігається 4 – 12
днів з відносною вологістю повітря нижче 30%. Найбільш частіше суховії бувають
у липні – серпні.
Осінь тепла та суха. У вересні температура повітря в першій декаді становить
18,7°, у другій 16,8°С. Iз середини жовтня починаються перші заморозки, після
яких частіше буває повернення тепла при сухій та ясній погоді.
Ґрунт, де проводилися дослідження, темно-каштановий, середьосуглинковий,
залишково солонцюватий. Особливістю цього ґрунту є незначна міцність гумусового
горизонту та залишкова солонцюватість. Ґрунтоутворююча порода – карбонатний
льос, що містить вапно та гіпс (на глибині 2,5 – 3,0 м ) від поверхні ґрунту.
У профільному розрізі ґрунту – два генетичних горизонти. Верхній (30 – 31 см)
гумусовий елювіальний горизонт має крихку пилувато-зернисту структуру. Другий
(28 – 31 см) – перехідний, ілювіальний, зверху крупно-зернисто-горіховий, знизу
дрібно-горіховий.
Iлювіальний горизонт поступово переходить у бруднувато-пилуватий льос з темними
підтьоками гумусу у верхній частині.
Ґрунтові води залягають на глибині 8 - 12 м. На глибині 66 см зустрічається
ущільнений горизонт "білозірки" комкувато-горіхуватої структури.
Ці ґрунти відрізняються невисокою родючістю і невеликими запасами продуктивної
вологи.
2.2. Характеристика агрометеорологічних умов вегетаційних періодів
Погодні умови в роки проведення досліджень відзначались різноманітністю.
Весна 1998 р. виявилася ранньою і характеризувалась теплою, з опадами погодою
(додаток А). Сума ефективних температур вище 0° становила 366,6 (н. 300,0°),
вище 5° - 217,0 (н.150,0°), вище 10° - 77,8° (н.26,0°). На 17 квітня запаси
продуктивної вологи в 0 – 10 см шарі ґрунту складали 10 мм.
У цілому квітень був теплий, з опадами. Середня температура повітря 12,2°С була
вищою норми на 2,9°. Опадів випало 25,6 мм, або 95%.
Перша декада травня була несприятливою для накопичення вологи у ґрунті, що
негативно вплинуло на сходи сорізу. Але опади в кінці другої декади сприяли
накопиченню вологи. Середня температура ґрунту на глибині 10 см становила
18,1°. У цілому травень був прохолодним, з опадами. Середня температура повітря
16,1°С була близькою до норми. Опадів випало 143,3 мм (367% норми).
Червень був теплим (середня температура повітря 21,2°С), з опадами (74,9 мм,
або 156% від норми).
У липні була жарка, спекотна погода, коли середня температура повітря становила
23,6°. Сума опадів за цей місяць клала лише 54% норми. Відмічено 6 днів із
суховіями, коли відносна вологість повітря була меншою 30%. Максимальна
температура повітря у липні сягала 35,9°С (29 липня), на поверхні ґрунту 68°С
(28 липня). Усі ці чинники затримували ріст і розвиток рослин.
Спекотна, без істотних опадів, погода утримувалась з 20 липня по 20 серпня,
коли максимальна температура повітря була вищою 35° кожного дня.
У серпні місяці відмічено 7 днів із суховіями. Середньомісячна температура
повітря (22,2°С), була близькою до норми. Опадів випало лише 41% від норми.
Зафіксовано максимальну температуру повітря 39,6°С, яка перевищила
середньобагаторічні показники. Через ґрунтову і повітряну посухи умови для
росту й розвитку культури були несприятливими.
Місяць вересень був теплий (середня температура повітря 17,2°С), з невеликими
опадами, що позитивно вплинуло на умови врожаю сорізу.
У 1999 р. весна була прохолодною (додаток Б). Сума ефективних температур вище
0° становила 340,1° (н.300,0°), вище 5° - 190,1є (н. 150,0°), вище 10° - 53,8°
(н.26,0°).
Місяць квітень, коли проводили сівбу сорізу, був теплий, з опадами. Середня
температура повітря становила 11,3° (що вище норми на 2,0°). Опадів випало
близько норми (26,2 мм). За
- Київ+380960830922