Ви є тут

Антистресова активність блокаторів ренін-ангіотензинової системи

Автор: 
Сирова Ганна Олегівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U001497
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПОСТАНОВКА ДОСЛІДІВ. МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ
ТА ОБ'ЄМ ДОСЛІДЖЕННЯ
Згідно з метою і задачами дослідження для виявлення антистресових властивостей
антигіпертензивних препаратів групи ІРАС було експериментально вивчено їх вплив
на стан ССС, особливо на рівень АТ, ЦНС, ГГНС, вегетативної регуляції,
пероксидантно-антиоксидантних процесів та активність РАС в умовах ЕС.
Для моделювання ЕС була вибрана запропонована Ф.П.Ведяєвим реалістична модель
нейрогенного стресу “Конфлікт аферентних подразнень” [17]. Згідно з цією
методикою, кожну досліджувану групу щурів розміщали в спеціально змонтованій
камері, де тварин піддавали послідовному нерегулярному подразненню світлом
(електрична лампочка 300 Вт, 5-20с), звуком (електричний дзвоник 60дБ, 5-15с)
та електричним струмом (прямокутні електричні імпульси, 60В, 50Гц, 5-15мс).
Подразники включалися автоматично за заданою програмою безсистемно у будь-який
послідовності протягом 2-х днів підряд, по 4 і 2 години.
Із групи ІРАС для дослідження було вибрано 3 препарати : каптоприл (KRKA,
Slovenia), еналаприл (HemofarmDD, Yugoslavia), які за механізмом
фармакологічної дії відносяться до ІАПФ і відрізняються між собою за силою та
тривалістю дії на підставі фармакокінетичних особливостей [30; 124; 183].
Третім препаратом був лозартан (Merch C.O., USA), що інгібує РАС шляхом блокади
АНТ-ІІ-Р [8; 31].
Дози, в яких вводили досліджувані препарати, були вибрані нами на підставі
апробованих в експериментальних роботах і обґрунтованих в багатьох дослідженнях
[124; 136; 219; 221]: 5 мг/кг – каптоприл і еналаприл; 10 мг/кг – лозартан.
Таблиця 2.1
Характеристика прийнятих до дослідження інгібіторів
ренін – ангіотензинової системи
Назва препарату
Каптоприл
Еналаприл
Лозартан
Фармакологічний ефект
Антигіпертензивний
Механізм дії
Інгібітор АПФ (містить SНгрупу)
Інгібітор АПФ (належить до проліків)
Блокатор ангіотензинових-ІІ рецепторів
Досліджувана доза
5 мг/кг
5 мг/кг
10 мг/кг
Похідна лікарська форма
Табл. 0,05
Табл. 0,01
Табл. 0,05
Робоча лікарська форма
0,01% розчин
0,002% розчин
0,02% розчин
Шлях введення
Внутрішньо-шлунково
Внутрішньо-шлунково
Внутрішньо-шлунково
Виробник препарату
KRKA, Slovenia
HemofarmDD, Yugoslavia
Merch C.O., USA
Досліджувані інгібітори РАС вводили внутрішньошлунково через зонд. Усі
препарати вводилися одноразово на другий день моделювання ЕС за 1-2 години до
закінчення стресування, що відповідає їх фармакокінетичним особливостям.
Контрольні та стресовані тварини одержували дистильовану воду в аналогічних
умовах. Відомий транквілізатор феназепам був використаний в якості препарата
порівняння в дозі 2,5 мг/кг [19, 33, 34, 38, 44], загальна характеристика якого
представлена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Характеристика антистресового препарата феназепама,
прийнятого до дослідження в якості препарата порівняння
Виробник препарату
Росія, м.Москва, “Мосхим-фарм-препарати”
Шлях введення
Внутрішньо-шлунково
Робоча лікарська форма
0,1% розчин
Похідна лікарська форма
Табл.
0,001
Доза, яка вводилася
2,5 мг/кг
Фармакологічні ефекти
Анкcіолітичний,
антистресовий, міорелаксуючий, гіпнотичний, антиневротичний, протисудомий
Фармакологічна група
Транквілізатор бензодіазепі-
нового ряду
Механізм центральної дії фаназепама реалізується через бензодіазепінові
рецептори головного мозку, які здатні потенціювати та пролонгувати (модулювати)
синаптичну дію гальмуючого нейромедіатора гама-аміномасляної кислоти (ГАМК)
[34].
Основна частина дослідів проведена на 460 статевозрілих щурах лінії Вістар обох
статей масою 150,0 – 250,0. Утримання й використання тварин в експериментах
відповідало вимогам “Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, що
використовуються в дослідних і інших наукових цілях” (Strasbourg, 18.03.1986р.)
[152]. Досліди проводилися в першій половині дня, що за даними літератури
узгоджується з залежністю основних фармакологічних параметрів і фармакологічною
активністю прийнятих до дослідження препаратів від циркадних ритмів [28; 34;
35].
Експериментальні тварини згідно умов дослідження були поділені на групи по 6
голів в кожній. Перша група – інтактні щури, які утримувалися у вільній
поведінці в умовах віварію та служили контролем. Друга група – тварини, яких
піддавали дії гострого ЕС. 3-5 - групи щурів, у яких ЕС сполучався з введенням
одного з досліджуваних препаратів: каптоприла – за 1 годину, еналаприла – за 2
годинии, лозартана – за 1.5 години до закінчення стресування. Щурам 6 групи
вводили феназепам в аналогічних умовах дослідів.
У всіх постановах дослідів основні показники визначалися відразу після
закінчення дії стресу, що відповідає часу найбільш вираженої стресорної напруги
і періоду максимальної дії препаратів згідно з їх фармакокінетичними
властивостями при введенні у шлунок [7; 12].
При проведенні електрофізіологічних методів дослідження на щурах
використовували нембуталовий наркоз (15 мг/кг внутрішньоочеревинно) [60; 67].
Для всіх біохімічних методик дослідження евтаназію щурів здійснювали шляхом
одномоментної декапітації при зберіганні умов, передбачених наказами МОЗ СРСР №
755 від 12.08.1977 р., МОЗ УССР № 32 від 22.02.1988 р. і вимогами “Європейської
конвенції по захисту хребетних тварин, що використовуються в дослідних і інших
наукових цілях” (Strasbourg, 18.03.1986р.) [152].
Послідовність вивчення впливу ІРАС на різні системи і органи за умов ЕС
визначалася за загальним уявленням про головні функціональні ланки
стрес-реалізуючої системи (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Головні ланки та місце ренін-ангіотензинової системи у
стрес-реалізуючий системі.
Виходячи з того, що ІРАС відомі п