РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І методи досліджень
Дослідження проводились на перепелиних фермах різної потужності в північній,
центральній та південній зонах України, в лабораторії кафедри вірусології,
патанатомії та ветсанекспертизи Сумського НАУ. Окремі бактеріологічні
дослідження проводили за сприяння обласних лабораторій ветеринарної медицини
Сумської, Полтавської областей України. Вивчались і враховувались дані звітів
Державного департаменту ветеринарної медицини Мін АПК України .
Епізоотичну ситуацію по бактеріальних хворобах перепелів в світі встановлювали
по узагальненню даних закордонних авторів та матеріалів міжнародних конференцій
по хворобах птиці.
В Україні вивчали епізоотологію і проводили щорічний моніторинг бактеріальних
хвороб птиці на перепелиних фермах декількох областей України, використовуючи
загальноприйняті бактеріологічні, вірусологічні, серологічні та інші методи
досліджень (Лабораторные исследования в ветеринарии; Бактериальные инфекции
Москва, Агропромиздат, 1986; Справочник специалиста ветеринарной лаборатории,
Киев, Урожай,1987, Псевдомоноз птиці (Методичні рекомендації, Київ,2000 ).
Ми враховували дані обстежень 10-ти перепелиних ферм, з них 5 аматорських - із
поголів’ям від 180 до 1000 і більше перепелів та 5 ферм птахогосподарств і фірм
– із поголів’ям 4000-12000 перепелів і більше. Використовувався молодняк та
доросла птиця. В дослідах по штучному інфікуванню використано 340 голів
перепелів та 90 курчат різного віку.
Для порівняння проводили дослідження епізоотичної ситуації по бактеріозах птиці
ряду курячих та ефективність профілактики їх в інших птахогосподарствах
вказаних областей.
Вивчення епізоотологічних особливостей перебігу бактеріальних хвороб
перепеленят проводилось методом епізоотологічного обстеження і експерименту;
визначали показники захворюваності, смертності, летальності за методикою
І.А.Бакулова (1982).
Захворюваність характеризує ступінь охоплення поголів’я хворобою, представляє
собою відношення числа захворілої птиці до загальної її кількості в
технологічному приміщеннї, підраховується за формулою:
З=А:В х 10000
де З – показник захворюваності;
А – кількість перепеленят, що захворіли;
В – загальна кількість сприйнятливої птиці;
10000 – стандартний показник.
Смертність – показник, що характеризує тяжкість перебігу інфекційної хвороби.
Це відношення кількості перепеленят, що загинули, до поголів’я, сприйнятливого
до цієї хвороби; підраховується за формулою:
С= П х 10000 : В
де С – показник смертності;
П – кількість перепелів, що загинули від інфекції;
В – кількість сприйнятливої птиці;
10000 – стандартний показник.
Летальність – показник тяжкості перебігу хвороби, який являє собою попереднє
відношення поголів’я, що загинуло від даної хвороби, до кількості хворих:
Л=Пх100/А,
де Л – показник летальності;
П – кількість перепелів, що загинули;
А – кількість перепелів, що захворіли.
Враховувались дані звітів установ ветеринарної медицини і обласних лабораторій
ветеринарної медицини, а також результати досліджень, що одержані при виїздах
до птахогосподарств і обласних лабораторій.
Об’єктом дослідження були пташники і різні вікові групи перепелів та проби
повітря, кормів, води та ін.
Для бактеріологічного дослідження використовували трупи птиці і ко- лонії
мікрофлори, що виросли при відборі проб повітря , устаткування та ін. Нами
всього досліджено 1775 проб, із яких 412 виявились позитивними, а детально
властивості виділеної Pseudomonas aeruginosa вивчені у 30 ізолятів.
Бактеріальна забрудненість повітря пташників визначалась методом седиментації
(експозиція 5 хвилин – в чашках Петрі з агаром та агаром Ендо) з підрахунком
колоній, що виростуть за 24 години в термостаті при +38,5 о С.
Для культивування мікроорганізмів, що ізольовані з повітря і трупів птиці,
використовувались універсальні поживні середовища, елективні та
диференційно-діагностичні. Первинні висіви робились із крові серця, печінки,
кісткового мозку на МПБ і МПА.
Морфологічні та тинкторіальні властивості збудника вивчали при мікроскопії
мазків з печінки, кісткового мозку і селезінки та культур мікроорганізмів.
Підтверджували клініко-епізоотологічний і патологоанатомічний діагноз
виділенням серологічно типованої синьогнійної палички з відповідними
культурально-біохімічними властивостями.
Проводились досліди штучного інфікування перепеленят синьогнійною паличкою з
використанням різних методів зараження (аліментарний та парентеральний). За
методом Ріда і Менча розраховувалась LD50.
Чутливість культур мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів досліджували
за допомогою дисків з антибіотиками. В дослідах використовувались поживні
середовища для визначення чутливості до антибіотиків (АГВ), що виготовлена в
НПО “Питательные среды” Ростовский - на -Дону филиал № 1 (серія 250, придатний
до 6.2004 року) та диски з відповідними антибактеріальними препаратами.
При встановленні на фермах псевдомонозу перепелів розробляли заходи лікування з
використанням ефективних препаратів та проведенням відповідних профілактичних
заходів.
Для обробки результатів досліджень використовували прийняті в біології
константні методи математичної обробки та комп’ютер.
Вичислення середньої арифметичної величини та її статистичні помилки ( M + m ),
визначення середньої арифметичної величини - за формулою:
М =
е V
n
та знаходять відхилення від неї ( а ) для кожного варіанта.
Помилку середньої арифметичної розраховували за формулою
m=K·е· a
де К – константа Молдегауера, що вичислюють за формулою:
К =
0,79788 · n Ц n - 1
е - знак суми;
а –відхилення варіантів від середньої арифметичної ( V – M ) .
В комп’ютер з процесором Celleron 700 і
- Київ+380960830922