Ви є тут

Вплив сибіркового антигену на імунну систему молодняка великої рогатої худоби

Автор: 
Калашник Олександр Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003158
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2. Матеріали і методи дослідження
Робота виконана протягом 1997-2001 років у лабораторіях кафедри епізоотології,
нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських тварин Сумського
НАУ, Сумської біологічної фабрики, лабораторії імунології обласної дитячої
лікарні (м. Суми), в лабораторії біохімії ІЕКВМ (м. Харків), а також в
спеціалізованому навчальному господарстві Сумського національного аграрного
університету.
Матеріалами для досліджень були: сироватка і кров від щеплених проти сибірки та
нещеплених (контрольних) телят віком 2-3 місяці. Усього в досліді було задіяно
62 теляти.
Для щеплення використовували рідку живу спорову вакцину із штаму К-79Z
виробництва Херсонської біофабрики, рідку живу спорову вакцину із штаму “СБ”
виробництва Сумської біологічної фабрики та суху російську вакцину із штаму
“55” – ВНИИВВиМ, 24-годинну культуру M. lysodeikticus Ї для визначення
лізоцимної активності сироватки крові, латекс Ї для визначення фагоцитарної
активності, сироватку і кров барана, кров білих мишей, морських свинок.
Двомісячних телят щеплювали вакциною із штаму К-79Z у ділянці підколінної
складки внутрішньошкірно і підшкірно, відповідно дозою 0,4 і 0,5 см3 та 1,0 і
1,5 см3. Тримісячних телят щеплювали вакцинами із штамів “СБ” і “55– ВНИИВВиМ”
у відповідності з настановами по застосуванню строго підшкірно у ділянці шиї
[Додаток А, Б, В].
Властивості вакцини проти сибірки із штаму К79-Z
Зовнішній вигляд. Рідка вакцина із штаму К79-Z має вигляд прозорої жовтої,
злегка опалесціювальної рідини з незначним білуватим осадом, що утворюється при
зберіганні вакцини й легко розбивається в гомогенну суспензію при струшуванні.
Вміст білка. Щоб визначити наявність специфічного білка у вакцині, мікро
продуценти вирощували на безбілковому середовищі 199. Отримані результати
вимірів співставляли з каліброваною кривою по сироватковому альбуміну. Таким
чином було визначено, що в нативній культуральній рідині штаму К79-Z,
вирощеного на середовищі 199, містяться 136, 80 мкг/см3 специфічного
сибіркового білка, який дає позитивну реакцію диск-преципітації.
Табл.2.1. Кількість білка в культуральній рідині штаму К79- Z
До діалізу
Після діалізу
Показник спектрофо-тометра
Кількість білка
мкг/см3
Титр за реакцією диск-преципітації
Показник спектрофо-тометра
Кількість білка
мкг/см3
Титр за реакцією диск-преципітації
0,416
136,80
1:128
0,238
39,30
1:128
В результаті проведеного діалізу всі білкові залишки (пептиди) відщеплюються і
виходять за межі напівпроникної мембрани, а специфічні білки, які мають більшу
молекулярну масу, залишаються. Вони є специфічними білками збудника сибірки і
реагують позитивно з преципітованою сибірковою сироваткою.
Кількість живих спор в 1 см3 вакцини Ї не менше 20-25 млн., а масова доля спор
85±5 %.
Наявність сторонніх домішок. Доброякісна вакцина не має сторонніх домішок,
плісняви і пластівців, які не можуть розбитися.
Контамінація сторонньою бактеріальною та грибковою мікрофлорою. У посівах
вакцини на поживних середовищах під час інкубації при температурі 22±20 С і
37±10 С протягом 10 діб не спостерігався ріст сторонньої мікрофлори.
Морфологія культури штаму К79-Z. У мазках із бульйонних і агарових культур,
пофарбованих за Грамом, спостерігалися грампозитивні палички розміром 3-10 мкм,
які розміщувались поодиноко або упорядковано в ланцюжки. Спори мали вигляд
овальних, іноді заокруглених утворень розміром 1,2-1,5Ч0,8-1,0 мкм і не
деформували клітину. Переважна більшість спор у вакцині Ї вільні від
екзоспоріуму.
Рухливість. У роздавленій або висячій краплі із 18-24 годинної бульйонної
культури штаму К79-Z під мікроскопом спостерігались лише нерухомі палички й
ланцюжки, які складаються з таких же паличок.
Капсулоутворення. У мазках-відбитках із органів і черевного ексудату білих
мишей, що загинули після внутрішньочеревного введення вакцини, виявлялися
тільки безкапсульні бацили (палички).
Специфічність. Визначали в реакції диск преципітації за А.І. Завірюхою, О.П.
Степанюк (1979). Проведені дослідження вказують на те, що прозорий фільтрат
вакцини із штаму К79-Z в розведенні 1:32 –1:64 реагує позитивно з преципітуючою
сибірковою сироваткою. Це вказує на те, що окрім спор у вакцині присутній
специфічний білок збудника сибірки Ї екзотоксин.
Фото 2.1. Реакція дифузної преципітації.
Нешкідливість та залишкова вірулентність. Вакцина була перевірена на
нешкідливість та залишкову вірулентність на кролях, морських свинках і телятах
віком 60 днів. Уведення вакцини дозою по 100-120 млн. спор кролям масою 2-2,5
кг не викликало їх загибелі протягом 10 діб. Підшкірне введення 10-12,5 млн.
спор морським свинкам масою 350-400 г і 40-75 млн. спор телятам 60-денного віку
не спричиняло ускладнень місцевого і загального характеру.
Імуногенність. Дослідження імуногенних властивостей вакцини із штаму К79- Z
були проведені на морських свинках. Усіх попередньо щеплених дослідних тварин
заражали вірулентною заражаючою культурою із штаму ІВМ-92Z другої вакцини
Ценковського дозою 1,0±0,1 млн. життєздатних спор. Культуру вводили підшкірно в
ділянці живота в об’ємі 0,5±0,05 см3 кожній тварині. Спостереження проводились
протягом 10 діб. Отримані дані наведені в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Результати досліджень імуногенних властивостей вакцини із штаму К79-Z на
морських свинках
Дослідна група, гол
Контрольна група, гол
Заражено
Вижило
Відсоток
Заражено
Вижило
Відсоток
10
10
100,00
10
Типовість росту. При посіві вакцини у МПБ на дні пробірки або флакону
утворюється пухкий білий осад. У бульйоні на збагаченому середовищі можуть бути
завислі пластівці культури або нитки, що спускаються