Підготовка майбутніх педагогів до правового забезпечення професійної діяльності

РОЗДІЛ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Логіка і методика організації експериментального дослідження
Результати теоретичного дослідження, виконаного на підставі аналізу
літературних джерел, нормативних документів і навчально-методичних розробок
дозволили виявити основні умови підготовки майбутніх фахівців у вищій школі до
правового забезпечення професійної діяльності, способи їхньої реалізації в
організації навчального процесу. З урахуванням цих результатів нами була
розроблена логіка і методика експериментального дослідження, метою якого було
вивчення ефективності визначених педагогічних умов підготовки майбутніх
педагогів до правового забезпечення професійної діяльності.
Експериментальне дослідження проводилося на базі підготовки майбутніх
педагогів – студентів Південноукраїнського державного педагогічного
університету імені К. Д. Ушинського на історико-філологічному факультеті і
факультеті юридичної психології Інституту інноваційної і післядипломної освіти
Одеського національного університету імені І.І. Мечникова у процесі вивчення
спецкурсу “Правові основи професійної діяльності педагога”.
При проведенні експериментальної роботи ми керувалися наступними положеннями:
Підготовка будь-якого фахівця до професійної діяльності забезпечується
оволодінням усіма структурними компонентами цієї діяльності на рівні теорії і
практики.
Якість підготовки фахівця до здійснення професійної діяльності визначається
ступенем усвідомлення їм структури і змісту компонентів своєї діяльності,
готовністю до гнучкого й оперативного їхнього перетворення залежно від змісту
педагогічної ситуації і поставленої мети.
У структурі діяльності використовується, виконуючи регулятивну функцію, тільки
той зміст, що в результаті навчання суб'єкта наповнюється значущим для нього
особистісним змістом.
Дані положення слугували нам підставою для розробки логіки і методики
організації експериментального дослідження.
За логікою організації експериментального дослідження на першому етапі
переслідувалася мета виявлення реального рівня правової культури
педагогів-практиків та її відтворення у професійній діяльності. Досягнення цієї
мети дозволяло нам з’ясувати ступінь ефективності існуючої системи правової
підготовки педагогів у вищих навчальних закладах до правового забезпечення
професійної діяльності у практиці навчально-виховного процесу.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:
- розробити критерії і шкалу оцінювання особливостей прояву правової культури
педагогів-практиків у професійній діяльності;
- визначити методику діагностики показників правової культури професійної
діяльності педагогів, що забезпечує одержання надійних і достовірних даних у
природних умовах експериментальної роботи;
- узагальнити емпіричні дані за виділеними показниками підготовки педагогів до
правового забезпечення професійної діяльності та охарактеризувати якісні
відмінності у виявлених рівнях цієї підготовки;
- виявити тенденції, що визначають ефективність підготовки педагогів-практиків
до правового забезпечення професійної діяльності.
Розробляючи систему критеріїв для оцінювання рівнів підготовки педагогів до
правового забезпечення професійної діяльності, ми враховували, що ця підготовка
базується на трьох компонентах, кожен з яких може функціювати і розвиватися
самостійно в межах правової культури особистості. Однак у контексті професійної
діяльності педагога ці компоненти обов’язково зумовлюють один одного і сприяють
правовому забезпеченню цієї діяльності тільки цілісно, взаємодіючи як система.
З урахуванням цих міркувань для оцінювання рівнів підготовки
педагогів-практиків і студентів, що брали участь в експерименті, до
використання правових норм у забезпеченні професійної діяльності
використовувалися три критерії:
- обізнаність як вимір ступеня володіння знаннями в галузі правових норм, що
визначають права і свободи педагога і його вихованців, учнів у просторі
педагогічного процесу;
- навченість як вимір ступеня практичної спроможності використовувати правові
знання у процесі організації і забезпечення дій учасників педагогічного
процесу;
- схильність як вимір ступеня потреби і здатності реалізовувати себе з
урахуванням прав і свобод іншої людини;
Для статистичної обробки емпіричних даних, отриманих за цими критеріями, і
визначення рівня підготовки педагогів-практиків і студентів до правового
забезпечення професійної діяльності нами використовувалася двобальна шкала
оцінок, де
бал “1” виставлявся, якщо завдання було виконано;
бал “0” – якщо завдання не виконувалось.
З урахуванням цієї шкали та її застосування при обробці і узагальнені
емпіричних даних за трьома критеріями оцінювання, рівні підготовки
педагогів-практиків і, на наступному етапі, студентів контрольної і
експериментальної групи до правового забезпечення професійної діяльності, ми
мали можливість охарактеризувати у такий спосіб:
- як невідповідний вимогам правового забезпечення професійної діяльності
(якщо загальна матриця балів давала 100, 010 або 001 за трьома критеріями) –
низький рівень;
- як частково відповідний вимогам правового забезпечення професійної
діяльності (якщо загальна матриця балів давала 101, 011 або 110 за трьома
критеріями) – середній рівень;
- як відповідний вимогам правового забезпечення професійної діяльності (якщо
загальна матриця балів давала 111 за всіма критеріями) – високий рівень.
Ступінь підготовки обстежуваних педагогів-