РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Постановка експериментальних досліджень
Експериментальна частина роботи виконувалась в 2000-2004 рр. в
Науково-виробничому об’єднанні агрофірми “Наукова” Дніпропетровського району
Дніпропетровської області. Для дослідження використовували корів голштинської
породи 8-9 місяців тільності та у перші два місяці після родів.
У дослідженнях використано понад 130 голів корів з молочною продуктивністю 5-6
тис. кг за лактацію. Утримання тварин взимку – стійлове в типових приміщеннях
із задовільними параметрами мікроклімату, а літом – в таборах. Лабораторні
дослідження проводили головним чином в лабораторії кафедри нормальної та
патологічної фiзiологiї Дніпропетровського державного агроуніверситету,
частково - на кафедрі біохімії Дніпропетровського національного університету та
в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини міста Харків.
Вагітні тварини знаходились під постійним ветеринарним контролем, роди
відбувались в спеціально обладнаному родильному приміщенні. Контрольні та
дослідні групи формувались за принципом груп-аналогів (за породою, віком,
статтю, фізіологічним станом, масою, молочною продуктивністю); в дослідах з
вивчення сезонних особливостей – за принципом груп-періодів.
Перша серія дослідів була спрямована на визначення особливостей імунного стану
тільних корів голштинської породи при фізіологічному перебізі дородового
періоду: в динаміці сухостійного періоду (з 8- по 9-тий місяці тільності),
залежно від кількості тільностей (з другої по шосту), в різні сезони року
(табл.2.1).
Впродовж другої серії дослідів передбачалось виявити особливості імунного стану
корів голштинської породи при фізіологічному та патологічному перебізі
післяродового періоду.
Таблиця 2.1
Напрями досліджень
Серія дослідів
Мета серії
Визначити особливості імунного стану тільних корів голштинської породи при
фізіологічному перебізі дородового періоду:
- в динаміці сухостійного періоду
- залежно від кількості тільностей (віку)
- в різні сезони року
Виявити особливості імунного стану корів голштинської породи при фізіологічному
та патологічному перебізі післяродового періоду
Встановити вплив біологічно активних речовин природного походження (прополісу
та гідрогумату) на фізіологічний стан і природну резистентність в до- та
післяродовий періоди
Третя серія дослідів була спрямована на встановлення впливу біологічно активних
речовин природного походження (прополісу та гідрогумату) на фізіологічний стан
і природну резистентність у до- та післяродовий періоди (табл. 2.2).
Гiдрогумат - це темно-коричнева рідина без запаху, добре змішується з водою, не
летка, стійка, містить не менше, ніж 11% сухих речовин. Одержують з низинних
осокових, дерев'янистих, очеретяних торфів із ступенем розкладання не нижче
20%, зольністю не більше 20% і вмістом гумусових кислот не менше 30%, шляхом
обробки 5% розчином сірчаної кислоти з наступною гідролізацією 10% гідроксидом
натрію [337]. Зазначена обробка підвищує кількість водорозчинної фракції
гумінових кислот, сполук сірки, а також робить препарат більш технологічним,
розчинним у воді.
Таблиця 2.2
Схеми дослідів з профілактики післяродових ендометритів у корів
Група,
кількість тварин
Препарати, метод і доза їх застосування
Внутрішньо
Внутрішньоматково
Внутрішньом’язово
До родів
Контрольна група
(n=10)
дослідна
(n=10)
8 мл 10 %-вий масляний розчин прополісу 1 раз на добу через 4 доби 3 ін'єкції
(курсова доза –
5 мг витяжки прополісу на 1 кг маси)
ІІ
дослідна
(n=12)
10%-вий водний розчин гідрогумату (добова доза – 50 мг на 1 кг маси) 1 раз на
добу впродовж 21 доби
4 мл 10 %-вий масляний розчин прополісу 1 раз на добу через 4 доби 3 ін'єкції
(курсова доза - 2,5 мг витяжки прополісу на 1 кг маси)
Після родів
Контрольна група
(n=8)
III
дослідна
(n=10)
8 мл 10 %-ва емульсія прополісу 1 раз на добу впродовж 3 діб (курсова доза – 5
мг витяжки прополісу на кг маси)
IV
дослідна
(n=10)
10%-вий водний розчин гідрогумату (добова доза – 50 мг на 1 кг маси) 1 раз на
добу впродовж 6 діб
4 мл 10 %-ва емульсія прополісу 1 раз на добу впродовж 3 діб (курсова доза –
2,5 мг витяжки прополісу на 1 кг маси)
Гідрогумату починали згодовувати дослідним тваринам за 4-5 тижнів до отелення
при ранковій годівлі разом з концентрованим кормом.
Густа прополісна витяжка – однорідна загущена маса темно-коричневого кольору зі
специфічним, характерним для прополісу запахом з вмістом сухих екстрактивних
речовин понад 43%, масовою часткою флавоноїдних сполук - 47% і спирту - 27%
[338]. ЇЇ випаровували при температурі нижче 50єС та отримували прополісну
витяжку для препаратів.
10 %-вий масляний розчин прополісу виготовляли за схемою [339]:
прополісна витяжка - 10 г;
бензиловий спирт - 30 г;
олія рицинова - до 100 г.
Отриманий препарат вводили внутрішньом’язово за 4-5 тижнів до отелення.
10 %- ву емульсію прополісу виготовляли за схемою [339, 340]:
прополісна витяжка - 10 г;
бензиловий спирт - 30 г;
вода дистильована - до 100 г.
Застосовували препарат внутрішньоматково на другий день після отелення.
При відборі тварин, хворих на ендометрит, діагноз встановлювався на підставі
клінічного обстеження статевої системи корів, а потім підтверджувався
лабораторними дослідженнями - пробою осадження за Нагорним І.С. і Калиновським
Г.М. (цитується за редакцією Шипілова В.С. [341]): у пробірку з 2 мл лохій
додавали 2 мл 1%-вого розчину оцтової кислоти. При відсутності післяродових
захворювань в пробірці утворювався згусток муцина, який не розбивався при
струшуванні, і осадова рідина залишалася прозорою. Пр
- Київ+380960830922