РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма досліджень
Виходячи з сформульованої мети роботи, в програму досліджень були включені:
Гігієнічна оцінка технологічного процесу виробництва мікроциду і
глюкозооксидази, вивчення умов праці та їх вплив на здоров’я працівників;
Опрацювання методу кількісного визначення вмісту спор гриба P. vitale в
повітрі;
Вивчення біологічної дії спор промислового штаму досліджуваного гриба в умовах
хронічного експерименту на лабораторних тваринах з оцінкою можливих
імунотоксичних ефектів, дисбіотичної дії, дисемінації у внутрішніх органах та
подразнювального впливу на слизову оболонку ока;
Наукове обґрунтування ГДК спор гриба P.vitale в повітрі робочої зони;
Оцінка впливу підприємства лікарських препаратів на стан навколишнього
природного середовища (повітря, грунт);
Обгрунтування профілактичних заходів на підприємствах мікробіологічного синтезу
з поверхневим способом культивування мікроорганізмів-продуцентів.
Така програма передбачає виконання досліджень, які дають змогу детально та
всебічно вивчити й оцінити біологічну дію спор гриба P. vitale на організм з
наступним обґрунтуванням його гранично допустимої концентрації в повітрі
робочої зони.
2.2. Обсяг та методи досліджень
Дослідження проводились на базі Львівського підприємства лікарських препаратів
“Львівдіалік”, де при поверхневому культивуванні IV глюкозооксидазного штаму
гриба P. vitale виробляють антибіотик мікроцид і фермент глюкозооксидазу.
Проведені дослідження передбачали детальне вивчення технологічного процесу
виробництва мікроциду та глюкозооксидази з гігієнічною оцінкою умов праці
працівників підприємства. Умови праці оцінювали згідно з “Гігієнічною
класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу” [124],
беручи до уваги результати атестації робочих місць, проведеної з нашою участю
відповідно до “Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці”
[99]. Вміст спор гриба в повітрі виробничих приміщень визначали на робочих
місцях у зоні дихання працівників на висоті до 2-х м над рівнем підлоги за
ходом технологічного процесу згідно з вимогами ГОСТу 12.1.005-88 “Воздух
рабочей зоны. Общие требования” [27]. Моніторинг за забрудненням повітря
виробничих приміщень спорами гриба-продуцента здійснювався впродовж десяти
робочих днів. Щоденно відбирали 17 зразків повітря для подальшого їх
мікробіологічного дослідження. Концентрацію спор досліджуваного гриба в повітрі
робочої зони визначали за розробленим нами методом [77]. Суть методу полягає в
аспірації з повітря спор гриба P. vitale на сусло-агар з антибіотиком
гентаміцину сульфат і обліку типових за морфологічними ознаками колоній, які
виросли на 5-ту добу інкубації в термостаті, з наступним перерахунком
концентрації спор в 1 м3 повітря за формулою [39]:
, (2.1)
де Х – концентрація спор штаму гриба в повітрі;
n – кількість колоній, які виросли на чашці;
1000 – коефіцієнт на 1м3 повітря;
V – об’єм повітря (добуток швидкості аспірації та часу аспірації).
Додатково параметри мікроклімату (температуру, відносну вологість, швидкість
руху повітря) оцінювали за “Санітарними нормами мікроклімату виробничих
приміщень” [35], а показники важкості та напруженості трудового процесу – за
офіційним документом з гігієнічної класифікації праці [124].
Враховуючи те, що в процесі роботи не виключена можливість осідання спор на
шкірні покриви та надходження їх у дихальні шляхи працюючих із живою культурою
гриба-продуцента, ми обстежували працівників підприємства. Загальна кількість
обстежених становила 204 особи. Усіх їх було поділено на 3 групи. Критерієм
поділу була частота й тривалість контакту з живою культурою гриба в умовах
виробництва. У першу групу обстежуваних увійшли працівники в кількості 30
чоловік, зайняті в ферментації нативного мікроциду. Ця категорія робітників
перебуває в безпосередньому контакті з живою культурою гриба-продуцента
впродовж усієї робочої зміни. 25 працівників підприємства, що задіяні у
виділенні з культуральної рідини чистого ферменту глюкозооксидази, склали другу
групу обстежуваних. Ці особи в процесі роботи практично не контактують із
спорами P. vitale. До третьої групи були віднесені працівники підприємства (149
осіб), що не пов’язані з процесом виробництва біопрепаратів – допоміжний
обслуговуючий і адмінперсонал.
Відбір матеріалу з відкритих ділянок шкірних покривів і нігтевих пластин рук та
його культуральне дослідження проводили загальноприйнятими методами [48, 79].
Метод “кашельних пластинок” [123] був використаний нами для виявлення носійства
гриба P. vitale в дихальних шляхах. Матеріал для дослідження отримували з
назофарингіальної порожнини, підставляючи під час кашлю працівникові
вертикально чашку Петрі з живильним середовищем (сусло-агар з антибіотиком
гентаміцину сульфат) на відстані 5–10 см від обличчя протягом кількох секунд,
щоб вловити 5–6 кашельних поштовхів. Результати досліджень заносили в карту
(додаток З), яка складалася для кожного обстежуваного працівника. Крім
результату в карту вносили дані щодо віку, статі, професії та стажу роботи
працівників. Ідентифікацію грибів за культурально-морфологічними особливостями
проводили згідно з відповідними керівництвами [11, 109], а контролем служили
зразки посіву повітря виробничих приміщень і музейні культури штаму гриба на
підприємстві.
Відібрано та проаналізовано 170 зразків повітря виробничих приміщень на вміст
спор гриба P. vitale, проведено 1020 визначеннь вмісту гриба у змивах із
- Київ+380960830922