РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Загальна характеристика роботи та методів дослідження.
Матеріали дисертаційної роботи включають дані аналізу протоколів оперативних
втручань з приводу раку молочної залози ( РМЗ ) за 37 років ( 1966 – 2003 ) та
результатів клінічно-лабораторного, морфологічного, та інструментальних
обстежень і хірургічного лікування 837 хворих на рак молочної залози. Клінічний
матеріал розподілено на чотири групи досліджень – табл. 2.1 :
Таблиця 2.1
Загальна характеристика власних спостережень
Аналіз структури
радикальних операцій на молочній залозі за матеріалами регіонального онкоцентру
VI.1967 – XII.2003 pp.
Ретроспективний
аналіз результатів
лікування хворих
на РМЗ в залежності від обсягу хірургічного втручання
( 1987 –
1995 рр. )
Сонографічне
дослідження
операційної рани
( 2000 –
2001 pp. )
Аналіз ранніх
післяопераційних ускладнень після радикальних операцій на молочній залозі
( 2000 –
2001 pp. )
7086 операцій
501 хвора
103 хворих
336 хворих
На підставі вивчення протоколів оперативних втручань по причині РМЗ
проаналізовано структуру радикального хірургічного лікування хворих за 37 років
( з червня 1967 року по грудень 2003 року ). За цей період часу в клініці
радикально прооперовано 7086 хворих.
Вивчено 5-річні віддалені результати лікування 501 хворої на РМЗ в залежності
від обсягу радикальної операції. Проведено ретроспективний аналіз ефективності
трьох видів хірургічного втручання – радикальної мастектомії за Голстедом ( 167
хворих – 33.3 % спостережень ), модифікованої радикальної мастектомії за Пейті
( 169 хворих – 33.7 % ) та мастектомії зі збереженням обох грудних м’язів та
тотальною лімфодисекцією ( 165 осіб – 32.9 % )..
Проаналізовано ранні післяопераційні ускладнення у 336 хворих в залежності від
способу ведення операційної рани. У 180 хворих хірургічне втручання завершилося
дренування операційної рани, у 156 – дренування рани не проводилося. У
переважній більшості хворих цієї групи спостережень виконано модифіковані
варіанти мастектомії – Пейті ( 175 пацієнток ) та мастектомія із збереженням
обох грудних м’язів та тотальною лімфодисекцієї ( 118 осіб ). З метою
об’єктивного контролю за процесом лімфореї та утворення сером застосовано
ультразвукове дослідження ділянки операційної рани у 103 оперованих.
Радикальні операції на молочній залозі проводилися під загальним знечуленням на
фоні керованого дихання ( завідувач анестезіологічно-реанімаційним відділом –
М. М. Лотиш ). Введення в наркоз здійснювалося натрія тіопенталом, базова
анестезія – каліпсолом + нейролептоанальгезія фентанілом з додатковою
інгаляцією закисі-азоту та кисню у співвідношенні 1 до 2.
Обсяг тканин, які усували під час хірургічного втручання був типовим для
класичної та модифікованої мастектомії [ 6, 27, 34, 74, 118 ] - широке
видалення паренхіми усієї молочної залози одним блоком з регіонарними
лімфатичними вузлами І, ІІ та ІІІ рівнів.
Під час виконання лімфодисекції оцінювали особливості розташування регіонарних
лімфатичних вузлів по їх відношенню до малого грудного м’язу: при мобілізації
регіонарної по зовнішньому краю малого грудного м’язу судини перев’язувалися
кольоровою лігатурою, аналогічно поступали при початку ( медіальний край цього
ж м’язу ) та закінченні видалення клітковини в ділянці верхівки підключичної
впадини. Це дозволяє чітко позначити розташування регіонарних лімфатичних
вузлів ІІ та ІІІ рівнів.
Після видалення операційного препарату макроскопово оцінювали розміри первинної
пухлини, її відношення до шкіри, підлеглої фасції. В регіонарній клітковині
препарували лімфатичні вузли, підраховували їх загальну кількість і групували в
залежності від рівня лімфовідтоку. Лише після цього операційний препарат
надсилався в патогістологічну лабораторію для подальшого дослідження (
завідувач – О. А. Петрончак).
У всіх хворих діагноз хвороби підтверджено результатами гістологічного
дослідження. Остаточна стадія захворювання встановлювалася на підставі 5-го
видання міжнародної клінічної класифікації злоякісних пухлин за системою рTNM (
патогістологічне або після хірургічне стадіювання ). В аналіз включено лише
хворих з інфільтративними формами РМЖ.
Критерієм ефективності лікування хворих вибрано показник скоректованого
виживання, який визначався на підставі актуріального методу ( таблиці доживання
), рекомендованого експертами ВООЗ [ 205 ]. Стандартна похибка величини
скоректованого виживання вираховувалася за формулою Грінвуда. Отримані
результати проаналізовано методами варіаційної статистики. Істотність різниці
окремих показників визначалася на підставі коефіцієнта достовірності
Стьюдента-Фішера та за тестом longrank Mantel-Haenzel. Істотною вважали різницю
між показниками, яка не перевершувала 5 % ( р < 0.05 ).
2.2. Клінічна характеристика хворих
на рак молочної залози.
Характеристика клінічних параметрів у 837 хворих на РМЗ наведена у таблиці 2.2.
Переважна частина їх у віці понад 50 років – 589 жінок ( 70.4 % спостережень ),
в т. ч. в менопаузі знаходилося 569 осіб - 68 % від загальної кількості
спостережень.
За гістологічною будовою первинної пухлини серед усіх лікувальних підгруп
домінують хворі на інфільтративний протоковий РМЗ – 682 ( 81.5 % ).
Інфільтративний дольовий рак діагностовано у 95 хворих ( 11.3 % ).
Спеціальні морфологічні форми раку ( слизовий, медулярний, папілярний та
кріброзний ) виявлено у 60 оперованих ( 7.2 % ).
За ступенем розповсюдження пухлинного процесу більшість спостережень
представлена І та ІІ стадіями хвороби – 814 хворих ( 97.3 % ). Лише у 23
пацієнток ( 2.7