РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені відповідно Міжнародних принципів Європейської конвенції
про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших
наукових цілей (Страсбург, 1985).
Прилади, що використовувалися для наукових досліджень, підлягали метрологічному
контролю.
2.1. Загальна методика досліджень
Основні дослідження виконано в умовах лабораторії фізіології інституту
свинарства імені О.В. Квасницького УААН та ДДГ „Тахтаулово” Полтавської області
згідно зі схемою (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Загальна схема досліджень
Досліди
Кількість зразків або тварин
Досліджувані показники
1.
Визначення оптимальних умов для ферментації кормів (ячменю, кукурудзи, гороху,
сої та їх сумішей)
184 зразки
Температура ферментації
Тривалість ферментації
Доза препарату
2.
Вивчення динаміки амінокислотного складу окремих кормів, ферментованих в різних
умовах
184 зразки
Співвідношення вільних амінокислот
3.
Дослідження впливу ферментованих сумішей кормів на морфологічні показники крові
24 голови
еритроцити;
лейкоцити;
лейкоцитарна формула
гемоглобін.
Продовження таблиці 2.1
4.
Дослідження впливу ферментованих сумішей кормів на біохімічні показники
сироватки крові
24 голови
Загальний білок
Альбуміни
Глобуліни
АСТ
АЛТ
5.
Вивчення впливу ферментованих сумішей кормів на вміст амінокислот у сироватці
крові молодняку свиней
24 голови
Співвідношення вільних амінокислот
6.
Вивчення впливу ферментованих сумішей кормів на перетравність поживних речовин
та баланс азоту, кальцію та фосфору
8 голів
Суха речовина
Органічна речовина
Зола
Сирий протеїн
Сирий жир
Сира клітковина
БЕР
Середньодобовий баланс азоту
Середньодобовий баланс кальцію і фосфору
7.
Дослідження впливу ферментованих кормів на продуктивність тварин
24 голови
Маса тварин
Неохідність проведення досліджень впливу ЕМ-препарату на амінокислотний склад
кормів була обумовлена тим, що відсутня універсальна медодика його використання
для ферментації кормів. В доступній нам літературі також досить мало даних щодо
методів використання інших комплексних пробіотичних препаратів з цією ж метою,
а наявні дані носять або рекомендаційний характер, без належного наукового
обгрунтування, або стосуються препаратів, що досить сильно відрізняються за
своїми характеристиками від ЕМ-препарату. В той же час практично відсутні дані
щодо його впливу на амінокислотний склад кормів. Більшість інформації по
ЕМ-препарату та його аналогам стосується використаня його в інших галузях
сільського господарства. Все це і обумовило необхідність проведення досліджень
стосовно впливу різних умов ферментації на амінокислотний склад кормів.
У дослідженнях ураховувалися біологічні особливості мікроорганізмів, що є
основою досліджуваного препарату. Оскільки до складу ЕМ-препарату входять
різноманітні штами мікроорганізмів, то для досліджень по ферментації кормів був
взятий широкий інтервал температур (20°С, 25°С, 30°С). Вивчався також вплив
різної кількості препарату (0,1% 0,3% та 0,5% відносно маси корму) який
необхідно використовувати для обробки кормів, та тривалість ферментації (0 діб
(оброблений але не ферментований), 2 доби, 4 доби і
6 діб). Для виявлення факторів впливу на процеси ферментації кормів, нами було
проведено ряд досліджень з вивчення дії різних комбінацій вище вказаних
факторів на співвідношення вільних амінокислот в різних видах корму, а саме:
ячмені, кукурудзі, горосі, сої та їх сумішах.
Кормова суміш, призначена для ферментації, включала певний вид корму
(подрібнене зерно злакових (ячмінь чи кукурудза) або бобових (горох чи соя)),
ЕМ-препарат – по 0,1%; 0,3% та 0,5% та цукор – 1% від його маси, вода –
додавалась для зволожування суміші до вологості 35% – 40% (до стану грудки, яка
легко розсипається).
Корми закладали в непрозорі поліетиленові пакети та розміщували в термостаті.
По закінченню ферментації корми мали приємний специфічний запах. Для
дослідження їх швидко заморожували з допомогою рідкого азоту, висушували до
повітряно-сухого стану при температурі 65°С та піддавали аналізу.
На основі проведених досліджень нами була розроблена методика їх ферментації в
оптимальних умовах, а далі ферментовані корми використовували для згодовування
поросятам.
2.2. Постановка і проведення науково-господарського досліду з годівлі
відлучених поросят ферментованими кормами
Для проведення досліджень, були сформовані 2 групи піддослідних тварин,
аналогів за походженням, масою, статтю та енергією росту віком 2 місяці по 12
голів у кожній групі.
Підсвинки І-ої групи (контрольної) отримували корми збалансованого раціону,
згідно норм інституту свинарства імені О.В. Квасницького УААН.
Підсвинки ІІ-ої групи (дослідної) отримували збалансований раціон, в якому 10%
кормів були замінені ферментованим кормом. Умови утримування поросят всіх груп
були ідентичні.
Перед початком досліду визначалася жива маса по дворазовому зважуванню два дні
підряд. Середнє значення цих зважувань вважалося масою на перший день
зважування та було вихідним. Наступні зважування проводилися аналогічно
першому. Тварин зважували натщесерце, до ранкової годівлі, в один і той же
час.
Критеріями ефективності були: клінічний статус поросят (температура, пульс,
дихання) та їх збереженість, морфологічне та біохімічне дослідження крові в
динаміці, пул вільних амінокислот сироватки крові та маса тварин. Температуру
тіла вимірювали ртутним термометром; частоту дихальних рухів за хвилину –
секундоміром; частоту серцевих скорочень за хвилину –стетофонендоскопом. Відбір
та аналіз зразків крові проводились у 60-, 90- та 120-денному віці згідно
загальноприйнятих методів [59, 87].
Інтенсивність ф
- Київ+380960830922