РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Педагогічні умови формування здорового способу життя
В дисертаційному дослідженні педагогічні умови розглядаються як система
факторів, що дозволяють підвищити ефективність педагогічного процесу і як
необхідні складові методики формування здорового способу життя підлітків
засобами культурно-просвітньої діяльності.
Розуміння дозвілля як особливої сфери суспільного життя, що потребує регуляції,
в тому числі, орієнтованої на виховання підростаючого покоління, обумовило
розвиток окремого напряму досліджень – педагогіки дозвілля, завданням якої
стала розробка і обгрунтування специфічних методів виховання, що відбивають
специфіку вільного часу, культурно-просвітньої роботи як педагогічної системи,
визначення її суті, змісту, завдань і напрямів досліджень [16; 17; 30; 31].
Було визначено, що формування духовного світу підлітків передбачає комплексний
та системний підхід в процесі її виховання. Особливе місце в цьому плані
набуває вивчення взаємозв’язків між багатьма компонентами цього багатогранного
та складного процесу, створення теорії, що обґрунтовує наукову систему
формування особистості згідно загальнолюдським цінностям. Тому педагогіка
дозвілля широко використовувалася досягнення загальної і вікової педагогіки.
Як відзначається в літературі [92], розгляд специфіки дозвілля можливий з
огляду на два підходи: предметний і функціональний. У межах першого феномен
дозвілля співвідноситься з вільним часом, вільно обраної діяльності і
специфічним емоційним переживанням.
У даному дисертаційному дослідженні ми розглядаємо його переважно через поняття
“діяльності, що вільно обирається”, оскільки даний ракурс дає можливість
акцентувати увагу на факті вибору підлітками певних видів діяльності. З
розумінням дозвілля як “діяльності, що виконується заради себе самої, а не
заради іншої, інструментальної мети”, пов’язані дві педагогічні умови:
добровільності вибору підлітками видів дозвілля і відповідності видів
дозвіллєвої діяльності інтересам і потребам підлітків. Ці умови мають також і
“діагностичний” зміст: якщо в умовах нерегламентованого вибору перевага
надається видам і формам діяльності, що пропонуються педагогом-організаторм, це
може бути показником їх емоційної привабливості і відповідності інтересам
підлітків; а це, у свою чергу, є свідоцтвом “якості” дозвіллєвих заходів.
Слід відзначити, що необхідною педагогічною умовою організації дозвіллєвих
заходів є інтеграція виховної, розважальної і рекреаційної функцій дозвілля;
названа умова відображає специфіку педагогічного процесу в дозвіллі.
Положення про координацію діяльності педагогів-організаторів дозвілля,
педагогів шкіл і батьків у справі формування здорового способу життя підлітків
в умовах дозвілля розглядалось як педагогічна умова, яка, з одного боку,
підвищує ефективність власне виховного процесу (завдяки означеної вище
узгодженості цілей і дій), а з іншого – забезпечує інтеграцію виховної і
рекреаційно-розважальної функцій дозвілля, оскільки дає змогу максимально
врахувати інтереси, потреби, індивідуальні особливості підлітків і забезпечує
поєднання знань та досвіду фахівців в галузі формування здорового способу
життя, педагогів-організаторів і батьків.
При розгляді педагогічних умов автор спирався на два теоретичних положення:
Специфіка організації дозвілля повинна відповідати віковим особливостям
особистості.
Підлітковий вік треба розглядати не просто як період підготовки до дорослого
життя, а як самоцінний період життя.
Важливість останнього положення відзначалася в психологічниій і
культурологічній літературі у зв’язку з тим, пубертатний що період
розглядається не функціонально, а як самостійна цінність, що дає можливість
розглядати підлітка не просто як об’єкт виховання, а як суб’єкта, зі своїм
життєвим світом, потребами і уявленням про навколишній світ і своїми
специфічними «підлітковими» радощами і проблемами [237; 269; 276; 287]. Дані
положення концептуально переорієнтували педагогіку і психологію, в тому числі
педагогіку дозвілля на нові напрями досліджень, акцентуючи увагу на проблемах
самої молоді і наголошуючи необхідність саме з цієї точки зору підходити до
організації її дозвілля. Було показано, що принципи «педагогіки співтворчості»
можуть бути використані в організації дозвілля підлітків та молоді,
сформульовані вдповідні завдання, принципи, напрямки, методи педагогіки
дозвілля [195; 236].
У дисертаційному дослідженні, проведено констатуючий експеримент, метою якого
було:
- виявити ставлення підлітків та їх референтних груп до вживання психоактивних
речовин;
- виявити їх установки на дотримання здорового способу життя як показника
внутрішньої культури особистості в цілому;
- виявити форми соціальної діяльності з формування здорового способу життя;
- проаналізувати установки особистості на здоровий спосіб життя крізь призму її
ставлення до вживання психоактивних речовин;
- виявити об’єктивну ситуацію у виявленні чинників першої спроби вживання
психоактивних речовин.
В констатуючому дослідженні взяли участь 5841 респондент, серед них - 832
дорослих (126 педагогів та 706 батьків учнів) і 5009 школярів 5-9-х класів.
Констатуючим експериментом доведено:
- 953 (19,025%) учнів мали досвід вживання психоактивних речовин;
- 1547 (30,88%) учнів знають, де їх можна придбати;
- 1232 (24,59%) учнів вживають алкогольні напої;
- 407 (8, 12%) учнів постійно палять;
- 796 (15,89%) - палять випадково;
-1375 (27,45%) школярів відповідальність за стан свого здо
- Київ+380960830922