РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПІДЛІТКІВ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
2.1. Соціальна захищеність сім’ї та підлітків у розрізі соціальної політики
Родина є одним з базових інститутів суспільства, але само поняття "сімейна
політика" як самостійне з'явилося тільки у 80-і роки ХХ століття. До цього в
суспільній ідеології родина, як головний суб'єкт споживання, займала незначне
місце в соціальній політиці держави. Тому переорієнтація соціальної політики
передовсім має за мету зміцнення суб`єктності родини і підвищення ефективності
вкладень держави в соціальну сферу.
Сімейна політика – це той різновид соціальної політики держави, що реагує на
велику кількість факторів, які визначають життя суспільства. Зростання
безробіття, скорочення виробництва, як правило, відповідно призводять до
скорочення фінансування системи соціального забезпечення через обмеження
надходжень до бюджету, що в свою чергу позначається на витратах на сімейну
політику. У той же час скорочення виплат і допомоги сім'ям, що знаходяться за
межею бідності, може мати катастрофічні наслідки для майбутнього розвитку
країни. Вищенаведене актуалізує проблему розробки програми соціальної допомоги
сучасній українській сім'ї.
У розвинених країнах світу перші розробки заходів, спрямованих на допомогу
сім'ям з дітьми, припадають на 30-50-ті роки XX ст. У деяких країнах
Європейського союзу (Бельгія, Франція, Люксембург, Великобританія, Австрія),
наприклад, розмір сімейних виплат зростає відповідно до зростання віку дитини.
Заслуговує також на увагу такий вид соціальної допомоги сім'ї з боку держави,
як пільгове оподаткування. Зокрема, для сімей з дітьми існує практика
відрахування з доходу суми, що не обкладається податком. Причому вона зростає з
народженням кожної наступної дитини. Однією з форм пільгового оподаткування є
знижка з прибуткового податку на утримання дитини в дитячій дошкільній установі
(Бельгія, Франція, Греція, Іспанія), а також знижки на витрати на освіту
(Німеччина, Греція, Італія, Люксембург) [145]1
[1) [145] Осколкова О.Б. Государственная семейная политика в странах
Европейского союза // Семья в России. – 1998. - № 1. – С.130.]).
Україна також має певний досвід в сфері сімейної політики. Зокрема, ще за
радянських часів була створена система соціального захисту населення, в тому
числі материнства й дитинства. Проте, соціально-економічна криза в країні
зруйнувала багато які державні заходи з захисту сім'ї.
Важливе місце в сімейній політиці держави посідає правове забезпечення
функціонування інституту сім'ї. На сьогодні в Україні соціально-сімейні
відносини регулюються рядом Законодавчих актів, спрямованих на надання допомоги
сім'ї, жінкам, дітям. Наприклад, держава щомісячно надає матеріальну підтримку
понад 1,5 млн. малозабезпеченим українським родинам [135], що передбачена
Законами України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та “Про державну
соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”. До 31 грудня 2001р. в Україні діяв
механізм призначення 11 видів допомоги сім’ям з дітьми, запроваджений ще у
1993р. Утім, його недоліки полягали в тому, що 7 з 11 видів державної допомоги
сім’ям з дітьми призначалися та виплачувалися без урахування доходів сім’ї, а
реальні розміри допомоги залишалися вкрай низькими. Необхідність підвищення
рівня соціального захисту сімей з дітьми зумовила розробку нового закону “Про
внесення змін до закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Його
дія спрямована на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми в
загальній системі соціального захисту і встановлює гарантований державою рівень
матеріальної підтримки цієї категорії з урахуванням складу сім’ї, її доходів та
віку дітей.
Задля врегулювання механізму надання такої допомоги був прийнятий Закон “Про
внесення змін до деяких законів України з питань надання допомоги
малозабезпеченим сім’ям”. Відтепер усім малозабезпеченим сім’ям допомога
надаватиметься лише згідно із Законом “Про державну соціальну допомогу
малозабезпеченим сім’ям”. Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим
сім’ям визначатиметься як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму
та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. Цим законом встановлено підвищені
виплати для родин з дітьми. Так, для кожної дитини, яка входить до складу
малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується
на 10% і на 20% - для кожної дитини, яка утримується одинокою матір’ю (батьком,
усиновителем), що не перебуває в шлюбі. Але призначена соціальна допомога може
бути зменшена до 50% її розміру у разі невикористання сім’єю можливостей
знаходження додаткових джерел існування [195].
Зараз в країні вступив в дію новий Сімейний кодекс України, що набрав чинності
з 1 січня 2003р. [218]. Це майже повністю оновлений документ, що враховує
потреби сучасного суспільства та передбачає більший ступінь захищеності
особистості у шлюбі. Права членів сім’ї у новому кодексі відображають
міжнародні стандарти прав людини в суспільстві з урахуванням особливостей сім’ї
та її соціального інституту – шлюбу і спрямовані на забезпечення виховання і
розвитку дитини в сім’ї.
Важливим етапом в становленні державної сімейної політики в Україні став
Національний план дій щодо поліпшення становища жінок і підвищення їхньої ролі
у суспільстві. Передбачені заходи спрямовані на підвищення
конкурентоспроможності жінок на ринку праці, успішну адаптацію сімей до нових
економічних умов, ефективне використання правової системи для захисту прав і
інтересів сім'ї, жінок, дітей, поліпшення соціальної захищеності сімей з
дітьми, запобі
- Київ+380960830922