РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ЛЮДИНО-МАШИННОЇ СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Побудова математичної моделі ЛМС колективної взаємодії є важливою задачею на
шляху дослідження таких систем, виявлення нових властивостей, функціональних
залежностей та збільшення ефективності апаратно-програмного комплексу.
Однією з найголовніших якостей будь-якої математичної моделі є її адекватність
реальній дійсності. Це означає, що модель повинна прогнозувати функціонування
людино-машинної системи з прийнятною похибкою. В даному розділі для досягнення
певного ступеня адекватності здійснюється виявлення основних складових та їх
властивостей ЛМС колективної взаємодії, розробка узагальненої структури
математичної моделі та її представлення за допомогою формальних логічних понять
та апарату теорії графів. Структурна модель ЛМС КВ використовується для
розробки функціональної моделі системи та дослідження її характеристик. Для
розробки функціональної моделі ЛМС КВ використовується апарат теорії нечітких
множин.
З іншого боку, не менш важливою якістю моделі є її здатність забезпечувати
можливість імітації досить широкого класу систем та цілей. В даному випадку
розробляється аналітичний апарат моделі для класу локальних ЛМС колективної
взаємодії зі спільним ЗВІ, що передбачають використання координатно-вказівних
пристроїв (КВП) для здійснення координатно-вказівної діяльності (КВД) групою
операторів в межах спільної зони відображення інформації, що формується
одночасно та однаково на всіх ЗВІ.
2.1. Постановка задачі та загальні принципи
Існують різні способи моделювання спільної роботи операторів в середовищі ЛМС
колективної взаємодії. Розглянемо загальну модель групової роботи, що
наближається до звичайної, повсякденної практики. Вона служить свого роду
контекстом, у якому можна розглядати функціональну модель ЛМС КВ (рис. 2.1)
[94].
Групова спільна робота операторів в першу чергу характеризується тривалістю,
складом учасників і метою. Під час групової роботи кількість учасників може
змінюватись, причому кожний з них може виконувати різні дії, у тому числі
одночасно.
Рис. 2.1. Концептуальна модель групової роботи з двома учасниками без
координації
В умовах спільної діяльності (представлена на рис. 2.1 еліпсом) оператори
людино-машинної системи прагнуть до досягнення визначеної мети. Спільна робота
містить у собі різні види дій, тому що в ній бере участь не одна людина, а
група операторів. Для виконання цих дій учасники робочого процесу
використовують два основних людських уміння [94] – прямий обмін інформацією
(прямий зв'язок) з іншими членами групи (позначений (а) на рис. 2.1) і
маніпулювання спільно використовуваними об'єктами (позначеними (б) на рис.
2.1). Маніпулювання загальним об'єктом можуть спостерігати інші оператори, що
складає непрямий зв'язок між ними (позначений (в) на рис. 2.1). Ці уміння часто
використовуються в комбінації. Наприклад, під час прямого зв'язку учасники
посилаються на загальні об'єкти для того, щоб ідентифікувати їх у прийнятій
системі позначень [95]. Аналогічним чином, працюючи зі спільно
використовуваними об'єктами, члени групи часто підтримують прямий зв'язок один
з одним.
Оператори повинні, як правило, координувати свої дії для того, щоб вчасно
виконувати поставлену задачу і не робити зайву роботу (тобто уникати
конфліктних дій). Ряд дослідників вважають [96], що такі дії або “артикуляційна
робота”, як вони її називають, складають сутність групової роботи (колективної
взаємодії).
На рис. 2.1 представлені елементарні умови співробітництва двох операторів.
Хоча цей малюнок ілюструє основні параметри моделі, необхідно враховувати його
недоліки: на ньому не відбиті умови для трьох і більшої кількості учасників
робочого процесу, а також умови для підгруп у складі групи.
Отже, задача полягає у визначенні узагальненої моделі локальної ЛМС КВ зі
спільним ЗВІ на базі фундаментальних понять групової роботи з урахуванням
більшої множини координатно-вказівних пристроїв для групи операторів, які
працюють в межах спільної зони відображення інформації, та використанні цієї
моделі для розробки аналітичного апарату функціональної моделі системи, що
враховує головні особливості діяльності всіх учасників колективної взаємодії.
2.2. Визначення вимог до моделі
Для того, щоб бути повноцінною основою для функціональної моделі ЛМС
колективної взаємодії, узагальнена модель ЛМС КВ повинна відповідати таким
вимогам:
Придатність моделі для проектування ЛМС КВ. Модель колективної взаємодії
містить у собі дії як операторів, так і ЛМС КВ. Ця модель відображає звичайну
діяльність операторів і ЛМС КВ у визначених умовах, але вона не повинна
наказувати дії операторам або системі КВ.
Загальний характер моделі. Модель по можливості повинна відображати всі
конкретні умови спільної роботи операторів, тобто підходити для умов, у яких
працюють всі ЛМС КВ зі спільним ЗВІ. Деякі аспекти спільної роботи, наприклад,
ситуації, що виникають при передачі права голосу в дискусії між студентами і
викладачем, що перевіряє виконане студентом завдання, можуть бути
неінформативними для цілей проектування ЛМС КВ, або будуть потрібні лише для
окремих видів групової підтримки. Специфічні деталі такого роду не слід
враховувати в узагальненій моделі.
Повнота моделі. Модель колективної взаємодії повинна враховувати робочі
ситуації, у яких використовуються комбінації програмного забезпечення багатьох
типів. Ця вимога являє собою конкретизацію попередньої вимоги до загального
характеру моделі; вона повинна забезпечувати не тільки окремі, ізольовані
засоби архі
- Київ+380960830922