Розділ 2
Об’єкти та методи клініко-експериментальних досліджень
2.1. Пристрій для утворення дозованого вакууму
В основу розробленої нами методики було положено застосування вакууму, який
дозовано за часом та розрідженням. Вакуум, який необхідний для дренування
кореневих каналів та периапікального вогнища, ми створювали за допомогою
загальновідомого приладу, що широко застосовується в стоматологічній практиці –
це апарат для лікування пародонтозу вакуумний АЛП-02. Для створення можливості
дозування вакууму за часом та розрідженням апарат АЛП-02 необхідно було
удосконалити.
Поставлене завдання вирішили створенням “Пристрою для вакуумного лікування
періодонтиту” (рац. пропозиція № 1923 від 16.06.03, пріоритетна довідка на
винахід № 2004021070; Заявл. 13.02.04). Для цього апарат для лікування
пародонтозу вакуумний АЛП-02 додатково укомплектували наконечником, в якому
розміщений дозатор вакууму і елементи регулювання пристроєм, та електронним
вимірювачем часу з блоком живлення. Загальний вигляд “Пристрою для вакуумного
лікування періодонтиту” зображений на рис. 2.1.1.
Для підведення діючого агенту (вакууму) та видалення рідини з кореневого каналу
зубу наконечник з’єднували з канюлею. Ми застосовували одноразові канюлі фірми
„Ultradent”, які мають діаметр 0,014 та 0,019 дюйми. Канюлі виготовлені з
поліпропілену, гнучкі, мають конусоподібну форму, що дозволяє досягти щільного
контакту канюлі зі стінками кореневого каналу.
Рис. 2.1.1. Загальний вигляд “Пристрою для вакуумного лікування
періодонтиту”.
На графічних матеріалах, представлених в Додатку А, наведено схематичне
зображення пристрою (рис. А.1), його функціональна схема (рис. А.2) та схема
наконечника (рис. А.3). Пристрій для вакуумного лікування періодонтиту
складається з: корпусу (1) з вакуумметром (2), ємності для збору рідини (3),
панелі управління пристроєм (4) з вимикачем та сигнальною лампою, шлангу (6) з
муфтою (5) для з’єднання з корпусом і наконечником (9), вимірювача часу (7) з
блоком живлення (8), крану (16), насосу вакуумного механічного (17). Наконечник
включає: патрубок для встановлення канюлі (10), патрубок для з’єднання зі
шлангом (11), клапан регулювання вакууму (12) з гвинтом регулювання (13),
управляючий клапан (14) з кнопкою ввімкнення вимірювача часу (15) і
мікроперемикач (18).
Запропонований пристрій використовували наступним чином: пристрій вмикали в
електромережу (світилась сигнальна лампа); повертали ручку вимикача в положення
“ВКЛ”; патрубок наконечника з’єднували з канюлею; канюлю вводили в кореневий
канал зуба.
Для утворення вакууму натискали на кнопку управляючого клапану. При цьому
починався відлік часу процедури. Коли розрідження в наконечнику досягало певної
величини, спрацьовував клапан регулювання вакууму, що відкривав отвір, і
розрідження в камері наконечника стабілізувалось. Ступінь розрідження
встановлювали за допомогою гвинта регулювання.
По закінченні часу процедури відпускали кнопку. Таким чином, процедуру дозували
за часом і розрідженням в залежності від форми періодонтиту. Після роботи
апарат вимикали з електромережі.
2.2. Теоретичне обґрунтування можливості використання дозованого вакууму при
лікуванні гострого гнійного та загостреного хронічного верхівкового
періодонтиту
Вакуум використовується в лікуванні гнійних ран, гострих одонтогенних запальних
захворювань, в комплексному лікуванні захворювань пародонту. Відомо, що
застосування вакууму для відсмоктування гнійного вмісту з кореневих каналів та
периапікального вогнища має позитивний ефект.
Але в доступній нам літературі час процедури дослідниками або не вказано, або
логічно не обґрунтовано.
Для обгрунтування можливості застосування “Пристрою для вакуумного лікування
періодонтитів” при лікуванні хворих на гострий гнійний та загострений хронічний
верхівковий періодонтит методом вакуум-дренування провели теоретичні
розрахунки.
Головним завданням розрахунків є визначення функції тиску та швидкості рідини в
залежності від координат та часу:
v = f ( x, y, z, t); p = f ( x, y, z, t)
Зважаючи на те, що вирішення системи диференційних рівнянь майже не можливе
аналітичними методами, для спрощення розрахунків приймемо деякі припущення:
рідина ідеальна нестискувана;
рух рідини усталений ламінарний і стабілізований;
на вільній поверхні рідини виконуються умови постійності тиску.
Із закону Бернулі відомо, що тиск на рідину передається рівномірно в усіх
напрямках:
, де
P – статичний тиск на стінку порожнини;
– динамічний тиск рухомою рідиною.
Тоді, при русі стабілізованої нестискуваної рідини в циліндричній трубі, вісь
якої співпадає з віссю Ох декартової системи координат, швидкість рідини в усіх
точках труби паралельна вісі Ох і її можна розрахувати по рівнянню:
vy=vz=0 і vx=v,
Із рівняння Нав?є- Стокса:
витікає:
, де
?р- падіння тиску на ділянці труби довжиною l.
Для округлої циліндричної труби це рівняння приймає вигляд:
, де
Об?ємні витрати рідини в такому випадку можливо вирахувати по формулі Пуазейля:
V=, де
V - об?єм рідини;
t – час:
r – радіус трубки;
l – довжина трубки;
Ю – в?язкість рідини;
р1 – тиск на вході трубки;
р2 – тиск на виході трубки.
В нашому випадку р1? 0, так як внутрішній тиск після розтину дорівнює
атмосферному, тоді формула прийме вигляд:
Знаючи розміри трубки і середній об?єм рідини в абсцесі, а також інтервал
значень тиску, який може бути не більше -0,9 атм. (за паспортними даними на
апарат АЛП-02) і не менше -0,4 атм, що винайдено експериментальним шляхом для
даної в?язкості рідини, можна винайти інтервал значень для t, прийнятний для
лікування:
Дані для розрахунків:
d1 = 4,8