РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкти дослідження
Ми оглянули 912 дітей віком від 12 до 15 років, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді та в однакових соціально-побутових умовах. За концентрацією фтору в питній воді та за відповідними даними санітарно-епідеміологічної станції за 2003-2004 рр. діти були розподілені на 3 групи: І - діти, які проживали у регіоні з оптимальним умістом фтору в питній воді (м. Полтава); ІІ - діти, які проживали у регіоні з низьким умістом фтору в питній воді (м. Кременчук); ІІІ - діти, які проживали у регіоні з високою концентрацією фтору в питній воді (м. Карлівка) (табл.2.1.1). Обстеження проводили на базі Полтавської міської дитячої стоматологічної поліклініки, Кременчуцької дитячої стоматологічної поліклініки та Карлівської ЦРЛ. На основі загальноприйнятих стандартів була вивчена поширеність хвороб пародонта в цих регіонах.
Таблиця 2.1.1
Кількість оглянутих дітей за віком і статтю
Регіон проживанняВік дитини
(роки)ДівчатаХлопціУсього
м. Полтава
12374481133737741447338015344579усього155159314
м. Кременчук
124137781338357314383573Продовження табл. 2.1.1
м. Кременчук15423274усього159139298
м. Карлівка
12424587134051911441428315152439усього138162300Усього452460912
Для поглибленого вивчення стоматологічного статусу та подальшого спостереження ми відібрали всього 225 дітей 1 та 2 груп здоров'я. У кожному регіоні діти були розподілені на 3 групи - контрольну, куди ввійшли практично здорові діти з інтактним пародонтом; основну, яку складали діти із хронічним катаральним гінгівітом та яким були призначені лікувально-профілактичні комплекси з урахуванням регіону проживання; референтну - діти із хронічним катаральним гінгівітом, які отримували стандартний лікувально-профілактичний комплекс в усіх регіонах щодо вмісту фтору в питній воді (табл. 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Розподіл дітей у групах спостереження за статтю
Регіон проживанняКількість дітей у групах спостереженняУсьогоосновна
групареферентна
групаконтрольна групаДівчатаХлопціУсьогоДівчатаХлопціУсьогоДівчатаХлопціУсьогом. Полтава13122514112515102575м. Кременчук1114251015251782575Продовження табл. 2.1.2м. Карлівка619251114251692575Усього304575354075482775225
2.2. Методи та обсяг досліджень
Для виконання поставлених завдань ми використовували клінічні, лабораторні та статистичні методи дослідження (табл. 2.2.1).
Таблиця 2.2.1
Об'єкти, методи та обсяг досліджень
МетодикаОб'єктКількість дослідженьогляд первинний
огляд повторнийдіти
діти912
450поширеність хвороб тканин пародонтадіти1362гігієнічний індекс порожнини ротадіти1362папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА)діти1362проба Шіллера - Писарєвадіти1362індекс кровоточивостідіти1362загальна протеолітична активність (ЗПА)ротова рідина525активність еластазиротова рідина525активність каталазиротова рідина525уміст ТБК-реагуючих продуктів ротова рідина525уміст кальціюротова рідина525уміст неорганічного фосфоруротова рідина525спектроколориметріятканини пародонта150 2.3. Клінічні методи дослідження
Стоматологічний статус дітей визначали на підставі обстеження за методикою, рекомендованою ВООЗ (1989), за допомогою стоматологічного дзеркала та стандартного зонда. З метою визначення поширеності, локалізації та характеру перебігу хвороб пародонта вивчали скарги і дані зібраного анамнезу.
Стан тканин пародонта досліджували за допомогою:
- проби Шіллера-Писарєва за інтенсивністю зафарбовування ясен йодумісним розчином [61];
- папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА) в модифікації Parma (1960) [61]. Оцінювали стан ясен біля кожного зуба (0 балів - запалення відсутнє, 1 бал - запалення ясенного сосочка (Р), 2 бали - запалення ясенного краю (М), 3 бали - запалення альвеолярної частини ясен (А). Індекс розраховували за формулою:
сума балів
РМА = __________________ ? 100 %, де
3 ? кількість зубів
до 25 % - легкий ступінь тяжкості гінгівіту, 25-50 % - середній ступінь
тяжкості гінгівіту, понад 50 % - тяжкий ступінь гінгівіту.
Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували гігієнічні індекси:
- K. Stallard (1969) - для визначення площі зубної бляшки на вестибулярних поверхнях 16, 11, 26, 31 та язикових поверхнях 36 і 46 зубів [78];
- Silness-Loe (1964) - для визначення товщини зубного нальоту в приясенній ділянці на 4-х поверхнях зуба [189].
На основі даних опитування визначали ступінь кровоточивості ясен - індекс кровоточивості (ІК) [124]: 1 ступінь - симптом кровоточивості виявляється рідко, 2 ступінь - симптом кровоточивості виявляється під час чищення зубів, 3 ступінь - симптом кровоточивості виявляється мимовільно.
Діагноз установлювали за класифікацією XVI Пленуму Всесоюзного наукового товариства стоматологів (1983).
Ефективність запропонованих лікувально-профілактичних комплексів розраховували за формулою [124]:
РМА (1) - РМА (2)
Ефективність (%) = ______________________________ ?100% ,
РМА (1)
де РМА (1) - значення індексу на первинному обстеженні,
РМА (2) - значення індексу після проведення курсу лікування.
2.4. Лабораторні методи дослідження
Біохімічний аналіз проводили в рідкій частині змішаної ротової рідини дітей, оскільки зміни біохімічних показників у ротовій рідині можуть свідчити про ступінь розвитку патологічного стану або про ефективність терапії, що проводиться [110].
10-15 м