РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих на пограничні пухлини яєчників
У дисертаційній роботі проведено детальний аналіз амбулаторних карт, історій
хвороб, протоколів операцій та патоморфологічних заключень 156 хворих з
пограничними пухлинами яєчників (ППЯ), що лікувалися за період з 1981 по 2000
рр. в ДООД, міському онкологічному диспансері, обласній лікарні ім. Мечнікова,
лікарні швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська та Інституті онкології
АМН України (м. Київ). Згідно операційних журналів вищеназваних лікарень
спочатку було відібрано 170 хворих, однак доля 14 жінок не відома, тому їх було
виключено з групи дослідження з різних причин. Зв’язок з пацієнтками
здійснювався шляхом листування, телефонних розмов, консультативних оглядів та
вивчення записів в амбулаторних картах.
Таким чином, для детального вивчення відібрано 156 хворих, з яких 102 (64,56 %)
були прооперовані в лікарнях загальнолікувальної мережі, а 54 (35,44 %) - в
спеціалізованих онкогінекологічних відділеннях. Привертає на себе увагу той
факт, що значна частина хворих на ППЯ оперуються в лікарнях загальнолікувальної
мережі. І хоча, сучасний рівень розвитку ультразвукових технологій дозволяє в
більшості випадків запідозрити недоброякісний характер новоутворень яєчників,
однак остаточна діагностика можлива тільки після видалення пухлини і її
гістологічного дослідження. Саме цей факт зумовлює відсутність підстав для
направлення хворих на хірургічне лікування у спеціалізовані онкологічні
заклади. Співвідношення оперативних втручань у хворих на ППЯ в
загальнолікувальній мережі та спеціалізованих онкогінекологічних відділеннях
представлене на малюнку 1.
Малюнок 1
Співвідношення операцій в загальнолікувальній мережі та онкологічних закладах
102 операції в загальнолікувальній мережі
54 операції в онкологічних закладах
Всі гістологічні препарати було ретроспективно проаналізовано у відділі
онкоморфології обласного патологоанатомічного бюро на базі ДООД та у відділі
патологічної анатомії Інституту онкології АМН України. Всі морфологічні
заключення, встановлені в онкологічних диспансерах, були підтверджені. А в
групі із 102 хворих, яким операції і морфологічне дослідження виконувались в
загальнолікувальній мережі, при перегляді гістопрепаратів і додатковому їх
виготовленню із блоків у 9 (8,82 %) випадках діагноз ППЯ було знято і
веріфіковано діагноз доброякісної цистаденоми. В 7 (6,86 %) випадках мала місце
гіподіагностика. Зокрема, у 5 випадках з вищеозначених 7 замість ППЯ були
виявлені високодиференційовані аденокарциноми. Діагноз таким хворим був
встановлений своєчасно, протягом першого місяця з моменту операції. Усі вони
отримали по 3 курси ПХТ за схемою: циклофосфан у дозі 4000 мг і 5-ФУ – 2500 мг.
Період спостереження склав від 3-х до 7-ми років. Двом хворим діагноз
низькодиференційованого серозного раку яєчників був встановлений тільки через 6
і 10 місяців з моменту операції, коли вже мало місце прогресування пухлинного
процесу, і незважаючи на проведення декількох курсів ПХТ, ці хворі померли
впродовж першого року з моменту звернення в ДООД. В даних випадках мало місце
порушення правила обов’язкової консультації хворих на ППЯ в спеціалізованих
онкологічних установах.
В цілому, псевдопозитивні і псевдонегативні результати морфологічної
діагностики були зафіксовані в 16 (15,69 %) випадках. Такі факти свідчать про
складність встановлення морфологічного діагнозу ППЯ і підтверджують
необхідність лікування хворих з патологією яєчників у спеціалізованих центрах,
де зосереджені високопрофесійні клініцисти і онкоморфологи.
В групу з 140 хворих включені пацієнтки з подвійною морфологічною верифікацією.
На першому етапі лікування всім хворим проведено оперативне втручання. Вік
пацієнток коливався від 9 до 78 років. Середній вік пролікованих хворих склав
44,8 роки. Майже половина жінок знаходились у репродуктивному віці. А саме: 27
(19,29 %) пацієнток знаходились у віці до 30 років, 65 (46,43 %) – до 40 років,
а 99 пацієнток (70,71 %) - до 50 років. Ці дані підтверджують теорію про те, що
проліферуючі новоутворення являють собою початкову стадію розвитку злоякісних
форм. Розподіл хворих за віком представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на пограничні пухлини яєчників за віком
Вік хворих
До 10
15-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
Кількість хворих
21
38
34
20
14
0.71
3.57
15
27.14
24.28
14.28
10
Як випливає з даних табл.2.1, ППЯ частіше виникають в молодому дітородному
віці. Тому, в клінічній практиці досить часто постає питання про можливість
виконання органозберігаючих хірургічних втручань та відмови від проведення
ПХТ.
Розподіл за гістологічними різновидами був таким: серозні та муцинозні пухлини-
склали 97,86 %. Ендометріоїдна ППЯ спостерігалася нами тільки у однієї хворої.
Пухлина Бреннера і змішана пухлина також по одному спостереженню.
Світлоклітинних (мезонефроідних) ППЯ в досліджуваній групі не було. Розподіл
хворих в залежності від гістологічної будови новоутворень представлено в
таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ППЯ в залежності від гістологічної будови пухлини
Гістологічний варіантППЯ
Кількість хворих
(абс. ч.)
Питома вага %
Серозні
93
66,43
Муцинозні
44
31,43
Ендометріоїдні
0,713
Пухлина Бреннера
0,713
Змішані
0,713
Всього
140
100
При аналізі генеративної функції пацієнток було встановлено зниження її у
хворих на ППЯ. Так, 39 (27,86 %) пацієнток не мали в анамнезі пологів. Отже,
якщо з цієї групи вилучити 6 жінок віком до 20 років, питома вага жі
- Київ+380960830922