РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виконана робота базується на результатах спостереження за 242 хворими жіночої
статі з різними формами ВХ, які перебували на стаціонарному й амбулаторному
лікуванні в клініці Інституту дерматології та венерології АМН України в період
2001–2004 рр. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб з аналогічним
соматичним статусом, що й досліджуваний контингент хворих, але без ознак ВХ.
Усі пацієнтки підлягали комплексному клініко-лабораторному обстеженню, що
включало з'ясування скарг, анамнезу хвороби й життя, ретельне об'єктивне
обстеження шкірного покриву, слизових оболонок, внутрішніх органів і систем
(дихальної, серцево-судинної, травної, сечовивідної). При наявності показань
хворі були консультовані лікарями суміжних спеціальностей (терапевтом,
ендокринологом, гінекологом, психіатром, оториноларингологом).
2.1. Клінічні методи дослідження
У всіх пацієнток до й після лікування досліджували клінічні аналізи крові,
сечі, калу на яйця гельмінтів, рентгенологічне обстеження органів грудної
клітки, серологічні реакції на сифіліс, а також зішкріб на Demodex
folliculorum. За показниками в деяких хворих проводили
фіброгастродуоденоскопію, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
Оцінку отриманих показників лабораторних досліджень проводили згідно з
Міжнародною системою одиниць [56, 135].
2.2. Біохімічні методи
Клініко-біохімічні показники крові хворих до й після лікування проводилися
згідно з уніфікованими методиками: білок у сироватці крові за біуретовою
реакцією; білірубін та його фракції – колориметричним діазометодом, глюкозу
цільної крові – ферментативним методом, активність трансфераз у сироватці крові
(АСТ, АЛТ) – колориметричним динітрофенілгідразиновим методом за допомогою
набору реактивів НВП „Філісіт Діагностика” (м. Дніпропетровськ); білкових
фракцій – турбідиметричним методом за допомогою наборів реактивів „Макрохім”
(м. Дніпропетровськ); загальних ліпідів за допомогою реактивів „Біо – LACHEMA –
Тест» (Чехія) за методом утворення забарвленого комплексу з фосфоаніліновим
реактивом; холестерину – методом Ілька з реактивами НВП „Філісіт Діагностика”
(м. Дніпропетровськ); рівня в-ліпопротеїдів і пре-в-ліпопротеїдів у сироватці
крові – турбідиметричним методом (за Бурштейном й Самаєм) за допомогою
реактивів АТ „Белмедпрепарат” (м. Мінськ) [37, 57, 65, 89, 184].
2.3. Імунологічні методи
Визначення в крові лейкоцитів, лімфоцитів, лейкоцитарної формули проводили в
камері Горяєва уніфікованими методами [89].
Рівень Ig A, Ig M, Ig G у сироватці крові визначали методом ІФА за допомогою
тест-систем «Ig А – ІФА – БЕСТ – стрип”, „Ig М – ІФА – БЕСТ – стрип», «Ig G –
ІФА – БЕСТ – стрип» (м. Новосибірськ); рівня антитіл до клітинної стінки
Staphylococcus epidermidis і Staphylococcus aureus – також методом ІФА за
допомогою набору реактивів ТОВ “Навіна” (м. Санкт-Петербург) згідно [172].
Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові визначався
спектрометричним методом у модифікації Гашкової з 3,88 % розчином
поліетиленгліколю (ПЕГ) у боратному буфері рН 8,4 з довжиною хвилі 450 нм
згідно [89].
Визначення субпопуляцій лімфоцитів проводили за диференційованими антигенами на
поверхні лімфоцитів методом мембранної імунофлюоресценції з використанням
стандартного набору гібридомних моноклональних антитіл до лейкоцитарних
диференційованих антигенів і антигенів активації серії LT підприємства
„Сорбент” (с. Москва), специфічність яких підтверджена на V міжнародній робочій
нараді з диференційованих антигенів лейкоцитів людини (3–7 листопада 1993 р.,
Бостон, США) відповідно до методик [49, 88, 207]. У крові донорів вміст
CD3+-клітин становив 66,8 ± 4,6%, CD4+-лімфоцитів – 45,5 ± 3,1 %, CD8+-клітин –
20,9 ± 1,5 %, имунорегуляторний індкс (ІРІ) – 2,1 ± 0,2.
2.4. Дослідження гормонів
Дослідження проводилися на базі Інституту медичної радіології АМН України (зав.
лабораторією радіаційної ендокринології, професор, доктор медичних наук
Мітряєва Н.А.).
Рівень гонадотропних (ЛГ, ФСГ) і статевих стероїдних гормонів (Е2, Р і Т) у
плазмі крові визначали методом радіоімунологічного аналізу з міченим йодом
(125I) за допомогою стандартних наборів реактивів фірми „CIS Bio International”
(Франція). Принцип методу радіоімунологічного аналізу рівня гормону (Е2, Т, Р,
ФСГ або ЛГ) полягає в тому, що в аналітичній пробірці, яка містить компоненти
набору й зразок сироватки крові, під час інкубації радіоімунологічної системи
встановлюється термодинамічна рівновага міченого йодом (125I) гормону й
ендогенного гормону сироватки крові хворого з антитілами до досліджуваного
гормону. Кількість зв'язаного антитілами (125I)-гормону перебуває у зворотній
залежності від його концентрації в крові. Одночасно відбувається процес розділу
вільного й зв'язаного антитілами гормону внаслідок утворення нерозчинного
потрійного комплексу досліджуваний гормон – перші антитіла – другі антитіла.
Кількісний рівень Р, Е2, Т, у сироватці крові виражали в нмоль/л, ФСГ, ЛГ – в
ОД/л.
Рівень ПРЛ у сироватці крові хворих визначали імуноферментним методом з
використанням стандартних наборів реактивів „Bio Rad” (Франція). Дослідження
проводилося за принципом „сендвіч”-варіанту твердофазного ІФА з використанням
двох моноклональних антитіл з різної епітопною специфічністю до ПРЛ. Одне з них
іммобілізовано на твердій фазі (внутрішня поверхня лунок), друге мічено
пероксидазою хрону. У лунках при додаванні досліджуваного зразка й кон'югата
анти-ПРЛ-пероксидаза під час інкубації одночасно відбувається іммобілізація
ПРЛ, що міститься в дослі
- Київ+380960830922