Ви є тут

Іпотечний ринок: природа та особливості формування в транзитивній економіці.

Автор: 
Погорєльцева Наталія Павлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002637
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ІПОТЕЧНИЙ РИНОК В ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
2.1. Особливості становлення іпотечних кредитних відносин в транзитивній
економіці
Іпотечне кредитування виступає інструментом, здатним створити в транзитивній
економіці значний економічний ефект, який виявиться у підвищенні ділової
активності, формуванні конкурентоспроможних суб’єктів у будівництві, АПК,
промисловості, інших секторах економіки; пожвавленні інвестиційної діяльності;
розширенні зайнятості; створенні позабюджетного фінансового механізму
розв’язання житлової проблеми; поглибленні ринкових перетворень, становленні і
розвитку ринків землі, житла, виробничої та комерційної нерухомості, фондового,
страхового, кредитного та інших фінансових ринків; посиленні мотивації і
підвищенні продуктивності праці; створенні надійних фінансових інструментів для
успішного проведення пенсійної реформи; формуванні фундаменту для
довгострокового економічного зростання. Тому в країнах з транзитивною
економікою іпотечний ринок потребує першочергового розвитку.
Як показано у параграфі 1.3, фундаментальним фактором функціонування ринків
виступають інституції, які розв’язують проблеми координації суб’єктів
суспільного відтворення, зменшують невизначеність шляхом встановлення стійкого
механізму взаємодії між ними як функціональними носіями попиту і пропозиції,
створюють каркас ринку, визначають умови і можливості функціонування
економічних законів, забезпечують форми економічної поведінки суб’єктів та
реалізацію їхніх економічних інтересів. Якщо розглядати інститути та інституції
як спосіб і результат узгодження інтересів суб’єктів іпотечних кредитних
відносин [142, с.260; 283, с.36] [19 Так, О. Яременко, наприклад, відмічає:
“інститути мають конфліктну передумову: вони виникають не тільки як
автоматичний спосіб раціоналізації повторюваних дій, але ще й як спосіб
узгодження неспівпадаючих інтересів і цілей взаємодіючих суб’єктів” [286,
с.33].], то формування іпотечного ринку постане як процес інституційного
оформлення узгоджених економічних інтересів його суб’єктів [307].
Отже, в основі процесу руху іпотечного капіталу знаходяться економічні інтереси
його учасників, які у випадку їх узгодження ініціюють сам процес іпотечного
кредитування. Тобто забезпечення рівноваги інтересів суб’єктів іпотечних
кредитних відносин є запорукою життєдіяльності і розвитку іпотечного ринку,
тому з точки зору економічної теорії формування іпотечного ринку передбачає
узгодження інтересів учасників іпотечних кредитних відносин і становлення
певної інституційної структури іпотечного ринку.
І. Гуцал, досліджуючи фактори забезпечення ефективного кредитування зазначає,
що спільність інтересів суб’єктів ринку полягає у господарській необхідності,
комерційній доцільності і фінансовій можливості кредитних відносин [71, с.38].
Однак, на нашу думку, господарська необхідність іпотечного кредитування
(наявність потреби в іпотечному капіталі) та фінансова можливість здійснювати
рух іпотечного капіталу (наявність як самих суб’єктів іпотечного ринку, так і
можливостей іпотечних кредитних відносин: у позичальника – наявність
фінансово-економічних передумов для інвестування і повернення позиченої
вартості, у кредитора – забезпечувати зворотній перерозподіл іпотечного
капіталу, у інвестора – здійснювати іпотечні фінансові інвестиції) є
передумовою становлення іпотечного ринку. Не лише наявність потреби в
іпотечному кредиті (іпотечних цінних паперах), яка виявляється через попит
позичальника (інвестора), але й наявність економічно та юридично незалежних
господарюючих суб’єктів, здатних самостійно приймати рішення і обирати шляхи їх
досягнення, є передумовами становлення іпотечного ринку.
Оскільки всі учасники іпотечних кредитних відносин прагнуть до прибуткового
вкладання ресурсів, то умовою становлення іпотечного ринку необхідно вважати
розширене відтворення відносин іпотечного кредитування на основі сукупності
принципів, серед яких комерційна доцільність руху позичкового капіталу для
кожного із суб’єктів ринку, виділена І. Гуцалом, виступає найголовнішим,
“цементуючим” принципом.
Отже, серед принципів іпотечних кредитних відносин, забезпечення яких є метою
формування і одночасно умовою ефективного функціонування іпотечного ринку,
виділимо наступні:
1) принцип дохідності і надійності іпотечних інвестицій – визначає комерційну
доцільність іпотечних кредитних відносин для кожного із суб’єктів. Розширене
відтворення відносин іпотечного кредитування та становлення іпотечного ринку
відбудеться у випадку існування додатної різниці між: а) процентними ставками
за наданим у позику та залученим кредитором грошовим капіталом; б) доходом від
використання кредитних ресурсів позичальником та його платежами у погашення
позики; в) дохідністю вкладання грошового капіталу інвестором в іпотечні цінні
папери та його альтернативним використанням. Недотримання принципу дохідності і
надійності іпотечних інструментів призведе до втрати інвестиційної сутності
іпотечного кредитування та гальмуватиме становлення іпотечного ринку;
2) принцип довгострокового характеру іпотечних кредитних відносин - визначає
доступність іпотечних позик та попит на них і вимагає запровадження механізму
зворотного перерозподілу та інвестування іпотечного капіталу, адекватного
наявним економічним та інституційним умовам.
Принципи довгостроковості іпотечних кредитних відносин та дохідності і
надійності іпотечних інвестицій мають забезпечувати доступність, а отже, і
масовість іпотечного кредитування як умови розширеного відтворення відноси