Ви є тут

Шляхи оптимізації медикаментозної терапії у хворих із хронічною серцевою недостатістю

Автор: 
Лаврусевич Катерина Олегівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002808
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика досліджуваних хворих
Для вирішення поставлених завдань були проведені клініко-лабораторно-інструментальні дослідження у 145 хворих із ХСН, які знаходились на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні міської клінічної лікарні №3 м. Чернівці з 2002 по 2004 рр. В ході проведення обстеження враховували основні критерії ХСН, визначені сучасною світовою кардіологічною школою, та використовували Робочу класифікацію Українського наукового товариства кардіологів (2001 рік) [22,143,369]. Оцінювали клінічну стадію у відповідності до класифікації М.Д.Стражеска та В.Х.Василенка (1935), варіант за даними ехокардіографічних досліджень та функціональний клас ХСН (класифікація серцевої недостатності Нью-Йоркської Асоціації Серця (NYHA)).
Етіологічними чинниками виникнення ХСН у обстежуваного контингенту хворих слугували хронічні форми ІХС (рис. 2.1, табл. 2.1). Аналізуючи наведені дані, слід зауважити, що домінуючою причиною функціональної неспроможності міокарда у відсотковому співвідношенні була стенокардія напруги (86,67%), причому переважали хворі із ІІ ФК стенокардії (58,1% від загальної кількості хворих) У частини хворих зареєстровано порушення серцевого ритму (табл. 2.2), яке найчастіше проявлялось збільшенням частоти серцевих скорочень, що є одним із критеріїв серцевої недостатності.
У частини випадків захворювання перебігало на фоні підвищеного артеріального тиску: 18 пацієнтів (45%) контрольної групи (у т.ч. 14 хворих на гіпертонічну хворобу та 4 із симптоматичними гіпертензіями) та 45 (42,85%) - основної групи (36 та 9 хворих відповідно).

ІІ
Рис. 2.1 Розподіл обстежуваного контингенту хворих із ХСН в залежності від етіологічного чинника в контрольній (І) та основній (ІІ) групах в %.
Таблиця 2.1
Етіологічні чинники виникнення ХСН в обстежених хворих
Етіологічний чинникКонтрольна група, n=40Основна група, n=105 Кардіосклероз5 (12,5%)14 (13,33%)Стенокардія напруги ІІ ФК23 (57,5%)61 (58,1%)Стенокардія напруги ІІІ ФК12 (30,0%)30 (28.57%)Примітка. n - кількість обстежених хворих.
Таблиця 2.2
Частота виявлення порушень серцевого ритму (n, %)
Варіант порушення
серцевого ритмуКонтрольна група
(n=40 хворих)Основна група
(n=105 хворих)Синусова тахікардія21 (52,5%)58 (55,24%)Синусова брадикардія3 (7,5%)10 (9,5%)Суправентрикулярна екстрасистолія1 (2,5%)3 (2,85%)Шлуночкова екстрасистолія5 (12,5%)18 (17,14%)Миготлива аритмія8 (20%)23 (21,9%)Примітка. n - кількість обстежених хворих.
Важливу роль у виникненні та прогресуванні ХСН, як наслідку хронічних форм ІХС, відіграє ряд факторів ризику, які були детально вивчені при зборі анамнестичних даних [134]. Виявлено, що визначальну роль у обраного нами контингенту хворих відігравали стресові ситуації, шкідливі звички, спадковість, надмірна маса тіла, порушений вуглеводний обмін, причому їх значення суттєво зростало з віком пацієнтів (табл. 2.3). У більшості хворих спостерігалось поєднання більше трьох факторів ризику. Звернено увагу на прийом окремими пацієнтами деяких медикаментозних препаратів, побічним проявом яких може бути пригнічення скоротливої здатності міокарда (контрацептиви, деякі засоби, що впливають на ЦНС - нейролептики, антидепресанти тощо).
Таблиця 2.3
Частота наявності факторів ризику ХСН у обстежених хворих (n, %)
Фактор ризикуКонтрольна група,
n=40Основна група,
n=105Гострі та хронічні стреси12 (30%)29 (27,62%)Фізичні перенапруження6 (15%)17 (16,19%)Шкідливі звички (паління, зловживання алкоголем)10 (25,0%)26 (24,76%)Зловживання соленою їжею4 (10%)10 (9,5%)Зловживання жирною їжею5 (12,5%)12 (11,43%)Спадковість12 (30%)34 (32,38%)Гіподинамія6 (15%)15 (14,29%)Надмірна маса тіла (індекс Кетле > 27 кг/м2)9 (22,5%)25 (23,8%) Порушена толерантність до глюкози чи цукровий діабет8 (20%)22 (20,95%)Несприятливі умови життя3 (7,5%)7 (6,67%)Вік > 60 років21 (52,5%)58 (55,23%) Примітка. n - кількість обстежених хворих.
Особлива увага приділялась вивченню частоти супутніх захворювань, з огляду на їх здатність збільшувати ризик виникнення, прогресування та загострення ХСН (наприклад, захворювання бронхолегеневої системи, ендокринопатії тощо) (табл. 2.4). Як відомо, поєднання кількох захворювань спричиняє не простий сумаційний ефект, а формує у пацієнтів синдром "взаємного обтяження", що ускладнює процес лікування, збільшує ризик поліпрагмазії тощо [117,178].

Таблиця 2.4
Частота виявлених супутніх захворювань у хворих із ХСН контрольної та основної груп
Супутні захворюванняКонтрольна група,
n=40Основна група,
n=105Хронічні неспецифічні захворювання легень10 (25%)23 (21,9%)Хронічний гастродуоденіт4 (10,0%)12 (11,42%)Виразкова хвороба2 (5,0%)7 (6,67%)Хронічний холецистит3 (7,5%)9 (8,57%)Хронічний панкреатит2 (5,0%)6 (5,71%)Патологічний клімакс2 (5,0%)5 (4,76%)Остеохондроз хребта8 (20,0%)25 (23,81%)Остеоартроз2 (5,0%)7 (6,67%)Цукровий діабет, ІІ тип4 (10,0%)13 (12,38%)Ожиріння8 (20,0%)23 (21,9%)Варикозне розширення вен нижніх кінцівок3 (7,5%)9 (8,57%) Примітка. n - кількість обстежених хворих.
Як правило, у більшості хворих виявляли 2-3, іноді більше супутніх захворювань, частота яких зростала із віком, особливо після 60 років, але без клінічно значимих їх проявів (стадія ремісії або неповної ремісії).
Таблиця 2.5
Розподіл обстежених хворих із ХСН в залежності від віку, статі, важкості захворювання (n, %)
Групи обстежених хворихВік, роки
ВсьогоЗрілий (40-60 р.)Літній (старше 60 р.)чЖчж
ХСН
ІІ ФККонтрольна
група
хворихn=6,
4,14%n=4,
2,76%n=3,
2,07%n=3,
2,07%n=16,
11,04%Основна група (підгрупа А)n=8,
5,52%n=7,
4,83%n=4,
2,76%n=5,
3,45%n=24,
16,55%Основна група (підгрупа Б)n=6,
4,14%n=5,
3,45%n=3,
2,07%n=3,
2,07%n=17,
11,72%
ХСН
ІІІ ФККонтрольна
група
хворихn=5,
3,45%n=4,
2,76%n=7,
4,83%n=8
5,52%n=24,
16,55%