РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
Експериментальні дослідження виконані на 370 білих щурах масою 180-220г, на 20 морських свинках масою 625 - 640 г, 3 білих кролях породи Шиншила масою 2,5-3,0 кг. вирощених в розпліднику віварію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на стандартному раціоні згідно з санітарно-гігієнічними нормами та вимогами GLP [45]. Всі больові маніпуляції та евтаназія тварин проводились під ефірним та тіопенталовим наркозом.
Об'єктом фармакологічних досліджень були мазі, що містять вінборон (2-феніл-3-карбетокси-4-диметиламінометил-5-оксибензофурану гидрохлорид)
в концентраціях 0,1 - 5%, які розроблені спільно колективом кафедри фармакології ВНМУ та науковцями НВЦ "Борщаговський ХФЗ", м. Київ [40].
Склад мазі при наступному співвідношенні компонентів, в масових %:
Вінборон 0,1-5.0;
Поліетиленоксид 400 30.0-40 0;
Проксанол 268 3.0-7.0;
Цетостеариловий спирт 6,0-10.0;
Препарат ОС-20 1,0-4.0;
Пропіленгліколь 20,0-30.0;
Вода очищена до 100.0.
Ефективну концентрацію мазі визначали за допомогою доклінічних досліджень зразків вінборонової мазі з різними концентраціями активної речовини до виявлення варіанту лікарської форми з оптимальним терапевтичним ефектом на моделях асептичних площинних дерматомних ран [40]. Експеримент з нанесенням площинних ран на шкіру було проведено на 80 білих нелінійних щурах обох статей з масою 220-250г., розбитих на 8 груп, по 10 тварин в кожній. Щури 1-ої групи лікування не отримували і слугували контролем, в 2 - 7-ій групах лікування проводилось окремо мазями, що містять, відповідно 0,1%, 0,25%, 0,5%, 1%, 2% та 5% вінборону. В 8 - ій групі лікування проводилось 10% метилурациловою маззю, яка найбільш часто використовується в якості еталонного препарату [47; 91]. Лікування проводили шляхом одноразового змащування рани, починаючи з другого дня досліду до повного закриття ранового дефекту. Ступінь лікувальної дії мазей, які досліджувались оцінювали на 7, 14, 21 та 28 добу експерименту за динамікою площі рани. Планіметричне вимірювання проводилось за допомогою копіювання рани на прозору щільну плівку з наступним визначенням площі рани. Тварини перебували в стандартних умовах віварію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова при температурі 18-200С та вільному доступі до корма та води. Стандартні дермотомні площині рани розміром 20х20 мм (400 мм2) моделювали під тіопенталовим наркозом (50мг/кг внутрішньоочеревинно) в асептичних умовах на попередньо депільованих міжлопаткових ділянках тулуба.
Гостру токсичність 2% вінборонової мазі вивчали на білих нелінійних щурах обох статей при епікутантному шляху введення. На депільовану ділянку шкіри, що складала більше 50% від загальної площі шкіри наносили 2% вінборонову мазь із розрахунку 6 г/кг тварини. Спостереження за тваринами вели протягом 2-х тижнів [17; 18; 45].
Антимікробну активність 2% вінборонової мазі досліджували методом "колодязів" [103]. Для цієї мети використовували музейні штами Staphylococcus aureus 209 - P, Esherichia coli ATCC 25922 (F-50), Bacillus subtillis ATCC 6633, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51), Streptococcus pyogenes Dick I. Антимікробну активність відносно досліджуваної мікрофлори оцінювали за ступенем вираженості зони затримки зростання, що викликається випробовуваним препаратом.
Антиексудативну активність 2% вінборонової мазі вивчали на моделі гострого запального набряку, який викликався субплантарним введенням в задню лапу щурів 0,1 мл 1% водного розчину каррагеніну [50; 51; 97; 120]. Досліди проводили на 50 білих нелінійних щурах масою 180-220 г обох статей. Тварини були розподілені на 5 груп (по 10 щурів в кожній). За годину до введення каррагеніну на стопи тварин 1-й групи наносили 2% вінборонову мазь, 2-й групи - основу вінборонової мазі, 3-й групи - мазь "Офлокаїн-Дарниця", 4-й групи - 10% метилурацилова мазь на вазеліновій основі. Тварини 5 групи слугували нелікованим контролем. Величину набряку встановлювали при допомозі спеціального індикаторного приладу (рис.2.1.).
Рис.2.1. Прилад для встановлення діаметру лапи мілких тварин [127]
Позначення: 1- приладний щит; 2- основа; 3- вимірювальна шкала; 4- стрілка; 5- трубка, яка запобігає зсуву контактної площадки; 6- контактна площадка; 7- противага.
Встановлення діаметру лапи проводили на початку досліду та на момент найбільшого розвитку набряку - через 3 години. Активність препарату відображали в % пригнічення набряку, який порівнювали з контролем. Антиексудативну активність визначали за формулою:
де:
А - антиексудативна активність;
Ро - приріст об'єму лапи в дослідній групі;
Рк - приріст об'єму лапи в контрольній групі.
Про ранозагоювальну дію 2% вінборонової мазі судили за:
1) динамікою зміни площі ранової поверхні, застосовували планіметричний метод [5; 106; 332]. Експеримент було проведено на 60 білих нелінійних щурах обох статей з масою 200-240 г., розбитих на 6 груп, по 10 тварин в кожній. Тварини перебували в стандартних умовах віварію ВНМУ ім. М.І. Пирогова при температурі 18-200С та вільному доступі до корма та води. Стандартні площині дермотомні рани розміром 20х20 мм (400 мм2) моделювали під тіопенталовим наркозом (50мг/кг внутрішньоочеревинно) в асептичних умовах на попередньо депільованих міжлопаткових ділянках тулуба. Щури 1-ої групи лікування не отримували і слугували контролем, в 2 - 6-ій групах на рани наносили мазеву основу, яка використовується при створені 2% вінборонової мазі та лікувальні препарати. Площу рани визначали за допомогою прозорої плівки, на яку