РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ КОРИСЛИВО -НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ВІДНОCНО
ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ
2.1. Система і особливості складових характерологічних елементів корисливо-насильницьких злочинів відносно іноземних громадян в Україні
"Когда мы оцениваем состояние преступности, - вказував В.І.Басков, - то не должны ограничиваться лишь констатацией её структуры и динамики ("больше", "меньше", "лучше", "хуже"). Мы обязаны считать не только цифры, но и учитывать криминогенную характеристику" [33, с. 5]. Дійсно, кримінологічна характеристика - поняття комплексне, яке визначає, крім поширеності відповідного злочинного діяння, його різновидів, ще і типові способи його вчинення, місце, час, особливості особи суб'єктів злочинів, їх жертв, а також значущі зв'язки між ними, що створює інформаційну модель певного вигляду або групи злочинів.
У літературі відсутні поняття і видова класифікація характерологічних елементів злочинів. Деякі науковці, досліджуючи кримінологічну характеристику видів або груп злочинів, лише опосередковано вказують на них (як правило, в кількісному вираженні), не надаючи їхніх чіткого визначення і градації. Відсутня також єдиної точки зору щодо структури кримінологічної характеристики окремого типу (виду) злочинів. Так, наприклад, В.Є. Емінов та С.В. Максимов вказують, що до елементів такої структури належать "факторы (причины и условия) данного типа (рода, вида) преступлений; состояние данного типа (рода, вида) преступлений: общественная опасность, объём, удельный вес в объёме всей преступности, интенсивность, структура, латентность, территориальное распределение; тенденции данного типа (рода, вида) преступлений: динамика, прогноз; криминологический портрет личности преступника: модальные характеристики лиц, совершающих преступления данного типа (рода, вида); криминологическая характеристика последствий преступлений данного типа (рода, вида): число потерпевших, размеры материального ущерба, виды морального ущерба" [130, с. 34]. А.Ф. Зелінський до структури кримінологічної характеристики злочинів, справедливо, на наш погляд, додає відомості щодо жертви злочину та характерах значущих зв'язків між жертвою та злочинцем [90, с. 153]. Зокрема, науковець вказує, що кримінологічна характеристика злочинів "в сущности - это социология уголовного права. И если бы уголовно-правовая теория, давно господствующая в системе правоохранительных наук, восприняла, наконец, эту очевидную истину и занялась изучением преступлений не по тексту статей Особенной части Уголовного кодекса только, а и по их реальному воплощению, то отпала бы необходимость в так называемой Особенной части криминологии, или она могла бы ограничиться проблемами предупреждения преступности. ...Социолого-криминологическое изучение различного рода преступлений - необходимое условие для установления и эффективного применения норм законодательства" [90, с. 153]. Нами зазначалося, що кримінологічна характеристика злочину являє собою комплексне поняття, що визначає стан (кількісні і якісні показники) відповідної протиправної поведінки, типові способи вчинення і приховування злочинного посягання, їх мотивацію, місце і час здійснення, особливості особи злочинця і жертви, а також характер зв'язків між ними [15, с. 95]. При цьому, такі складові, як типові способи вчинення і приховування злочинного посягання, місце, час його вчинення, данні про особу злочинця і жертви, а також характер зв'язків між останніми, є, на нашу думку, значущими елементами, які, взяті у взаємозв'язку (і взаємозалежності) з діаграмно-цифровим вираженням стану відповідного виду або групи злочинів, утворюють його кримінологічну характеристику. Такі значущі складові, на наш погляд, можна визначити як характерологічні елементи певного виду або групи злочинів. Звідси випливає, що характерологічні елементи і показники стану є взаємопов'язаними, взаємодоповнюючими поняттями, які визначають об'єм кримінологічної характеристики конкретного виду або групи злочинів, що створюють їх інформаційну модель. Тут, з точки зору формальної логіки, поняття характерологічних елементів і показників стану, знаходячись у відносинах координації, підпорядковуються загальному для них поняттю - кримінологічна характеристика злочинів. При цьому обидва ці поняття, що входять до об'єму загального для них підпорядковуючого поняття, є співпідлеглими [104, с. 35]. Ці співпідлеглі поняття, безсумнівно, когерентно пов'язані, оскільки описують властивості й ознаки єдиного соціального явища - злочину. На наш погляд, до розряду характерологічних елементів певного виду (групи) злочинів можна віднести:
- дані про способи вчинення і приховування;
- відомості про місце і умови обстановки вчинення;
- дані про часові критерії посягання;
- дані про предмети злочинного посягання;
- дані про особу злочинця, жертви і характеру зв'язків між ними.
У науковій літературі дискусійним є питання про відношення тих або інших характерологічних елементів до кримінологічної, кримінально-правової чи криміналістичної характеристики злочинів. Так, В.В. Тіщенко у монографії "Корыстно-насильственные преступления: криминалистический анализ" зазначає: "Нельзя согласиться ... с тем, что данные об орудиях, способах и типичных местах совершения преступления относятся к криминологической, а не к криминалистической характеристике преступлений" [226, с. 49]. Однак далі сам автор наведених рядків дає вичерпну, на наш погляд, відповідь на поставлене питання, вказуючи, що "...эти данные давно интересовали криминалистику, исследовались ею, т.к. они определяют характер и закономерности следообразования (курсив наш - С.А.), а в криминологии такие данные изучаются с целью установления условий, способствующих совершению той или иной категории преступлений, и последующего их устранения (курсив наш - С.А.)..." [226, с. 49]. На наш погляд, подібна суперечка є безпредметною. У вищевказаній роботі В.В. Тіщенко зазначає, що "преступление