Ви є тут

Періодична нормобарична гіпоксія та кверцетин у лікуванні хворих ішемічною хворобою серця із супутньою цереброваскулярною патологією

Автор: 
Торонченко Ольга Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003122
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ

2.1. Загальна характеристика хворих та клінічні методи обстеження
Для вирішення поставлених завдань нами була обстежена група з 128 осіб, яка
складалася з 108 хворих на ІХС зі стабільною стенокардією напруження ФК II-III, серед яких у 83 хворих була виявлена неврологічна симптоматика, і 20 практично здорових людей (табл. 2.1.1.).
Таблиця 2.1.1.
Розподіл обстежених хворих в залежності від віку та статі
ДіагнозКількістьСтатьВіковий розподілчол.жін.30-4445-5960-74ІХС251871204ІХС із ДЕ на фоні артеріальної гіпертензії та церебрального атеросклерозу3826121316ІХС із ДЕ на фоні церебрального атеросклерозу 452718-3411Усього108713728521%10065,7434,261,8578,7019,45
Як видно із таблиці 2.1.1., підібрані нами хворі як на ІХС, так і на ІХС, ускладненою неврологічною симптоматикою (1 - 3 групи), були підібрані майже ідентично по статі і віку. Віковий розподіл проводився у відповідності з робочою класифікацією Міжнародного симпозіуму (1963) по геронтології, згідно з якою молодого віку (30 - 44 років) було 2 чоловіка, середнього (45 - 59 років) - 85 чоловік, похилого - 60 років і старіші - 21 чоловік, що відповідно становить 1,8 %, 78,7 %, 19,5 %. Отже, обстежені в основному були особами працездатного віку. Серед обстежених у кожній групі переважали чоловіки.
Розподіл по групам проводився залежно від наявності неврологічної симптоматики. Першу групу (I) склали 25 хворих на ІХС, у яких комплексним обстеженням не було виявлено ознак ДЕ, другу (II) - 38 хворих на ІХС із супутньою ДЕ на фоні артеріальної гіпертензії та церебрального атеросклерозу, третю (III) - 45 хворих на ІХС із супутньою ДЕ на фоні церебрального атеросклерозу.
Перша група була контролем для інших груп хворих на ІХС із супутньою ДЕ. Вона складалася з 18 чоловіків (72 %) і 7 (28 %) жінок , середній вік 50?5,6 років. Стенокардію напруження стабільну ФК II визначили у 20 осіб ( 80 % ), ФК III - у 5 (20 %) чоловік, СН I - у 13 чоловік (52 %). Друга група (38 хворих ІХС у поєднанні з дисциркуляторною енцефалопатією на фоні артеріальної гіпертензії та церебрального атеросклерозу) складалася з 26 (68,4%) чоловіків та 12 (31,6%), жінок, середній вік - 52?7,4 роки. Стабільну стенокардію напруження ФК II діагностували у 28 (73,7 %) хворих, ФК III - у 10 (26,3 %) хворих. До групи ввійшли хворі з гіпертонічною хворобою II, давність якої склала від 3 до 12 років. Середній систолічний тиск становив 164 ?13,8 мм рт. ст., середній діастолічний тиск 99 ?6,4 мм рт. ст. Дисциркуляторна енцефалопатія I стадії спостерігалася в 11 хворих (28,9 %), II стадії - у 27 (71,1 %). Серцева недостатність I стадії - у 32 хворих (88,9 %).
Третя група складалася з 45 хворих на ІХС у поєднанні з ДЕ на фоні церебрального атеросклерозу, середній вік 56 ? 5,8 років, серед яких жінок було - 18 (40 %), чоловіків - 27 (60 %). Стабільну стенокардію напруження ФК II діагностували у 31 (68,9 %) хворих, ФК III - у 14 ( 31,1 %) хворих. Дисциркуляторна енцефалопатія I стадії спостерігалася у 12 хворих (26,7 %), II стадії - у 33 (73,3 %). Серцева недостатність I стадії визначена у 45 хворих (100 %).
В анамнезі 23 хворі (21,29 % ) перенесли інфаркт міокарда.
Обстеження усіх хворих проводилось на базі денного стаціонару Полтавської поліклінічної лікарні № 3 та на базі денного стаціонару Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру.
Клінічним проявом ішемічної хвороби серця у всіх хворих стала стабільна стенокардія напруження - стереотипна реакція, що характеризується нападами загрудинного болю однакової інтенсивності на однакове навантаження [62], діагноз якої грунтувався на наявності типових нападів стенокардії та відповідних змін електрокардіограми у стані спокою і під час дозованого фізичного навантаження. За критерій стабільності приймали відсутність суттєвої динаміки в клінічному стані хворих на протязі двох місяців перед обстеженням. Для формулювання діагнозу ІХС використовували клінічну класифікацію ІХС - стабільна стенокардія напруження із зазначенням ФК (128.8 за МКX-X). Верифікація функціональних класів стабільної стенокардії проводилась відповідно до класифікації, яка була прийнята Канадською асоціацією кардіологів, а також за даними велоергометрії [62,114]. Під час обстеження хворих на ГХ використана класифікація за стадіями, яка рекомендується для застосування в Україні згідно з наказом № 247 від 1.08.98 р [172].
Діагностика ІХС проводилася на основі даних опитування, клінічного, лабораторного та інструментального обстеження хворих. Особливу увагу звертали на характеристику больового синдрому, враховуючи чотири основні риси: локалізацію, зв'язок з навантаженням, характер, тривалість. Для більшості хворих були характерні типові напади стенокардії, які характеризувалися дискомфортом та болем у загрудинній ділянці, з ірадіацією до обох боків грудної порожнини та верхніх кінцівок ( частіше лівої руки) до кистей, в ділянку шиї та спини. Нападу стенокардії частіше за все передували фізичне та емоційне перенапруження, підвищення АТ, надмірне вживання їжі. Вираженість симптому значно різнилася від легкого локалізованого дискомфорту до найтяжчого болю. Ангінозний біль, спровокований фізичним навантаженням, як правило, припинявся у спокої протягом 1 - 3 хвилин, а спровокований емоціями припинявся повільніше. У середньому больовий синдром продовжувпався 1 - 5 хвилин та проходив після вживання нітрогліцерину теж на протязі 1 - 5 хвилин. При наявності атипових форм стенокрдії визначна роль у встановленні діагнозу належала велоергометрії.
Для визначення функціонального класу стабільної стенокардії напруження використовували дані опитування і об'єктивні критерії за даними ВЕМ [62]: II ФК - напади стенокардії викликає ходьба по рівній місцевості в нормальному темпі і в нормальних метерологічних умовах на відстань більше 2-х кварталів ( понад 500 метрів) або при підйомі