РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених людей
Оскільки метою нашого дослідження було вивчення характеру і виразності порушень перекисного окислювання ліпідів у взаємозв'язку з гемодинамічними, метаболічними і регуляторними порушеннями як у людей без клінічних ознак патології серцево-судинної системи в середньому, похилому і старечому віці, так і у хворих на ГХ II ст. тих самих вікових груп, то й контингент було підібрано відповідним чином. Нами було обстежено всього 141 особа у віці від 45 до 89 років - пацієнтів клініки Інституту геронтології АМН України, з них 41 - практично здорова особа і 100 хворих на ГХ II ст. Дані щодо розподілу обстежених осіб залежно від віку, статі, наявності і характеру патології представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл обстежених осіб
Вік, роки Практично здорові Хворі ГХ II ст. ЧоловікиЖінкиУсьогоЧоловікиЖінкиУсього45-5959142192160-74591418456375-89581331316Усього1526412377100
Розподіл хворих за віковими групами проводився згдно з класифікацією вікових періодів, прийнятих Всесоюзною проблемною комісією "Геронтологія і геріатрія" МЗ СРСР (Ленінград, 1962). Цією класифікацією передбачено визначати вік 45-59 років як середній, 60-74 років як похилий і 75-89 років - як старечий.
Для характеристики тяжкості ГХ залежно від рівня АТ ми скористалися сучасною класифікацією, рекомендованою експертами ВООЗ і Міжнародним товариством по вивченню гіпертензії (International Society of Hypertension) на початку 1999 р. [201].
Обстежені нами практично здорові особи, не пред'являли будь-яких скарг, пов'язаних з патологією серцево-судинної системи, мали нормальний АТ крові, відрізнялися задовільною фізичною активністю.
Усі хворі на ГХ були на диспансерному обліку і неодноразово спостерігались в клініці Інституту геронтології АМН України, а їх скарги, здебільшого були типовими для даної патології. Майже всіх їх турбував головний біль, запаморочення, мерехтіння "мушок" перед очима, хиткість ходи. Поряд з цим більшість хворих похилого і старечого віку мали і низку неспецифічних скарг, а саме: болі в суглобах і поперековому відділі хребта, порушення сну, схильність до запорів, більш часті позиви до сечовипускання, особливо у чоловіків.
Тривалість захворювання і вік, у якому в обстежених хворих уперше було відзначене підвищення АТ подані в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Тривалість і вік початку захворювання в хворих ГХ різного віку
Вік, рокиТривалість захворювання, рокиВік, у якому почалась ГХ, роки45-598,5(1,951,5(0,760-7415,8(1,545,0(1,975-8917,9(1,360,5(1,4
Клінічне обстеження цих хворих, виявило зміщення відносної серцевої тупості вліво на 1-2 см, більш виразне у осіб похилого і старечого віку. Практично у всіх хворих прослуховувався систолічний шум на верхівці, у точці Боткіна-Ерба і акцент II тону над аортою. Будь-яких відхилень від норми за результатами аналізу сечі, загального аналізу крові, УЗД нирок і надниркових залоз не знайдено. Зміни на очному дні були виявлені в більшості хворих похилого й у всіх хворих старечого віку: гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей, у деяких випадків - з переважним спастичним компонентом. Із супутньої патології в хворих похилого і старечого віку були відзначені хронічний холецистит, остеохондроз хребта з нейро-рефлекторними і нейро-дистрофічними проявами.
2.2. Методи досліджень
Було проведено комплексне біохімічне дослідження стану вільнорадикальних процесів і антиоксидантного захисту, спектру ліпідів в крові.
Продукти перекисного окислювання ліпідів (дієнові кон'югати) визначали в ізопропанольному екстракті крові за довжин хвиль: E=220, Е=232 нм і виражали в умовних одиницях оптичної щільності на обє'м плазми крові або еритроцитів [202].
Кінцеві продукти ПОЛ вивчали за вмістом кінцевого продукту - МДА. Останній визначали за допомогою реакції утворення забарвленого триметилового комплексу з тіобарбітуровою кислотою в кислому середовищі за високої температури у плазмі за методом Гаврилова В. Б. і співав. [203] і в еритроцитах за модифікованою методикою [204].
Стан антиоксидантного захисту в крові оцінювали за активністю основних ферментів - каталази плазми (Катпл) і каталази еритроцитів (Катер), супероксиддисмутази еритроцитів (СОД).
Активність каталази визначали за даними зменшення кількості H2O2 у відповідному субстраті (плазма крові, еритроцити) після інкубації у відповідних оптимальних умовах. Концентрацію H2O2 вимірюють за її здатністю утворювати стійке забарвлення із солями молібдену [205].
Визначення активності СОД проводили на основі здатності ферменту гальмувати реакцію аутоокислення адреналіну в норадреналін в лужному середовищі [82, 206].
Функціональний стан системи антиоксидантного захисту організму розраховували з використанням інтегрального фактора антиоксидантного стану (ФАС) і оцінювали в умовних одиницях [207].
Визначення стабільних метаболітів оксиду азоту проводили за методикою аналізу нітратів, нітритів у біологічних середовищах з реактивом Грисса [208].
Для визначення ліпідів і ліпопротеїнів крові використовували наступні методи. Вміст загального ХС і ТГ визначали із застосуванням наборів "Біотест" фірми Лахема (Брно, Словаччина). Визначення вмісту ХС ЛПВЩ здійснювали в надосадковій рідині, що залишається після осадження гепарином в присутності іонів Mn++ ЛПНЩ та ЛПДНЩ і розраховували КА [209]. ХС ЛПНЩ вираховується як різниця між загальним ХС, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПВЩ і розраховується за формулою ХС ЛПНЩ=загальний ХС-(ХС ЛПВЩ-ТГ/2,2) [36].
Структурно-функціональний стан плазматичних мембран оцінювали за даними визначення кислотної резистентності еритроцитів [210]. Метод ґрунтується на поступовому зменшенні екстинкції, що спостерігається через 30-секундні інтервали, викликані поступовим руйнуванням еритроцитів; при цьому спочатку руйнуються ті форми, резистентність яких до соляної кислоти слабкіша