Ви є тут

Особливості порушень периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та їх корекція лізиноприлом і метопрололом

Автор: 
Герасименко Лариса Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003579
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Матеріал дисертаційної роботи містить результати первинного комплексного
обстеження, а також спостережень у процесі терапії 121 пацієнта, які
знаходилися на лікуванні в стаціонарі терапевтичного відділення (94,2 %) і які
звернулися амбулаторно до поліклініки (5,8 %) медсанчастини “Запоріжсталь” і
“Дніпроспецсталь”, і 30 практично здорових осіб, які складали контрольну
групу.
Відбираючи пацієнтів для даного дослідження, враховувалися такі критерії їх
залучення:
- Діагноз гіпертонічної хвороби I-II стадії (Рекомендації Української асоціації
кардіологів, 2004 р.) [6, 236, 340].
- Інформована згода пацієнта на участь у даному дослідженні.
У процесі відбору пацієнтів критеріями вилучення з дослідження були:
симптоматична артеріальна гіпертензія, серцева недостатність II-IV
функціонального класу (класифікація NYHA), стенокардія напруги, ГХ III стадії
(інфаркти міокарда, мозкові інсульти в анамнезі, хронічна ниркова недостатність
і ін.), порушення серцевого ритму і провідності, брадикардія (ЧСС < 60 уд/хв),
вроджені і набуті вади серця з порушенням гемодинаміки, наявність клінічно
значущої супутньої патології. Вилучалися також пацієнти з попередньою
систематичною антигіпертензивною терапією перед дослідженням, явищами
непереносноті в-адреноблокаторів і ІАПФ.
Для викладу матеріалів дисертаційної роботи, результатів дослідження,
статистичної обробки використовувалася термінологія, затверджена експертами
ВООЗ і профільними організаціями.
Поступаючи на стаціонар, всі пацієнти проходили загальноклінічне обстеження,
окрім цього застосовувалися ряд методик, потрібні для реалізації мети і завдань
даного дослідження.
Всі процедури загальноклінічного обстеження проводилися згідно із затвердженими
стандартами діагностики для кардіологічних хворих. Під час діагностичного
пошуку проводився детальний збір і аналіз скарг пацієнта, анамнезу захворювання
(враховувалися тривалість захворювання, спадкова схильність, ефективність
попереднього лікування) і життя, фізикального обстеження. Під час обстеження
застосовувалися лабораторні (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові,
рівень глікемії крові, ліпідограма, коагулограма, загальний аналіз сечі, аналіз
сечі по Нечипоренку та ін.) й інструментальні (ЕКГ, ЕхоКГ, УЗД органів черевної
порожнини, рентгенографія грудної порожнини, дослідження мозкового кровотоку та
ін.) методи дослідження. Для виявлення супутньої патології проводилися
консультації суміжних фахівців.
Розподіл пацієнтів по групам проводився відповідно до поставлених мети і
завдань даного дослідження:
1. За ступенем артеріальної гіпертензії (класифікація WHO/ISH Guidelines for
the Management of Hypertension) за рівнем офісного АТ [340]:
1 група - І ступінь АГ - САТ 140-159 мм рт.ст., ДАТ 90-99 мм рт.ст.;
2 група - ІІ ступінь - САТ 160-179 мм рт.ст., ДАТ 100-109 мм рт.ст.;
3 група - ІІІ ступінь – САТ і 180 мм рт.ст., ДАТ і110 мм рт.ст.;
4 група - практично здорові особи (контрольна група).
2. За стадією гіпертонічної хвороби: ·I стадія, ·II стадія.
3. За статтю : ·чоловіки, ·жінки.
4. За віком (згідно з рекомендаціями ВООЗ): ·вік до 45 років, · вік 46-60
років, ·вік старше 60 років.
5. За тривалістю захворювання: ·до 5років, ·5-10 років; ·більше 10 років.
Клінічна характеристика обстежених осіб детально представлена в (табл. 2.1). Як
бачимо з представленої таблиці, найбільш чисельними були друга і третя групи, з
м’якою АГ було 19 осіб. Середні значення віку суттєво не відрізнялися як між
групами хворих з різним ступенем АГ, так і при їх порівнянні з контрольною
групою.
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика здорових і хворих ГХ з різним ступенем АГ
Показники, одиниці вимірювання
Контрольна група
(n=30)
1 група
АГ I ступеня
(n=19)
2 група
АГ IІ ступеня
(n=50)
3 група
АГ ІІI ступеня
(n=52)
Вік, років
47,27±1,75
46,00±2,63
50,22±1,09
50,71±0,99
Тривалість захворювання, років
5,37±0,98
7,68±0,79
9,67±0,76*
Індекс маси тіла, кг/м2
24,16±0,45
28,41±1,04*
29,75±0,77*
28,90±0,54*
площа поверхні тіла, м2
1,76±0,03
1,90±0,05
1,96±0,03*
1,91±0,03*
САТ, мм рт.ст.
117,0±1,41
151,5±80,77*
166,3±1,11*D
192,2±2,34*D#
ДАТ, мм рт.ст.
74,90±1,12
91,8±0,87*
99,7±0,54*D
108,6±0,99*D#
СДАТ, мм рт.ст.
88,93±1,16
111,8±0,63*
121,9±0,48*D
136,4±1,14*D#
Примітки: 1.*- відмінності від показників контрольної групи достовірні
(p<0,05); 2. D- відмінності від показників першої групи достовірні (p<0,05); 3.
#- відмінності від показників другої групи достовірні (p<0,05).
Аналізуючи тривалість основного захворювання було відмічено, що мінімальною
вона була у пацієнтів першої групи, у третій групі цей показник достовірно
перевищував значення першої групи на 80,1 %. Закономірним є достовірно вищі
значення САТ і діастолічного АТ (ДАТ), середньодинамичний АТ (СДАТ) в групі
хворих ГХ порівняно з контрольною групою, а також зростання рівня достовірності
у міру збільшення ступеня АГ. Так, максимальними значення САТ, ДАТ, СДАТ були у
третій групі і перевищували аналогічні показники практично здорових осіб на
64,3 %, 44,9 % і 53,4 %, р<0,01 відповідно.
Із 121 обстежених хворих ГХ було 65 чоловіків і 56 жінок. Розподіл за статтю в
даних групах представлений на (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл обстежених осіб у групах залежно від статі
Перша група була представлена 12 чоловіками і 7 жінками, другу групу склали 26
чоловіків і 24 жінки, третю - 27 чоловіків і 25 жінок, до контрольної групи
увійшли 15 чоловіків і 15 жінок. Як бачимо, у всіх групах кількість чоловіків і
жінок була приблизно однаковою, проте у першій групі осіб чоловічої статі було
дещо більше.
Аналіз скарг хво