РОЗДІЛ 2. Зміст охорони прав акціонерів у цивільному праві602.1. Поняття правової охорони та цивільно-правового захисту прав акціонерів602.2. Класифікація способів правової охорони прав акціонерів712.3. Характеристика способів правової охорони прав акціонерів762.4. Порушення прав акціонерів як підстава цивільно-правового
захисту116ВИСНОВКИ 152СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ162
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку- ДКЦПФРГосподарський кодекс України- ГК УкраїниКримінальний кодекс України- КК УкраїниПостанова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів - Постанова ДКЦПФРФонд державного майна України- ФДМУЦивільний кодекс України- ЦК України
ВСТУП
Ринок цінних паперів є важливим елементом ринкової системи перерозподілу капіталу. В умовах потреби залучення приватних фінансових ресурсів постає необхідність побудови оптимальної системи способів правової охорони, яка здатна викликати довіру інвесторів. Для досягнення повної та всебічної охорони прав акціонерів важливим є поєднання та взаємодія низки галузей права (цивільного, адміністративного, кримінального). При цьому, переважне значення для відтворення системи способів правової охорони має розробка категорій цивільного права та розвиток цивільного законодавства.
Актуальності розробці проблем охорони прав акціонерів надає набуття чинності новим Цивільним кодексом України, в якому по новому була викладена позиція законодавців щодо правового режиму цінних паперів, в тому числі і акцій. Дослідження проблем охорони прав акціонерів має особливе теоретичне значення, оскільки сприяє розвитку важливих категорій теорії цивільного права - правової охорони, правового захисту, способів охорони прав акціонерів.
Необхідність поглибленого вивчення окремих способів захисту прав акціонерів, таких як визнання права власності на акції, витребування акцій із чужого незаконного володіння, тощо, обумовлюється тим, що з розвитком комп'ютерних технологій поширеними є емісії акцій у бездокументарній формі. Деякі науковці дійшли до висновку про зобов'язальну сутність акцій та неможливість застосування речово-правових способів захисту прав їх власників. На наш погляд, уживання комп'ютерних технологій не повинно впливати на правову природу акцій, і при її визначенні, відтворенні в законодавстві та вирішенні питання про застосування речово-правових способів захисту прав власників акцій, слід виходити з цивілістичних досліджень правової сутності акцій. Саме вищезазначений підхід надає можливість уніфікувати захист прав власників акцій, які випущені в документарній формі та акцій, які випущені в бездокументарній формі.
Акція є специфічним об'єктом права, а права акціонерів мають складний юридичний зміст. Аналіз Цивільного кодексу України, інших актів чинного законодавства, матеріалів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, судової практики, підтверджує думку про те, що недостатня теоретична розробка таких питань, як правовий режим акцій, застосування інституту права власності до акцій, випущених в документарній або бездокументарній формі, і відповідно, особливості захисту прав власників акцій за допомогою загальних способів захисту цивільних прав, призводить до непослідовного відтворення в законодавстві концепції правового режиму акцій, охорони прав акціонерів, та ускладнень в правозастосовчій практиці при реалізації чинного законодавства.
В більшості країн світу ринок цінних паперів є найбільш контрольованою сферою з боку державних органів, оскільки його стан безпосередньо впливає на економічний розвиток держави. Саме тому, охорона прав акціонерів є складною та відповідальною функцією держави, яка може бути здійснена при повному та чіткому закріпленні в законодавстві способів правової охорони. Визначення повної системи охорони прав акціонерів, виявлення прав акціонерів, реалізація та захист яких є ускладненим, встановлення способів правової охорони, які необхідно закріпити в законодавстві, можливе лише за умови детального дослідження підстав правового захисту.
Проблеми охорони прав акціонерів у цивільному праві були предметом наукового вивчення в дореволюційному правознавстві та в радянському правознавстві в перші післяреволюційні роки. В правовій науці сучасної держави окремі питання охорони прав акціонерів розглядались у дисертаційних дослідженнях: І.В. Спасибо-Фатєєвої "Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин", В.П. Ливинця "Правове регулювання діяльності акціонерних товариств", О.В. Щербини "Правове становище акціонерів за законодавством України". При цьому, питання об'єднання способів охорони прав акціонерів у цілісну систему шляхом їх класифікації, висвітлення проблем визнання права власності на акцію, витребування акції з чужого незаконного володіння, дослідження підстав захисту прав акціонерів, потребують окремого детального вивчення.
В дисертації використано наукові досягнення, які містяться в працях науковців дореволюційного періоду: А.О. Гейне, В.М. Гордона, Д.І. Мейєра, Н.Й. Нерсесова, П. Писемського, І.Т. Тарасова, Г.Ф. Шершеневича; вчених радянського періоду: М.М. Агаркова, В.П. Грибанова, О. С. Іоффе; сучасних російських вчених: С.С. Алексєєва, В.А. Бєлова, Т.І. Ілларіонової, М.Г. Іонцева, Є.О. Суханова, а також сучасних українських дослідників: В.І. Борисової, О.М. Вінник, М.В. Венецької, О.В. Дзери, І.О. Дзери, В.М. Коссака, О.Р. Кибенко, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, Р.А. Майданика, Н.М. Мироненко, І.Р. Назарчука, О.І. Онуфрієнко, В.В. Посполітака, О.А. Підопригори, Н.О. Саніахметової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, М.Й. Штефана, В.С. Щербини, О.В. Щербини, В.Л. Яроцького та інших правознавців.