Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Під спостереженням перебувало 113 хворих на подагру віком від 18 до 73 років (в середньому 48,8±0,48 років). Серед цих пацієнтів було 99 (87,6%) чоловіків і 14 (12,4%) жінок. Окрім того, проаналізовано архівний матеріал ревматологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (200 чоловіків і 28 жінок). Жінки виявилися старших вікових груп (S=2,11, р=0,036), середній же вік склав 51,5±1,19 років (у чоловічій групі - 48,5±0,51 років). Тривалість захворювання в обстежених пацієнтів дорівнювала від 1 до 36 років (в середньому 10,6±0,39 років), причому у чоловіків і жінок вона мало відрізнялася між собою (S=0,11, р=0,910).
У 15,8% хворих спостерігалася обтяжена щодо подагри спадковість. У 14,4% спостережень відмічалося ожиріння III-IV ступеня, в 6,2% - цукровий діабет 2-го типу, в 5,3% - пептичні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки поза загостренням, в 2,6% - хронічні вірусні гепатити, в 1,5% - жовчнокам'яна хвороба або камененосійство, відповідно в 1,2% - ревматизм, псоріаз, еутиреоїдний зоб, в 0,3% - хронічний панкреатит, гіпотиреоз і гіпертрофічна кардіоміопатія.
Жінки перебували або в менопаузі (3/4 з них), або страждали на порушення менструального циклу. У 23,8% від загального числа спостережуваних жінок діагностовано фіброміому матки, у 9,5% - кісти яєчників, у 7,1% - склерокістоз яєчників (синдром Штейна-Лівенталя).
Важкий перебіг подагри констатовано в 47,8% спостережень, середньої тяжкості - в 41,1%, легкої - в 11,1%. Хронічну форму артриту встановлено в 64,8% випадків, інтермітуючу - в 35,2%, периферичні тофуси знайдено у 54,0% пацієнтів, латентний, уролітіазний і протєїнуричний типи нефропатії діагностовано відповідно у 48,1%, 38,7% і 13,2% хворих, хронічну ниркову недостатність - у 32,6%, метаболічний, нирковий і змішаний варіанти гіперурикемії - відповідно у 55,1%, 11,1% і 33,7%, латентну, стійку і некориговану артеріальну гіпертензію (>140/90 ммHg) - у 23,2%, 12,3% і 11,1%.
Першою ознакою захворювання у 83,9% хворих значився суглобовий криз, у 14,4% - ниркова коліка, у 1,8% - сечовий синдром. Дебютом артикулярної патології в 65,4% спостережень визнано артрит 1-го плеснофалангового суглоба, в 19,1% - гомілковостопного, в 7,9% - колінного, в 7,6% - променезап'ясткового. У 31,4% від числа обстежених пацієнтів за час хвороби спостерігалися ниркові коліки, у 22,0% - відходження з сечею конкрементів.
Кісткові тофуси у вигляді великих кістоподібних утворень виявлено у 50,7% хворих, звуження суглобових щілин при рентгенологічному дослідженні - у 48,4%, зміни хряща - у 35,8%, дрібні кісти - у 34,3%, узурацію суглобових поверхонь - у 24,1%, параартикулярний остеопороз - у 12,9%, відкладення кальцію в навколосуглобових тканинах - у 9,7%, остеоліз - у 4,1%.
Протеїнурія мала місце в 52,2% спостережень, лейкоцитурія (>2000 у мл сечі) - в 41,6%, еритроцитурія (>1000 у мл сечі) - в 48,1%, уратурія - в 30,2%, оксалатурія - в 30,5%.
У жінок в 2,8 рази частіше відмічалася спадкова схильність до подагри (???????, p<0,001). Жіноча група не відрізнялася від чоловічої за частотою ожиріння і цукрового діабету (відповідно ???????, р=0,650 і ???????? р=0,098). Вторинну подагру на фоні ревматичних вад серця і псоріазу констатована у жінок в 23,7 і в 6,9 раз частіше, ніж у чоловіків (відповідно ???????, p<0,001 і ???????, p=0,023).
Частоту окремих ознак подагри у чоловіків і жінок відображено на рис. 2.1
Рис. 2.1. Частота окремих ознак подагри у чоловіків і жінок (%).
Примітка. 1 - легкий перебіг подагри, 2 - перебіг подагри середньої тяжкості, 3 - важкий перебіг подагри, 4 - інтермітуюча форма артриту, 5 - хронічна форма артриту, 6 - латентний тип нефропатії, 7 - уролітіазний тип нефропатії, 8 - протеїнуричний тип нефропатії, 9 - периферичні тофуси, 10 - метаболічний варіант гіперурикемії, 11 - нирковий варіант гіперурикемії, 12 - змішаний варіант гіперурикемії, 13 - хронічна ниркова недостатність, 14 - артеріальна гіпертензія.
Чоловіки і жінки практично не відрізнялися за тяжкістю перебігу подагри (???????, р=0,640), формою артриту (???????, р=0,539), латентним, уролітіазним і протєїнуричним типами нефропатії (відповідно ???????, р=0,210, ???????, р=0,670, ???????, р=0,216), наявністю периферичних тофусів (???????, р=0,911). Разом з тим, в жіночій групі на 51,7% частіше констатували метаболічний тип гіперурикемії (???????, р=0,001), а у чоловіків в 3,1 рази частіше - змішаний (???????, р=0,001).
Зниження функції нирок в 1,8 рази частіше спостерігали в чоловічій групі хворих (???????, р=0,046). Хоча за ступенем хронічної ниркової недостатності чоловіки і жінки практично не відрізнялися між собою (???????, р=0,073), проте встановлено вплив статі на параметри швидкості клубочкової фільтрації (BF=1109,2, p<0,001). Якщо у жінок середні показники кліренсу креатиніну склали 115,9±5,69 мл/хв., то у чоловіків - на 15,8% менше (S=2,64, p=0,009).
Представники різної статі не відрізнялися між собою за частотою артриту, ниркової коліки і сечового синдрому в дебюті подагри (відповідно ???????, р=0,583, ???????, р=0,356, ???????, р=0,354), долучення гомілковостопного і колінного суглобів на самому початку хвороби (???????, р=0,673 і ???????, р=0,419), частотою ниркових колік і відходження конкрементів упродовж захворювання (???????, р=0,439 і ???????, р=0,373). Необхідно зазначити, що для "жіночої подагри" характерним виявився дебют суглобового синдрому з артриту променезап'ясткового суглоба (???????, p<0,001) і не таким типовим, як для чоловіків, артрит 1-го плеснофалангового суглоба (???????, р=0,001).
По частоті артеріальної гіпертензії жінки не відрізнялися від чоловіків (???????, р=0,130), але характер підвищення тиску в чоловічій групі виявився тяжчим (???????, р=0.040). Якщо діастолічну артеріальну гіпертензію виявлено у 26,2% хворих жінок, то у чоловіків її констатували в 1,8 рази частіше (???????, р=0,016).
Нами не виявлено впливу статі
- Київ+380960830922