РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. 1. Клініко-параклінічна характеристика обстежених жінок
На першому етапі дослідження ретельному гінекологічному обстеженню з детальним збором гінекологічного анамнезу підлягало 200 жінок, яким лікарем-неврологом було виставлено діагноз синдром хронічного тазового болю. В ході обстеження було виявлено, що 55 з них мали в анамнезі ГЗЗГ без клінічних та лабораторних ознак хронізації процесу на момент обстеження. Ці жінки склали основну групу (група 1). У 120 жінок не виявлено в анамнезі гінекологічних захворювань і підтверджено діагноз ІСХТБ, 50 з них увійшли до групи 2. У решти пацієнток (25 жінок) була виявлена органічна гінекологічна патологія, і вони були виключені з наступного етапу дослідження.
В подальшому у дослідження було включено ще 55 жінок з хронічними запальними процесами придатків матки, які супроводжувались больовим синдромом (група 3). Для проведення порівняльного аналізу клінічних та лабораторних досліджень і створення прогностичних моделей було обстежено також 50 жінок, що перенесли ГЗЗГ, але не мали хронічного больового синдрому (група 4) та 30 здорових жінок відповідного віку без запальних захворювань геніталів в анамнезі (група 5).
Для діагностики та формування груп дослідження використовувався метод клінічного обстеження з детальним оглядом невролога та ортопеда для виключення супутньої патології та застосуванням ультразвукової ехографії за допомогою апарату SonoLine-400.
Основні та контрольні групи були рандомізовані за віком (табл. 2.2.1, 2.2.2). Так, середній вік жінок групи 1 становив 35,7?0,64, групи 2 - 36,1?0,32 (р>0,05); групи 3 - 34,5?0,47; групи 4 - 36,4?0,71 роки (р>0,05), 5 групи - 34,7?0,67. В ході клініко-параклінічної оцінки обстежених жінок проаналізована структура всіх груп дослідження з врахуванням соціальних, екологічних та медико-біологічних факторів з метою виявлення чинників ризику та проведення в подальшому прогнозування виникнення ПЗ СХТБ.
Вивчаючи характер зайнятості та рівень освіченості жінок з ХТБ, ХЗЗГ та здорових жінок, ми звернули увагу на підвищену питому вагу жінок з більш вираженою інтелектуальною диференціацією праці в 1 та в 2 групах в порівнянні з відповідними контрольними та 3 групою (табл. 2.2.1).
Таблиця 2.2.1 -
Характер праці жінок обстежених груп, абс. ч. (%)
Група
жінокnХарактер праціфізичнийзмішанийРозумовий15515 (25,56)а18 (33,52)22 (40,92)а25016 (38,58)13 (32,94)22 (42,48)35512 (19,06)б19 (29,73)19 (32,21)б45021 (40,09)22 (40,13)7 (14,08)53010 (32,73)9 (33,32)11 (29,94) Примітки:
1.а- різниця вірогідна відносно 2 та 3 груп (р<0,01);
2.б-різниця вірогідна відносно 3 та 4 груп (р<0,01).
Таблиця 2.2.2 -
Рівень освіти у жінок обстежених груп, абс. ч. (%)
Група
жінокnХарактер працісередняСередня спец.Вища15513 (23,54)а17 (33,52)25 (45,92)а25016 (38,58)13 (32,94)22 (42,48)35512 (19,06)б19 (29,73)19 (32,21)б45021 (40,09)22 (40,13)7 (14,08)53010 (32,73)9 (33,32)11 (29,94) Примітки:
1.а- різниця вірогідна відносно 2 та 3 груп (р<0,01);
2.б-різниця вірогідна відносно 3 та 4 груп (р<0,01).
На важливу роль психоемоційного та інтелектуального перевантаження в розвитку саме раннього клімаксу вказує і значна більш висока питома вага жінок з вищою освітою в цій групі, а також те, що більшість з них відмічали наявність стресових ситуацій в анамнезі (табл.2.2.2, 2.2.3).
При аналізі суб'єктивної оцінки жінкою її матеріальної забезпеченості та умов проживання ми не виявили вірогідної різниці в досліджуваних групах (табл. 2.2.3, 2.2.4). В той же час в групі жінок з ІСХТБ була значно більша питома вага тих, які не задоволені власною самореалізацією в сім'ї та на роботі (табл. 2.2.4).
Таблиця 2.2.3 -
Наявність стресових ситуацій в анамнезі у жінок обстежених груп, абс.ч.(%)
Група
жінокnНаявмість стресу а анамнезіВідмічаєтьсяНе відмічається15545 (85,56)а10 (14,44)25046 (88,58)4 (11,42)35526 (49,06)б19(40,11)45023 (49,09)27(40,11)53018 (52,73)12(47,27) Примітки:
1.а- різниця вірогідна відносно 2 та 3 груп (р<0,01);
2.б-різниця вірогідна відносно 3 та 4 груп (р<0,01).
Таблиця 2.2.4 -
Суб'єктивна оцінка самореалізації жінки у сім'ї або на роботі, абс. ч. (%)
Група
жінокnСамооцінка реалізаціїДобраЗадовільнаНезадовілдьна15515 (25,56)а18 (33,52)22 (40,92)а25016 (38,58)13 (32,94)22 (42,48)35512 (19,06)б19 (29,73)19 (32,21)б45021 (40,09)22 (40,13)7 (14,08)53010 (32,73)9 (33,32)11 (29,94) Примітки:
1.а- різниця вірогідна відносно 2 та 3 груп (р<0,01);
2.б-різниця вірогідна відносно 3 та 4 груп (р<0,01).
Понад половину жінок, що страджали на ПЗ СХТБ і на ІСХТБ, вказували на власну нереалізованість ні в родині, ні в соціально-професійній сфері, в той час як у жінок з хронічними запальними захворюваннями та в контрольних групах цей показник значно нижчий. На важливість хронічної стресової ситуації як фактора розвитку СХТБ вказують також дані про регулярність статевих стосунків у жінок досліджуваних груп, їх гармонійність та методи застосовуваної ними контрацепції (табл. 2.2.5, 2.2.6, 2.2.7).
При однорідності груп щодо сімейного стану (табл. 2.2.5) відмічено, що жінки з ІСХТБ значно частіше відмічали нерегулярність статевого життя та дисгармонію статевих стосунків, ніж жінки 2, 3 та контрольних груп. Серед жінок цієї ж групи значно частіше застосовувався такий малоефективний та нефізіологічний метод контрацепції як сoitus interruptus.
Таблиця 2.2.5 -
Регулярність статевого життя у жінок обстежених груп, абс.ч.(%)
Група
жінокNСтатеве життяРегулярненерегулярне15530 (57,39)25 (42,61)25020 (25,63)30 (39,37)35535 (62,05)а 20 (47,95)а45029 (59,54)21 (40,46)53018 (59,26)12 (40,79) Примітка. а- різниця вірогідна відносно 2 та 3 груп (р<0,05).