РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ УМОВИ ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природно-кліматичні умови території досліджень
2.1.1. Геологічні та геоморфологічні умови м. Суми
Розвиток рослинності м. Суми тепер і в минулому тісто пов'язаний з умовами середовища та геологічною історією території, яка розташована в північно-східній частині України. Загальна площа, зайнята містом Суми, становить 106 км2. Згідно з геоморфологічним районуванням України м. Суми розташовані в межах Північно-Західних отрогів Середньоруської височини та Східно-Української рівнини, основою якої є відкладення крейдяного та неоген-палеогенового віку.
Безпосередньо м. Суми розташоване в межах заплави р. Псел (Додаток А), другої та четвертої підзаплавних терас, а також верхньопліоценової тераси.
Поверхня району розрізана густою сіткою ярів, балок, долин річок Псел, Сумка та Стрілка. Рельєф міста являє собою тераси висотою 150-120 м над рівнем моря. Мають місце подовжені пагорби в центральній частині міста з позначкою 200-214 м над рівнем моря, що простираються з півночі на південь.
Південна частина міста розміщена на правому пологому березі р. Псел. Антропогенний рельєф виявляється в численних будівельних спорудах, насипах авто- та залізничних доріг, піщаних кар'єрах тощо.
Річкові долини складають важливий елемент рельєфу та мають різко виражену асиметричну будову, частиною якої є балки та яруги. В зоні старого міста вони стали основною формою рельєфу.
Згідно з даними ґрунтових зйомок та літературних джерел [254] в межах м. Суми та прилеглих територій нараховується близько 100 ґрунтових різновидів, що пояснюється природними умовами і складністю розвитку ґрунтового профілю.
Під дібровами сформувалися слабоопідзолені сірі та темно-сірі лісові ґрунти. Такі ґрунти зустрічаються в центральній частині міста. На берегових терасах вздовж течії річок простягаються смугами піщані ґрунти. На піщаних терасах під сосновими лісами сформувалися дерново-підзолисті ґрунти. Вони перемішуються з дерновими піщаними ґрунтами. У міжріччі р. Псел, Сумки та Стрілки сформувалися опідзолені ґрунти. Такі ґрунти характерні для північно-східної частини міста. Основний земельний масив займають чорноземи типові глибокі малогумусні [254].
Глибина залягання ґрунтових вод у межах міста коливається в залежності від рельєфу, а також антропогенних процесів. У межах заплави Псла і днищ долин Сумки та Стрілки глибина залягання ґрунтових вод змінюється від 0,5 до 2,0 - 5,5 м.
Гідрографічна сітка включає в себе близько 85 озер різних за площею та 4 водосховищ. Найбільшими озерами є Чехово та Олдиш. Центральною водною артерією є річка Псел, в яку у центрі міста впадає дві притоки Сумка та Стрілка.
2.1.2. Кліматичні умови
Місто Суми розташоване в помірно-континентальних кліматичних умовах, які характеризуються нерівномірним розподілом опадів протягом вегетаційного періоду та по роках, жарким посушливим літом та помірно-холодною зимою з нестійким сніговим покривом та опадами. За багаторічними даними найбільш жарким місяцем протягом року є липень з середньою температурою +21,5о С. Найбільш холодний - грудень з середньою температурою -5,2о С. Середньорічна температура повітря на території м. Суми становить 7,7о С. Середньомісячні температури в роки проведення досліджень наведені в таблиці 2.1. Метеорологічні дані були надані Сумським Гідрометцентром.
Останні приморозки в повітрі найчастіше проходять у першій декаді травня. Перші осінні приморозки можливі на початку другої декади вересня.
Середня тривалість безморозного періоду становить 157 днів. Весняне потепління та осіннє похолодання відбувається поступово. Сума активних температур безморозного періоду становить - 2568о С, а сума ефективних температур - 1045о С.
Погодні умови зимового періоду з низькими температурами (до -30-36о С) часто змінюються короткочасними або довгостроковими відлигами з плюсовими температурами (до +5о С). Під час відлиг сніговий покрив зовсім сходить. Стійкий сніговий покрив в м. Суми триває в середньому 100-110 днів. Середній багаторічний строк утворення сніжного покриву припадає на 12 грудня, а дата сходу - на 28 березня. Максимальна висота сніжного покриву досягає в середині лютого до 120 см, середня висота максимальних декадних висот становить 21 см.
Середня багаторічна кількість опадів за роки досліджень становить 550,3 мм. Найбільш вологими місяцями є червень та вересень, протягом яких випадає відповідно 12,2% та 10,9% річної норми. Середньомісячні дані кількості опадів за останні 9 років наведені в таблиці 2.2. За рік спостерігається в середньому 31 день зі слідами опадів, найменша кількість випадає в січні та грудні, що не перевищує 30 мм.
Найбільша відносна вологість повітря спостерігається в березні (88%), а найменша - в квітні (68%). Агрометеорологічні показники наведені в таблиці 2.3.
Впродовж року переважають вітри південно-східного (з листопаду по квітень) та північно-західного (з травня по жовтень) напрямків (Додаток А.2). Середньорічна швидкість вітру в м. Суми становить 4,8 м/с, найбільша швидкість спостерігається з листопаду по березень, найменша - з червня по серпень. В середньому за рік близько 35 днів з сильним вітром, 70-80% всіх випадків вітру припадає на штиль.
Кліматичні умови території досліджень за роки проведення спостережень виявилися не стійкими. Так, найтеплішим роком з середньорічною температурою +9о С був 2000 р., а найхолоднішим - 1998 р. з середньорічною
температурою повітря +6о С. Ці роки виявилися, відповідно, найбільш посушливим (2000 р. - 438,3 мм) та вологим (1998 р. - 645,0 мм).
За даними метеорологічних спостережень можна виділити два періоди, які дещо відрізнялися за основними показниками. Перший період 1995-1999 р.р. - більш прохолодний та вологий, другий 2000-2003 - більш теплий та посушливий. Температурна різниця між періодами становить 1,62о С. Перший період був холодніший за норму на 0,7о С, а другий тепліши