РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВИХ ТА ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ
2.1. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб формування інформаційно-пошукових та дослідницьких умінь
Широке використання засобів сучасних телекомунікацій надає доступ до інформаційних джерел у будь-яких точках планети, дає змогу отримати необхідні дані з різних галузей знань. Інформаційно-комунікаційні технології є потужним засобом інформаційно-пошукової та дослідницької діяльності людини, як і інтелектуальної взагалі. Їх використання надає можливості ефективного пошуку даних і відомостей у величезних обсягах інформаційних ресурсів, а також проведення досліду, експерименту.
Під засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ЗСІКТ) будемо розуміти програмно-апаратні засоби й пристрої, що функціонують на базі комп'ютерної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечення операцій щодо пошуку, збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, подання, передавання даних і відомостей.
До ЗСІКТ належать: комп'ютери, комплекти термінального обладнання для комп'ютерів всіх класів, локальні комп'ютерні мережі, пристрої введення-виведення; засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальними даними (на базі технології мультимедіа і систем "віртуальна реальність"); сучасні засоби зв'язку; системи штучного інтелекту; системи машинної графіки; програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм загального та навчального призначення тощо).
Але наявність інформаційних ресурсів і засобів їх пошуку не є достатньою умовою того, що ці ресурси будуть знайдені та доцільно використані. Величезний потенціал інформаційних ресурсів, що зберігається як у традиційній, так і в електронній формі, часто залишається без потреби через недостатній рівень інформаційної культури користувачів, невміння правильно висловити інформаційну потребу, оперативно знайти, проаналізувати і опрацювати необхідну дані і відомості.
Як правило, учні і випускники середніх загальноосвітніх закладів не вміють розв'язувати типові інформаційно-пошукові задачі: не знають складу бібліотечних каталогів і картотек, не уявляють собі специфічні особливості засобів пошуку, не знайомі з алгоритмами розв'язування пошукових задач, не вміють формулювати інформаційні запити, не знають, як грамотно оформити результати пошуку. Найчастіше вони не уявляють цінності спеціальних знань і вмінь в галузі інформаційного пошуку, не розуміють, яку реальну допомогу ці знання й уміння можуть надати їм у різних сферах практичної діяльності: навчальній, навчально-дослідницькій, самоосвітній тощо. Тому постає досить масштабна задача - сформувати в учнів уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, здійснювати пошук та семантичне опрацювання даних і відомостей, продуктивно використовувати набуті вміння як в особистих, так і в соціально-значущих цілях.
Розрізняють професійний і навчальний пошук інформації. При професійному пошуку метою є отримання даних і відомостей, а при навчальному - навчання процесу і логіки пошуку, порівняння прогнозу і реальних результатів [115, с.135].
Навчання систематичного пошуку та добору даних і відомостей в процесі вивчення інформатики починається з операційної системи, текстового редактора та табличного процесора, розширюється при навчанні систем управління базами даних, експертних систем і закінчується при вивченні інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет.
У роботах [115, 116], присвячених проблемам методики навчання учнів пошуку даних і відомостей при вивченні операційної системи, текстового редактора та електронних таблиць, стверджується, що при навчанні основних розділів шкільного курсу інформатики необхідно систематично і послідовно звертати особливу увагу на створення простих та складених запитів для пошуку потрібних даних і відомостей у різних інформаційних середовищах. Автори виділяють види інформаційно-пошукової діяльності, що здійснюється при вивченні вищеназваних середовищ, зокрема:
при вивченні операційної системи: пошук файлів, каталогів за різними їх ознаками та пошук довідкової інформації;
при вивченні текстового редактора: пошук текстових файлів за різними ознаками, пошук в тексті символів з різними характеристиками, пошук довідкової інформації;
при вивченні електронних таблиць: пошук файлів з електронними таблицями за різними ознаками, пошук в стовпчиках та рядках записів з різними характеристиками, пошук довідкової інформації; відбір даних за допомогою засобу Автофільтр і розширеного фільтра; використання запитів мови SQL і мови Web-запитів.
У дослідженні Г.Ю.Цибко [187], присвяченому ролі і місцю баз даних у прикладній та теоретичній інформатиці, розглядаються деякі питання щодо пошуку даних в автоматизованих інформаційних системах. Зазначається, що можливості накопичення інформаційного матеріалу у вигляді інтегрованих баз даних колективного використання дали змогу удосконалити організацію забезпечення інформаційних потреб і стали визначальним фактором підвищення ефективності автоматизованого опрацювання даних.
До видів інформаційно-пошукової діяльності, що здійснюється в процесі вивчення систем управління базами даних, належать: пошук файлів бази даних за різними ознаками, пошук в базі даних записів за зразком, пошук довідкової інформації; відбір записів за допомогою фільтрів; використання запитів мови SQL і мови Web-запитів [117].
Формування інформаційно-пошукових умінь відбувається і в процесі роботи з експертними системами. Це питання ґрунтовно висвітлено в дослідженні Ю.С.Рамського і Н.Р.Балик "Методичні основи вивчення експертних систем у школі" [142]. У роботі проаналізована інформаційно-пошукова діяльність як системний об'єкт, з'ясовані її рівні, розкриті зміст і операційний склад інформаційно-пошукових умінь, що характеризують підготовку учнів з теми "Штучний інтелект. Експертні системи". Автори аналізують процес