розділ 2.3. у рукописі дисертаційної роботи, тому тут
обмежимося лише прикладами умов цих завдань.
2) Завдання з алгоритмічним приписом.
Приклад 1. Користуючись алгоритмом, спробуйте скласти формулу речовини, до якої
входять хімічні елементи Натрій та Оксиген, знаючи, що валентність Натрію – І,
а Оксигену –ІІ.
Приклад 2. У таблиці відносних атомних мас (дивись підручник с. 36) знайдіть,
чому дорівнює відносна атомна маса Оксигену. Обчисліть відносну молекулярну
масу кисню O2, помноживши відносну атомну масу Оксигену на 2.
Виконання диференційованих завдань забезпечує учням з різним рівнем навчальних
досягнень позитивні результати. Зважаючи на рівень навчальних досягнень та
індивідуально-психологічні особливості школярів, необхідно добирати
диференційовані завдання, які забезпечать працездатність і сприятимуть
засвоєнню хімічних знань. Такий підхід дає змогу своєчасно виявляти прогалини в
знаннях учнів і намічати шляхи з їх ліквідації.
Зважаючи на вище сказане, робимо висновок, що основою організації пізнавальної
діяльності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень є диференційоване
навчання, а засобом його реалізації є такі різновиди завдань:
посильні пізнавальні завдання репродуктивного характеру і серед них
відтворювальні завдання за зразком способу виконання дій, завдання з алгоритмом
виконання, завдання з додатковою теоретичною допомогою;
робота учнів з початковим рівнем навчальних досягнень за диференційованими
завданнями дасть можливість учителю створити найсприятливіші умови для їх
пізнавальної діяльності в процесі групової роботи;
зміст завдань для учнів з початковим рівнем навчальних досягнень повинен
містити в собі зразок розв’язування завдання, яке потрібно виконати на основі
поданого зразка; алгоритмічні приписи, які нададуть можливість учню крок за
кроком розв’язати задачу; різні теоретичні відомості, які дозволяють відповісти
на поставлені запитання.
2.3. Алгоритмічні приписи
Проблема формування практичних умінь та навичок була і на даний час залишається
актуальною. Як сказано в параграфі 1.1., учні по-різному засвоюють навчальний
матеріал. Особливі труднощі в організації навчальної діяльності виникають щодо
учнів з початковим рівнем навчальних досягнень, яким через низку причин важко
дається успішне засвоєння знань, що негативно позначається на формуванні
практичних умінь та навичок.
У нашому дослідженні для подолання зазначеної проблеми експериментальну
перевірку проходять алгоритмічні приписи.
Поняття “алгоритм” прийшло в хімію з математики. Під алгоритмом розуміють “…
деяку систему операцій (дій) для розв’язування задач певного класу” [98,
с.214], “… систему правил для розв’язування певного класу задач” [46,с.22], “…
сукупність дій, які необхідно виконати в зазначеній послідовності для
реалізації поставленого завдання” [117,с.126], “..гарантовану програму дій, яка
неминуче приводить до розв’язування тієї чи іншої задачі; тобто, це заздалегідь
успішна програма дій” [159,с.58]. На відміну від чітко визначеного
математичного поняття “алгоритм”, в хімії було введено нове поняття
“алгоритмічний припис”, або ”припис алгоритмічного типу”. Алгоритмічні приписи,
на відміну від математичного алгоритму, менш формалізовані, оскільки допускають
операції не тільки з об’єктами знакової природи, а також вимагають розумових
операцій, реалізації специфічних способів діяльності.
Отже, з вище сказаного робимо висновок, що алгоритмічний припис у навчальній
діяльності виступає як своєрідна вказівка на те, як треба діяти, щоб
розв’язувати певну пізнавальну задачу.
Аналіз літератури [117] показав, що алгоритмічні приписи поділяють на лінійні
та розгалужені. Під лінійними розуміються алгоритмічні приписи, всі вказівки
якого виконуються в певній послідовності, згідно їх запису і лише по одному
разу. До них можна віднести алгоритмічний припис обчислення масової частки
елемента. Алгоритмічні приписи, у яких обчислення виконуються різними шляхами
залежно від виконання умови, називаються розгалуженими. Розгалуженим є
алгоритмічний припис розв’язування задач на надлишок.
Н.Ф. Тализіна вважає, що застосовувати алгоритми можна у двох випадках.
По-перше, з метою формування в учнів певних прийомів пізнавальної діяльності
(мислення, пам’ять, увага). Тут вони виступають як предмет спеціального
засвоєння, як основна частина змісту навчання. По-друге, його можна
використовувати для формування практичних умінь та навичок. У цьому випадку
алгоритм служить засобом навчання [151].
Із психолого-педагогічної точки зору використання алгоритмічних приписів у
навчальному процесі можна розгортати у двох напрямках: як повідомлення готових
алгоритмів, так і в плані складання відповідних алгоритмів школярами під
керівництвом учителя. Повідомлення учням готових алгоритмів обґрунтовується, з
одного боку, значенням мимовільної пам’яті в навчанні, коли алгоритм може
засвоїтися поступово, у результаті багаторазового його застосування, а з іншого
боку – властивістю діяльності психіки на різних рівнях. Тому обидва шляхи
прийнятні, хоча деяка перевага може бути на боці другого шляху, тобто шляху
складання алгоритмів учнями [183], оскільки це істотно позначається на
формуванні знань.
Можливість і необхідність застосування алгоритмів у навчанні зумовлені не
тільки тим, що алгоритмічним шляхом матеріал засвоюється швидше, а також і тим,
що учням доводиться розв’язувати багато задач. Оволодіння чіткою послідовністю
у підході до розв’язування конкретного класу задач допомагає швидше опанувати
цей метод навчання.
Як свідчить аналіз методичної літератури, з метою формування в учнів навичок
хімічної мови вперше в методи
- Київ+380960830922