Ви є тут

Криміналістична техніка та її роль у розкритті і розслідуванні злочинів.

Автор: 
Єзерський Руслан Богданович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004033
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА У СПІВВІДНОШЕННІ З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ЗНАНЬ
2.1. Криміналістична техніка в системі загальних наукових знань
Дослідження наукового знання як специфічної системи, дає змогу застосовувати для його аналізу і встановлення взаємозв'язків між його елементами сукупність методів (методологію) дослідження, однак в процесі дослідження буде використано положення та пізнавальні процедури системно-структурного підходу .
У цьому випадку безперервний процес руху знання потрібно перервати, спростити, розглянути його як дискретний, визначити його рівні, розділити систему знання на підсистеми, на основі головних особливостей розвитку цих підсистем. Це положення фактично вказує на те, що розкрити проблему розвитку наукових знань можна, застосувавши системно-структурний підхід. Звідси випливає, що системно-структурний аналіз знання повинен передувати розробці проблеми розвитку наукових знань [257,38].
Здійснивши структурний розріз будь-якого наукового знання, можна виділити три аспекти його розвитку:
а) розвиток знання, що реалізується в розвитку форм знання як таких;
б) розвиток знання як перехід від його емпіричного рівня до теоретичного;
в) розвиток знання як розвиток функції (ролі) окремих взаємодіючих систем всього людського знання.
Необхідно враховувати певні загальні принципові положення щодо реалізації системно-структурного підходу в ході аналізу загального наукового знання:
1. Структура системи чи її організація може будуватися як у зв'язку між однотипними, однопорядковими компонентами системи, так і у зв'язку між невпорядкованими компонентами.
2. З положення про цілісність системи випливають два висновки:
а) система може бути визначена, як дещо цілісне, якщо вона протиставить себе навколишньому світу;
б) розгляд елементів системи дає можливість сформулювати поняття елемента - надалі неподільної одиниці властивості і функції котрої визначаються її місцем в рамках цілого. Властивості цілого не можуть бути зрозумілими без знання властивостей елементів і навпаки, тобто властивості і функції елемента взаємовизначені із властивостями і функціями системи. Кожна досліджувана система може бути розчленована різноманітними способами, тому при інших розчленуваннях окремі елементи можуть розглядатися як дещо складне, наприклад як підсистема. Система, як дещо ціле, може розглядатися як підсистема більш широкої системи.
3. Зв'язки, що конкретизують цілісність системи можуть бути виявлені лише на системному рівні, розглядаючи досліджуваний об'єкт та займаючи в системах особливе місце. Їх умовно називають системоутворюючими. Сукупність зв'язків і їхня типологічна характеристика призводить до розвитку поняття структури системи чи організації системи.
4. Специфічним способом регулювання багаторівневої ієрархії є управління - різноманітні за формами способи зв'язку рівнів, що забезпечують нормальне функціонування і розвиток системи [150,19].
Місце будь-якої галузі наукового знання, а саме криміналістичної техніки, що виступає системою наукових положень в системі таких галузей визначається по-перше, виявленням сукупності всіх зв'язків і відносин конкретної галузі наукового знання з безпосередньо поєднаними з нею науками, а через них - з більш віддаленими, відповідно, зі всією сумою людських знань, що передбачає розгляд даного питання з системно-структурних позицій. По-друге, місце визначеної галузі в загальній системі знань відображає рівень розвитку не лише наукового пізнання, але і його предмета - закономірностей розвитку зовнішнього світу, переходів між даною наукою і безпосередньо пов'язаних з нею в загальному ряді наук[185,11].
Необхідно зазначити про закономірний характер взаємозв'язку криміналістичної техніки з іншими галузями наукового знання. В основі всіх матеріальних зв'язків лежать реальні процеси руху. Підкреслюючи значення поняття "зв'язок", можна зазначити, що воно відноситься до найменш розробленої проблеми предмета даного дослідження як із змістовної, так і з формальної сторони. Це негативно впливає на використання вказаної категорії в криміналістиці, де головна увага приділяється причинно-наслідковим зв'язкам, що встановлені в процесі розслідування злочинів.
Взаємодія, що розглядається в системі зв'язків між різноманітними науками характеризується одночасною і взаємозумовленою зміною властивостей двох (чи більше) систем у процесі закономірного обміну енергією, інформацією. Взаємодія характеризується універсальною характеристикою будь-якої матеріальної системи, котра, оскільки вона існує, вже взаємодіє з іншою. Тому взаємодія всезагальна. Однак вона не єдина і не поглинає в себе всі типи матеріальних зв'язків. Визнання ж реального існування різноманітних типів зв'язків даєзмогу відкрити специфіку взаємодії як реального процесу, що проходить в умовах впливу активності протягом визначеного кінцевого проміжку часу, результатом котрої є зміни етапів обох взаємодіючих систем чи виникнення третьої стійкої системи [24,100].
Між криміналістичною технікою як розділом науки криміналістики і будь-якою юридичною наукою взаємодія може носити і односторонній характер, оскільки системи відносяться до різних структурних рівнів [154,19].
Рух знань здійснюється через їхню взаємодію і взаємопроникнення. Система людських знань не має абсолютно ізольованих ділянок, всі системи знання без винятку, пов'язані. Елементи знання отримують зміст, значення у визначеному контексті, у визначених системах. Системність об'єктів матеріального світу, і відповідно, системність науки обумовлює взаємозв'язок криміналістичної техніки з іншими галузями знання. "Теза про системну організованість і дієвість - відзначають І.В.Блауберг і Є.Г.Юдін, - в тій чи іншій формі приймається всіма теоретично-системними концепціями хоча реалізується вона, звичайно, по-різному" [64,119].
А.І.Кочергін зазначає, що для науки як результату пізнавальної діяльності, перш за все, характерна системність знання, тобто, наукове знан