РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Грошові та матеріальні потоки як об'єкти управління в системі управління капіталом підприємства
Капітал підприємства в процесі відтворення переміщується з однієї групи ресурсів в іншу. Чим частіше він змінює ряд форм, тим активніше проходять ділові операції, тим більше життєздатності в самому фонді багатства. Аналіз визначень капіталу показав, що для прийняття управлінських рішень у практичній діяльності необхідно розглядати капітал у категоріях динаміки. Більше близьким до визначення практичних рекомендацій щодо управління капіталом є обґрунтований ученими тезис про те, що прибуток власникові капіталу приносить не тільки вартість використаних ресурсів, але в більшій мірі - процес їхнього використання. Якщо власник капіталу не забезпечить якісно результативний рух ресурсів свого підприємства, то й не одержить прибуток, що є кінцевою метою володіння капіталом. Причому, щоб виробництво було успішним, капітал зберігається перманентно як циклічний процес, але капітальні блага, у які він трансформується, змінюють форму, щоб капітал існував постійно. Так, матеріальні ресурси під час руху від постачальника до споживача через виробничий цикл підприємства набувають форми: вантажу, що транспортується від постачальника; запасів матеріалів і сировини на складах підприємства; незавершеного виробництва, що існує на різних стадіях технологічного циклу; запасів готової продукції. Тобто матеріальні ресурси, як частина капіталу, створюють послідовність матеріальних благ, які, руйнуючись в одній формі, з'являються в іншій. Управління цим процесом сприяє збереженню капіталу як складної циклічної системи, яка формує відтворювальні процеси підприємства.
Таким чином, уявлення капіталу підприємства в динаміці, як потокового процесу, викликає необхідність дослідження матеріальних і грошових потоків для ефективного управління капіталом. Формування і регулювання цих потоків є важливим завданням управління підприємством, яке все більше ускладнюється з розвитком кооперації та розподілу праці в процесі виробництва. При цьому виникає об'єктивна необхідність у розвитку управління підприємством, через поглиблення спеціалізації робіт в області управління по окремих його функціях.
У теорії та практиці розрізняють загальні і конкретні функції управління. Склад і зміст загальних функцій більш стабільні. Найчастіше до них відносять стратегічне планування, організацію, мотивацію і контроль.
Конкретні функції управління більш динамічні по складу та змісту, оскільки пов'язані з об'єктом, який відрізняється певною специфікою. Тобто під конкретною функцією управління розуміється галузь роботи, яка представляє собою сукупність рішень, дій або процесів, об'єднаних спільністю об'єкта і розв'язуваних завдань [57].
Тому для організації управління капіталом підприємства і його подальшого вдосконалювання необхідно проаналізувати склад конкретних функцій управління і виділити ті з них, які пов'язані безпосередньо з капіталом підприємства.
Організаційними формами реалізації конкретних функцій є група фахівців, бюро, відділ. В адміністративній економіці для промислового підприємства були характерні наступні конкретні функції управління, виділені О.В. Козловою та І.М. Кузнєцовим [57] (табл. 2.1). Наведена класифікація конкретних функцій управління досить повна, однак, як бачимо, у ній не виділені функції маркетингу, логістики, інновацій і менеджменту, оскільки була відсутня необхідність у їхній реалізації та розвитку.
Трохи інший склад конкретних функцій управління підприємством сформувався в ринковій економіці. Кожна із цих функцій має свою історію розвитку і місце в загальній системі.
Таблиця 2.1
Склад конкретних функцій управління і структурних підрозділів підприємства
Функції управлінняСтруктурні підрозділиПідбор, розстановка, виховання і підвищення культурно-технічного рівня кадрівВідділ кадрів і технічного навчанняТехніко-економічне планування виробничої діяльності підприємстваПланово-економічний або планово-виробничий відділ, планово-економічне бюро цехівОперативне управління виробництвомВиробничо-диспетчерський відділ, планово-виробничий відділТехнічний розвиток і технічна підготовка виробництваКонструкторські, технологічні, інструментальні відділи, відділи механізації та автоматизації виробництваКонтроль якості продукціїВідділ технічного контролюНаукова організація праці та заробітної платиВідділ організації праці та заробітної платиМатеріально-технічне постачання виробництваВідділ матеріально-технічного постачанняОрганізація збуту готової продукціїВідділ збутуОблік виробництва і здійснення фінансової діяльності підприємстваГоловна бухгалтерія, фінансовий відділ, юридичний відділТехнічне та організаційно-господарське обслуговування виробництваВідділи головного механіка і головного енергетика, адміністративно-господарський відділ
Відомий західноєвропейський фахівець в області менеджменту Вольфганг Хойер [58] вважає, що на підприємство та менеджмент покладаються дві дуже важливі функції - функція маркетингу і функція інновації. При цьому автор відзначає, що маркетинг охоплює практично всі сфери роботи підприємства в тій мірі, у якій вони впливають на реалізованість виготовлених товарів: від досліджень і розробок до закупівлі сировини, виробництва, упакування, транспортування, продажу клієнтам, обслуговування, поставки запчастин і т.д. Інакше кажучи, маркетинг - це робота підприємства в цілому з погляду кінцевого результату, тобто задоволення потреб клієнтів. Частково погоджуючись із В. Хойером, ми все-таки вважаємо, що зміст функції маркетингу, запропонований ним, повинен бути "очищеним" від таких складових як виробництво, матеріально-технічне забезпечення, дослідження і розробки. Крім того, автор невиправдано залишає без уваги підсистеми фінансів і кадрів.
На думку класика американського менеджменту М.Х. Мескона [59], з яким згодн