РОЗДІЛ 2
Методичний інструментарій оцінки інвестиційної привабливості підприємств промисловості (інвестиційно-інноваційний аспект)
2.1. Оцінка тенденцій інноваційних процесів на промислових підприємствах України.
Перспективна інноваційна модель створення прогресивної техніки і технології в Україні ґрунтується на переорієнтації системи фінансування науки та на виборі пріоритетів науково-технічного та технологічного розвитку. Протиріччя між зменшенням можливостей для накопичування і необхідністю радикального та багатомасштабного оновлення виробничого апарату економічно розвинені країни вирішували шляхом переорієнтації капіталовкладень на впровадження інноваційних технологій ?6?.
Для прямих іноземних інвестицій притаманне ринкове, інноваційне та підприємницьке спрямування, тому вони ефективно впливають на реструктуризацію економіки, підвищення рівня її конкурентоспроможності, розвиток підприємництва, запровадження прогресивної техніки і технології, оновлення обладнання і продукції. Все це сприяє економічному зростанню, утвердженню продукції вітчизняної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках. У зв'язку з цим проблема залучення іноземних інвестицій, особливо інноваційної спрямованості була та залишається однією із найактуальніших у забезпеченні ринкової трансформації економіки України.
Питання забезпечення умов вкладення капіталу в інноваційну діяльність потребує детальної статистичної оцінки сучасного стану наукових та інноваційних процесів, що мають місце на промислових підприємствах України.
Моніторинг та аналіз інноваційної діяльності, а також порівняння міжнародних тенденцій в відповідний сфері - все це потребує достатньо змістовної інформаційної бази, одним з найважливіших елементів якої є статистика інноваційної діяльності - дані, які збираються за затвердженими формами статистичної звітності Державним комітетом статистики України ?128; 129; 130?.
Вибірка респондентів у 2003 р. промислового сектору економіки стратифікується:
* за регіонами: найбільша питома вага обстежених мала місце на промислових підприємствах Донецької - 8,4%, Львівської - 7,16%, Дніпропетровської - 6,8%, Харківської - 6,5%, Луганської - 6,4% та м. Києва - 4,8% від загальної кількості.
* за видами економічної діяльності (КВЕД) (добувна; обробна - до складу якої входять легка; хімічна та нафтохімічна; машинобудування та виробництво та розподілення електроенергії, газу та води), найбільшу питому вагу від загальної кількості обстежених в вибірці за 2003 рік займають харчова промисловість (27,7%), машинобудування (19,5%), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (8,6%), легка (8,2%). 7,7% припадає на скляну промисловість, до 6% на металургію та оброблення металу, добувну, хімічну та нафтохімічну та на інше виробництво, що не віднесене до вище перелічених групувань.
* за формами власності: колективна (79,6%), державна (10,3%), комунальна (6,7%), приватна (2,8%) та власність міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав (0,6%);
* за кількістю працюючих: менше 50 осіб - 27,9% респондентів, 50-99 осіб - 22,3%, 100-199 осіб - 20,2%, 200-499 осіб - 16,89%, 500-999 осіб - 6,2%, 1000-4999 осіб - 5,8%, 5000 до 50000 і більше осіб - менше 1%.
Слід зазначити, що на сьогодні дані офіційної статистики є єдиним офіційним джерелом щодо стану інноваційної діяльності промислових підприємств. На жаль, досі не існує жодного навчального посібника, присвяченого статистиці інноваційної діяльності. В зв'язку з цим, існує потреба в розробці такого посібника.
Так, за даними Державного комітету статистики ?128-130?, за період з 1995-2003 рр. відбувалось постійне зменшення кількості підприємств промисловості, що займались інноваційною діяльністю. Щорічно вона зменшувалась в середньому на 8,8%.
Рис. 2.1. Питома вага підприємств промисловості, що займались інноваційною діяльністю
У 1999 р. питома вага підприємств промисловості, що займались інноваційною діяльністю, у відсотках до загальної кількості склала 18,1% проти 18,7% в 1998 році і 22,9% в 1995 році. (рис. 2.1). Деяке зростання інноваційної активності наприкінці 90-х рр., можна пояснити тим, що масова приватизація промислових підприємств, при якій було вигідно знижувати вартість приватизованих активів, практично знизилась. Крім того, після кризи 1998 року виникли нові макроекономічні умови, які надали позитивного впливу на інноваційну діяльність промислових підприємств, особливо тих, які були орієнтовані на український ринок. На таких підприємствах різко зросла конкурентоспроможність продукції в порівнянні з імпортованою. Ті підприємства, які працювали на міжнародний ринок, у відносно невеликій мірі змогли використовувати нові можливості господарювання. Це ж стосується і таких підприємств, які працювали на давальницькій сировині, і особливо на тої, що не мала українських аналогів. Для них ситуація різко погіршилася. Дослідження, проведені науково-дослідним інститутом статистики та Центром досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Добова НАН України ?86; 88; 131? показали, що фінансова криза підштовхнула розвиток виробництва експортної продукції, змусив підприємства здійснювати технологічні інновації з метою розширення конкурентоспроможності власної продукції на світовому ринку. Крім того, збільшився інтерес підприємств до використання вітчизняної техніки, і вони стали більш активно шукати вітчизняних виробників техніки або запасних частин для імпортного обладнання. В 2001-2002 рр. питома вага підприємств промисловості, що займались інноваційною діяльністю дещо збільшилась - 14,6% (див. рис. 2.1). Роботи, спрямовані на механізацію та автоматизацію виробничих процесів, виконувало 1,8% загальної кількості обстежених підприємств, впровадження прогресивних технологічних процесів - 3,7%, оновлення продукції - 13,3%.
Найбільш явно позитивні тенденції зростання інноваційної активності та впливу інновацій на зростання продаж спостерігається в