розділ 2.1), являє собою розрахунково-прогностичний процес і вимагає в процесі реалізації використання методів прогнозування [160]. Розглядаючи КЗ техніки як функцію часу, цей процес ґрунтується на використанні динамічного підходу до оцінки технічних параметрів, економічних і вартісних показників, потреби в техніці даного призначення, як характеристик, що змінюються в часі. На основі аналізу, проведеного в 2-му розділі роботи, можна зробити висновок, що до основних показників КЗ техніки відносяться показники: обсяг потреби, що задовольняється (ОЗП) за допомогою даної техніки; ціна споживання для оцінюваної техніки; інтегральний показник конкурентоздатності (ІПКЗ). Крім того, з огляду на високий ступінь невизначеності показників і результатів використання проектованої техніки в сфері використання, важливим є також питання оцінки ризиків зниження КЗ. Розглянемо послідовно методичні питання рішення цих завдань на стадії проектування техніки.
Методи визначення обсягу потреби, що задовольняється у процесі використання конкретної техніки залежать насамперед від її призначення. Для техніки виробничого призначення, що виконує функції знарядь праці ОЗП представляється у формі обсягу виробництва (вироблення) певних робіт або виготовленої продукції при використанні даної техніки відповідно до її призначення. Для техніки, використовуваної як предмет споживання (побутова техніка), а також виконуючої складні функції (ЕОМ, робототехніка та ін.), визначення ОЗП має і більш складний характер. Слід зазначити, що визначення ОЗП для техніки виробничого призначення досить розроблено. Провідним показником, що формує вироблення (цільову віддачу) техніки, є її продуктивність за час безперервної роботи або технічна (проектна) продуктивність. Цей показник найбільш детермінований у порівнянні з іншими показниками: змінного, добового, річного виробітку. Технічна продуктивність залежить від вихідних технічних параметрів обладнання, показників, що характеризують властивості предмета праці, інструмента (знаряддя), що безпосередньо впливає на предмет праці, показників, що характеризують природно-кліматичні умови, у яких буде використовуватись техніка. Так, коливання продуктивності сільськогосподарських тракторів для різних природно-кліматичних зон країни становлять 15%-25% [139, 140, 141]. Різномаїття причин і факторів, що впливають на цільову віддачу техніки певний обліковий період, перетворюють її в імовірнісну величину.
У цілому, як показано в роботі [27], в остаточному підсумку вся сукупність факторів, що впливають на віддачу техніки, синтезується в трьох основних показниках - проектної продуктивності обладнання, ступені його інтенсивного (по продуктивності або потужності) використання і ступеня його екстенсивного (у часі) використання. Відповідно з цим загальна формула річної віддачі (вироблення) для спеціальної ВСП і універсальної ВУ техніки може бути представлена у вигляді [27]:
, (3.1)
(3.2)
де WN - проектна продуктивність за 1 годину змінного часу, або продуктивність, показана на випробуваннях техніки в конкретних виробничо-технологічних і природно-кліматичних умовах;
Fв - річний календарний (режимний) фонд часу, години;
КU - середній коефіцієнт інтенсивного використання техніки, дорівнює відношенню фактичної продуктивності в експлуатації до її проектної величини;
КЕ - середній коефіцієнт екстенсивного використання техніки, дорівнює відношенню фактичного часу роботи техніки на рік до річного календарного (режимному) фонду часу;
m - кількість видів робіт, виконуваних даною технікою;
?i - переводний коефіцієнт одиниць i-го виду робіт у єдину розмірність;
hi - середня частка (імовірність) зайнятості даної техніки на i-му виді робіт, частки одиниці.
Наведені формули концентровано та найбільш повно відображають всі основні фактори, що впливають на формування річного виробітку техніки. Це полегшує дослідження даних питань і сприяє застосуванню математико-статистичних методів аналізу. При цьому одним з основних питань дослідження є визначення двох величин - коефіцієнтів інтенсивного КU і екстенсивного КЕ використання техніки. Їхнє визначення на стадії проектування техніки ґрунтується на результатах досліджень закономірності їхнього формування залежно від різних факторів [27].
Питання визначення ОЗП для техніки, що виконує складні функції, з урахуванням видів особливостей, якості виконуваних операцій практично не розглядаються при їхній економічній оцінці [90, 131, 134, 135, 136, 137, 138]. Для вирішення цього питання пропонується виходити із двох основних положень. По-перше, необхідно оцінити якість потреби, що задовольняється, що може характеризуватися рівнем якості виробу як об'єкта споживання (використання). По-друге, оцінити кількісну сторону, що задовольняє потреби, показником чого може служити тривалість використання техніки за певний обліковий період (рік, період до першого капітального ремонту, термін служби та ін.). У цілому ОЗП у цьому випадку можна представити у вигляді добутку:
В=ИПТ, (3.3)
де ИП - рівень якості виробу стосовно бази порівняння з урахуванням лише споживчих властивостей, % (або частки одиниці) (ИП?100 або ИП<100);
Т - тривалість безпосереднього використання техніки (час задоволення потреби) за прийнятий обліковий період, години.
Тривалість безпосереднього використання техніки враховує бажаний для споживача період задоволення потреби. При цьому враховується час на змушені перерви у зв'язку з ремонтом і технічним обслуговуванням даних оцінюваних виробів, тобто слід враховувати їхню надійність [137, 138]. Фізичний зміст показника "В" у цьому випадку представляється як кількість відносних одиниць якості потреби, що задовольняється, стосовно прийнятої бази порівняння (еталона) за обліковий період. Одиницею виміру цього показника пропонується брати: одиниця якості-година (ОЯ-година). Безумовно, даний підхід не може претендувати на все