РОЗДІЛ 2
РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ЗАМОВЛЕНЬ
ВЕНЧУРНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Принципи формування і структура організаційно-економічного механізму
управління портфелем замовлень науково-виробничого венчурного підприємства
Розширення господарської самостійності науково-виробничих підприємств України,
зумовлене переходом до ринкових умов господарювання, та надання їм можливості
вільно обирати організаційні форми і структури управління зумовлюють
необхідність керівникам об’єктів господарювання вести пошук найбільш
економічних та розвинених структур, гнучких процесів і методів управління. В
даних умовах самостійним об’єктом дослідження та аналізу стає діяльність з
управління портфелем замовлень інноваційної продукції підприємства в усіх її
проявах, включаючи розробку принципів формування і структури
організаційно-економічного механізму управління, функцій, процесів управління
та основних елементів системи управління бізнес-портфелем інновацій венчурного
підприємства.
Виділення принципів, за якими має бути сформований організаційно-економічний
механізм управління бізнес-портфелем інновацій вітчизняних науково-виробничих
венчурних підприємств дозволить більш глибоко дослідити зв’язок між визначеним
об’єктом та предметом дослідження, виділити проблемні елементи вже існуючих
механізмів та систем управління, які потребують адаптації до особливостей
управління саме портфелем замовлень інноваційної продукції як невід’ємної
складової стратегічного управління інноваціями на підприємстві; сформувати
гнучку, прозору та зрозумілу структуру організаційно-економічного механізму
управління, виділити зв’язки між складовими підсистемами всередині механізму та
відобразити взаємодію даних підсистем (і механізму в цілому) на макро-, мікро
рівні та рівні бізнес-одиниць управління [102].
Зважаючи на вищевикладене організаційно-економічний механізм управління
портфелем замовлень венчурного підприємства (ОЕМУПЗВП), на наш погляд, має
ґрунтуватись на наступних принципах (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Принципи формування організаційно-економічного механізму управління
портфелем замовлень малого науково-виробничого підприємства
Принцип системності. В економічній теорії під системою розуміють сукупність
елементів, що знаходяться у зв’язку і взаємозалежністю один з одним і створюють
певну цілісність, єдність [72; 163-164]. Організаційно-економічний механізм, що
розглядається, є складною, цілісною, відкритою, динамічною системою з
розгорнутою ієрархічно побудованою структурою підпорядкування. Вона складається
з декількох окремих підсистем, які взаємодіють між собою, з мікро- та
макросередовищем і впливають на загальноекономічну стратегію діяльності
підприємства, а також самостійно адаптуються до мінливих умов навколишнього
середовища. Таким чином до основних системних принципів слід віднести [29]:
- цілісність – принципову неможливість зведення властивостей системи до суми
властивостей її елементів; залежність кожного елемента, властивості і
відношення системи від його місця, функцій у середині цілого;
- структурність – можливість опису системи через визначення її структури;
- взаємозалежність системи і зовнішнього середовища – система формує і виявляє
свої властивості в процесі взаємодії із середовищем;
- ієрархічність – кожний елемент системи може розглядатися як окрема система і
може являти собою один із компонентів системи більш високого рівня;
- множинність описів кожної системи – через принципову складність кожної з них
їх адекватне пізнання потребує побудови множини моделей, що описують певні
аспекти системи.
ОЕМУПЗВП є складною, відкритою та адаптивною системою (здатною до
самоорганізації, саморегулювання, саморозвитку), динамічною системою
ймовірнісного характеру.
Механізм, що досліджується, може бути охарактеризований складністю структури,
наявністю численних елементів зі складними взаємозв'язками, динамічністю і
стохастичністю поведінки в цілому й окремих його елементів, існуванням
ієрархічних і функціональних підсистем, що розвиваються на підставі окремих
цілей (система аналізу, планування, проектування і програм розвитку, система
мотивації, система організації, інформаційна система, система контролінгу,
кожна з яких, у свою чергу, складається з ряду підсистем).
Реалізація функцій ОЕМУПЗВП відбувається шляхом постійного обміну інформацією
із зовнішнім середовищем (його економічною, соціальною, політичною,
демографічною, екологічною та іншими складовими). Умови зовнішнього середовища,
у свою чергу, визначаються динамікою процесів, що відбуваються у них, характер
цих процесів має ймовірнісний характер [109].
Динамічність ОЕМУПЗВП виявляється у постійних змінах ролі і значення його
систем (підсистем) залежно від стану навколишнього середовища, цілей
підприємства, спонукальних мотивів (стимулів) діяльності підприємства.
Адаптивність ОЕМУПЗВП полягає в самопідтримці обміну ресурсами
(інформаційними, матеріальними, фінансовими) між елементами системи управління
бізнес-портфелем підприємства, а також між підприємством і зовнішнім
середовищем; коригуванні системи управління портфелем замовлень підприємства
відповідно до змін умов функціонування; самовдосконаленні з метою забезпечення
умов тривалого виживання підприємства відповідно до його місії і прийнятої
мотивації діяльності.
Принцип комплексності. Під комплексністю слід розуміти взаємно обумовлений і
пропорційно взаємно узгоджений розвиток системи як єдиного цілого, що
забезпечує зв'язок усіх підсистем і елементів [102]. Принцип комплексності
орга