РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово - кліматичні умови в період проведення досліджень
Експериментальна робота виконувалася в лабораторних та тепличних умовах Інституту захисту рослин УААН, та в польових умовах Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла, який розташований в південно-східній частині Київської обл., на вододілі річок Рось і Росава в зоні Лісостепу. Досить підвищене плато (151 м над рівнем моря) так званого Дніпровсько-Канівського язика, де грунтові води залягають на глибині 50-60 м від поверхні грунту.
Грунт - чорнозем типовий. Гумусовий горизонт - 38-42 см. Карбонатний шар залягає на глибині 45-65 см. Порівняно легкий механічний склад сприяє доброму обробіткові, водопроникності, гарному повітряному і тепловому режимам. Проте грунт сприйнятливий до запливання, особливо в період сильних дощів, з утворенням поверхневої кірки. В орному шарі грунту міститься 3,56-4,18 % гумусу, загального азоту 0,27%, рухомого фосфору (за Труогом) 12,8-18,9 мг і обмінного калію (за Масловою) 9,5-12,7 мг на 100 г грунту. Гідролітична кислотність 1,37-1,71.
Наведені дані агрохімічної характеристики грунту дослідних ділянок свідчать, що грунт багатий на елементи мінерального живлення , має слабокислу, близьку до нейтральної реакцію грунтового розчину і сприятливий для вирощування озимої пшениці.
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає 7,6?С, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Найтепліший місяць року - липень, найхолодніший - січень. Середня багаторічна температура в липні +20,1?С, в січні - 6,1?С.
Перехід середньої добової температури повітря нижче 5 ?С встановлюється в період з кінця жовтня - початку листопада, коли закінчується вегетація озимої пшениці. Відновлення вегетації озимої пшениці проходить в кінці березня на початку квітня.
Забезпеченість вологою нестійка. В окремі роки зволоженя коливається від явно недостатнього до надлишкового. За багаторічними даними Миронівської АС ім. В.Ф.Старченкова за рік випадає приблизно 566 мм опадів. В роки проведення досліджень кількість їх за місяць коливалась від 202 (у червні 2001 р.) до 7 мм (у серпні 2001) - табл.2.1.
Таблиця 2.1.
Метеорологічні показники за період проведення досліджень
в МІП (1999 - 2002, 2004 р.)
ПоказникиПо місяцяхСередня температура,
?ССума опадів, мм
квітень
травень
червень
липень
серпеньСередня температура повітря, ?С
1999 рік
10,2
12,6
21,9
22,5
19,5
16,9
-2000 рік12,515,117,620,219,117,6-2001 рік11,113,716,724,120,817,3-2002 рік9,516,218,223,619,017,3-2004 рік8,713,317,219,919,815,8-Середня багаторічна температура, ?С
8,6
15,0
18,0
19,4
18,7
15,9
-Сума опадів, мм
1999 рік
30
46
37
90
41
2442000 рік751027812257-4332001 рік4753202707-3792002 рік241489747105-4212004 рік234912125115-324Середня багаторічна сума опадів, мм
45
44
77
88
61
315 Більша частина опадів випадає в теплий період року - квітень-вересень - 60-70%.
Агрокліматичні умови МІП сприятливі для вирощування озимої пшениці. Теплозабезпеченість території добра, вологозабезпеченість за вегетаційний період достатня, тому даний район вважається помірно зволоженим. Перехід від одного сезону до іншого здебільшого проходить поступово. Табличний матеріал метеорологічних показників представлений в додатках А 1-5.
Вегетаційний період 1998-1999 років
Осінь 1998 року характеризувалась підвищеною температурою повітря в 2 та 3 декаді вересня та значним зниженням її в першій декаді жовтня. Наступний місяць характеризувався температурою близькою до середньобагаторічної. З 2 декади листопада по 1 декаду грудня температура повітря становила на 7-10?С нижче від норми. Даний вегетаційний період в умовах МІП характеризувався низьким зволоженням за рахунок атмосферних опадів. Їх було на 17,7% менше за норму. Значна кількість опадів випала в жовтні місяці, що сприяло доброму росту і розвитку сходів.
Зимовий період за температурним режимом був в межах норми, та характеризувався незначним зниженням кількості опадів, що сприяло добрій перезимівлі рослин пшениці. Весна 1999 р. характеризувалася підвищеною температурою в кінці березня та протягом квітня. У 1-2 декаді травня відмічалося різке похолодання на 3-5?С. Початок літа був теплим, а з 2 декади червня до кінця липня, в фази колосіння, цвітіння та наливу зерна спостерігалось різке підвищення температури, що могло негативно впливати на розвиток рослин пшениці.
Початок весни був досить вологим, а квітень і травень 1999 року характеризувались зниженням кількості опадів. Червень місяць був сухим, а зволоження липня місяця було в межах норми, що сприяло доброму наливу зерна.
Відносна вологість повітря за цей вегетаційний рік була в межах норми з незначними відхиленнями до 5% в той чи інший бік. Лише у весняний період спостерігалося значне зниження відносної вологості повітря (3 декада березня, 3 квітня та 1 і 2 травня), що значно загальмувало розвиток збудників септоріозу. Значне підвищення відносної вологості спостерігалося у 3 декаді червня та в липні, але великого значення для розвитку хвороб не мало. Отже, весняно-літній період характеризувався незначним розвитком хвороб (дод.А 1).
Вегетаційний період 1999-2000 років
Осінь 1999 року характеризувалася теплим вереснем та початком жовтня: на 4,9-5,1?С вище норми. До кінця листопада спостерігався тривалий прохолодний період, а початок зими був досить теплий: на 3-5,4?С вище норми. Зима була м'якою з поступовим переходом до весни. Березень та квітень характеризувалися високою температурою повітря, а у травні спостерігався тривалий прохолодний період. Літні місяці мали температурний режим наближений до середньобагаторічного, відхилення в
- Київ+380960830922