Розділ 2.
Шкодочинність раку картоплі
Всі збудники хвороб рослин картоплі за своєю шкодочинністю можна розмістити в
ряд: гриби - віруси - бактерії - паразитичні квіткові рослини. Найбільш
шкодочинними є гриби, серед яких збудник раку є надзвичайно небезпечним не
тільки внаслідок значних втрат врожаю бульб, але і внаслідок суттєвого зниження
їх якості.
2.1 Токсичність для тварин уражених раком бульб
До середини п’ятидесятих років минулого сторіччя в науковій літературі
описувалося лише спостереження Ремі /див. Stift A., 1911/, який виявив у двох
кролів слабкий розлад шлунку після того, як впродовж шести днів їх годували
ураженою раком картоплею. Панувала думка про нешкідливість таких бульб.
У 1955 - 1958 роках Академія наук України запропонувала терміново дослідити
можливість токсичного впливу ураженої раком картоплі на тварини. Такі
дослідження були розпочаті в 1958 році в тодішньому Чернівецькому медичному
інституті (нині Буковинська державна медична академія) професором С.П.
Закривидорогою разом з
В.С. Закривидорогою, Д.В.Ліпсіцем, В.А. Полатай, М.Л. Тарахівським, В.Л.
Фастівським.
Досліди проводили на 9-ти кролях-самцях, розділених на три групи по три
кролі:
1 група - щоденно, протягом двох тижнів, згодовували по 100 г варених ракових
наростів;
2 група - впродовж місяця згодовували по 100 г варених бульб, що були уражені
раком, але нарости з них видаляли;
3 група - контрольна, протягом місяця годували по 100 г вареної картоплі, яка
не була уражена раком.
В кінці досліду кролів забивали і гістологічно досліджували їх органи.
Встановлено, що у тварин, яких годували раковими наростами, зменшувалась
кількість гемоглобіну і еритроцитів (тобто розвивалось явище анемії) та
прискорювалось РОЕ, в той час як у тварин 2-ої групи вміст еритроцитів і
гемоглобіну збільшувались при незмінному РОЕ.
Ефірний екстракт із ракових наростів спричиняв сильну фізіологічну дію на
шкіру кролів, що свідчить про наявність у них токсичних речовин, ймовірно
ліпідної природи.
У ряді органів тварин, яким давали в раціоні ракові нарости ї уражені бульби,
виявлено наявність певних гістологічних змін. Так, у шлунку виявлено зменшення
в порівнянні з контролем головних клітин за рахунок збільшення числа
додаткових.
Найбільш виражені зміни спостерігались у печінці. В дольках останньої
відмічались вогнища деградації, локалізованих, переважно, довкола центральних
вен. Клітини печінки в цих місцях більш світліші і в протоплазмі містять
зернистість. Ці зміни особливо виражені у тварин, яких годували раковими
наростами. У серці цих кролів відмічено дрібноклітинну інфільтрацію сполучної
тканини, розташованої між волокнами міокарду, в мозку чітко виражений
периваскулярний набряк, в корі великих півкуль відмічено різну ступінь
забарвлення нервових клітин.
Отже, проведені дослідження і одержані результати дають підстави вважати, що
згодовування тваринам ураженої раком картоплі і ракових наростів спричиняє
токсичний на них вплив, який виражається в появі анемії і розвитку явищ
деградації в ряді паренхіматозних органів.
Таблиця 1 — Вміст білку (%) в сиворотці крові кролів (Всесоюзна
науково-дослідна станція по раку картоплі, м. Чернівці)
Варіант досліду
Вміст білку
до згодову-вання
після згодовування
здорової картоплі
картоплі ураженої раком
раковими наростами
1. Контрольні тварини
2. Згодовування ураженою раком картоплею без ракових наростів
3.Згодовування раковими наростами
7,15
7,08
7,31
7,26
--
--
--
6,73
--
--
--
6,84
Біохімічні дослідження показали, що найбільш суттєве зниження вмісту білку в
сиворотці крові відбувається у кролів, яким згодовували ракові нарости (на
0,47%, табл. 1); дещо менше у 2-ї групи дослідних тварин (на 0,35 %); у
контрольних - дещо підвищене (на 0,11 %). Зменшення вмісту білку в плазмі
крові, очевидно, пов'язано з порушенням синтезу альбумінів в печінці.
Згодовування тваринам ракових наростів призводить до суттєвого зниження вмісту
в сиворотці крові б-глобулінів, а вміст в-глобулінів, як правило, збільшується
на 10-16%. Причому, основні зміни відмічаються в печінці, нирках, міокарді,
головному мозку. В печінці ці зміни зводяться до вираженої білкової та жирової
дистрофії, лімфоїдно-клітинної інфільтрації, збідненням глікогену. В нирках,
міокарді, головному мозку - зміни переважно судинного характеру.
Таким чином, дослідження підтвердили не тільки безперечну токсичність ураженої
раком картоплі для тварин, але і, як джерело інфекції, вимагають вживати
невідкладні заходи з виявлення, локалізації ї ліквідації вогнищ цієї
надзвичайно шкодочинної хвороби та ретельного систематичного фітосанітарного
нагляду за посівами культури.
2.2. Шкодочинність звичайного та агресивних патотипів
Вивченням шкодочинності раку картоплі дослідники вже давно не займаються, а
впродовж цього часу змінився виробничий сортимент культури, відбулися значні
зміни в паразитичній активності самого гриба та його внутрішньовидовій
спеціалізації, що не дозволяє запропонувати виробництву заходи захисту цієї
культури від хвороби.
Ще в 1960-х роках ця проблема ускладнилась недостатніми експериментальними
даними про прямі втрати врожаю в різних еколого-кліматичних зонах. При цьому
не приймався до уваги той факт, що раніше запропоновані виробництву цінні
ракостійкі сорти у вогнищах з агресивними формами патогена можуть давати таку
картину ураження, яка притаманна нестійким сортам до патотипу 1: Альма,
Вольтман, Лорх, Поліський рожевий, Світанок Київський. Окрім цього, не
враховувались особливості пізніше введеного суворого к
- Київ+380960830922