РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика об'єктів дослідження
В основу дисертаційного дослідження покладений аналіз результатів лікування 222 хворих на ГПБЕ, що знаходились у факультетській хірургічній клініці Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова на базі Вінницького міського центру хірургії печінки, позапечінкових жовчних протоків та ПЗ, упродовж 1998-2004 рр. Робота пройшла біоетичну експертизу в комітеті з біоетики ВНМУ ім. М.І.Пирогова (протокол № 1 від 16.09.05 р.).
При виконанні дослідження фіксувалися скарги, дані анамнезу, результати клінічних та лабораторно-інструментальних методів обстеження у хворих на ГПБЕ. Встановлювався клінічний діагноз, обсяг і особливості консервативної терапії, передопераційної підготовки та оперативного втручання, перебіг післяопераційного періоду з фіксацією отриманої інформації в спеціально опрацьованій карті.
Контрольна група складалася зі 118 хворих на ГПБЕ, котрим проводилося традиційне комплексне лікування в період 1998-2001 рр. До дослідної групи ввійшли 104 хворих, які отримували оптимізоване комплексне лікування під час виконання дисертаційного дослідження протягом 2002-2004 рр.
Середній вік хворих становив 58,59±0,92 років. Питома вага пацієнтів жіночої статі становила 158 (71,2±3,04%), чоловічої статі - 64 (28,8±3,04%) (t=4,3; p<0,001). Характер розподілу пацієнтів за гендерно-віковою належністю встановив, що питома вага хворих працездатного віку (до 60 років) становила 49,6% (110 хворих), що частіше ГПБЕ реєструвався у вікових групах 60-69 років (64 хворих, 28,8%), 50-59 років (59 хворих, 26,6%) та 70-90 років (48 хворих, 21,6%) (табл. 2.1).
Зсув піку захворюваності на ГПБЕ в бік старшої вікової групи обумовлює збільшення кількості осіб із супутньою соматичною патологією (184 хворих - 82,9±2,5%) (t=3,57; p<0,001) (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Гендерно-віковий розподіл хворих на ГПБЕ (n=222)
Вік хворихКонтрольна група
1998-2001 рр.Дослідна група
2002-2004 рр.ЖЧЖЧУсього20-2931206 (2,8%)30-39427114 (6,3%)40-491298231 (13,9%)50-59191022859 (26,6%)60-69299151164 (28,8%)70-9015522648 (21,6%)Усього 82367628222 (100%)
Таблиця 2.2
Структура супутньої соматичної патології у хворих на ГПБЕ (n=222)
Супровідна соматична патологіяКількість хворих% від загальної кількості хворихІшемічна хвороба серця16072%Недостатність кровообігу 1-3 ст.9642,5%Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок8237%Ожиріння 2-4 ст.6227,9%Гіпертонічна хвороба 1-3 ст.6027%Гепатоз3716,7%Цукровий діабет, 2 тип2411%Хронічні захворювання легень2210%Захворювання опорно-рухового апарату156,8%Нефропатія136%Без супутньої патології3817%
Аналіз даних свідчить про відсутність супутньої соматичної патології у 38 (17,1±2,5%) хворих (t=3,57; p<0,001), натомість, у 184 (82,9±2,5%) хворих було встановлено наявність супровідних фонових соматичних захворювань. У середньому в одного хворого діагностовано 3,1 супутні патології (571 захворювання на 184 хворих).
Супутня соматична патологія вимагала додаткової медикаментозної корекції, ускладнювала перебіг ГПБЕ, створювала труднощі у визначенні обсягу і термінів проведення консервативної терапії та передопераційної підготовки, встановленні показів до оперативного втручання, виборі способу знеболення, формувала фон для розвитку в післяопераційному періоді тромбоемболічних та кардіо-респіраторних ускладнень.
Всім хворим при госпіталізації проводився повний обсяг необхідних клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження і консультацій суміжних спеціалістів для верифікації діагнозу, проведення диференційної діагностики, виявлення та корекції соматичної патології, а також встановлення відділення госпіталізації відповідно до клінічних рекомендацій з питань організації та надання медичної допомоги хворим з гострими хірургічними захворюваннями органів живота, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України від 10.04.04 р. [63]. При проведенні дисертаційного дослідження користувалися Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду (МКХ-10), згідно з якою виділено 2 форми ГП: набрякова та деструктивна. Одночасно з цим вибір лікувальної тактики з визначенням термінів, темпу й обсягів консервативної терапії, передопераційної підготовки та строків виконання оперативних втручань, базувався на принципах доказової медицини, тобто на об'єктивній оцінці загального стану хворого і визначення ступеня важкості ГП відповідно до класифікації, прийнятої міжнародним симпозіумом в Атланті (США) у 1992 р. [212], де основним критерієм визначення ступеня важкості перебігу ГПБЕ є бальна оцінка за оціночними мультифакторіальними шкалами: А - ГП середнього ступеня важкості, Б - важкий ГП.
У 61 (27,5±2,99%) хворого при госпіталізації внаслідок нетипового перебігу захворювання був встановлений попередній діагноз: спайкова хвороба очеревини - у 33 (14,8±2,38%) хворих, перфоративна гастродуоденальна виразка - у 15 (6,8±1,69%) хворих, гостра кишкова непрохідність - у 3 (1,4±0,79%) хворих, гострий апендицит - у 5 (2,25±0,99%) хворих, гострий пієлонефрит - у 5 (2,25±0,99%) хворих (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за попереднім діагнозом (n=222)
Попередній діагноз при госпіталізаціїКількість хворих% хворих1. Гострий холецистопанкреатит16172,5%2. Гострий холецистопанкреатит чи спайкова хвороба очеревини3314,8%3. Перфоративна гастродуоденальна виразка156,8%4. Гостра кишкова непрохідність31,4%5. Гострий апендицит52,25%6. Гострий пієлонефрит52,25% Усього:222100%
Наш вибір оціночної системи зважав на досвід, можливості та специфіку роботи факультетської хірургічної клініки, тому визначення ступеня важкості діагностованого ГПБЕ базувавс