РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися такі методи і методики:
1. Вивчення, аналіз і узагальнення науково-методичної літератури.
2. Експертна оцінка спортивної майстерності.
3. Педагогічне тестування.
4. Педагогічні спостереження за змагальною діяльністю.
5. Антропометрія.
6. Динамометрія.
7. Спірометрія.
8. Рефлексометрія.
9. Хронаксіметрія.
10. Тепінг-тест.
11. Треморографія.
12. Варіаційна пульсометрія.
13. Стрибкова ергометрія (визначення анаеробної фосфагеної потужності).
14. Визначення МСК розрахунковим методом за Dobeln.
15. Оцінка біологічного віку.
16. Методи математичної статистики.
Вивчення, аналіз і узагальнення науково-методичної літератури. Вивчалася загальнотеоретична і спеціальна література з фізіології, психології, педагогіки, математичної статистики, особливо детально вивчено праці П.К. Анохіна ?7?, Р.М. Баєвського ?10?, М.В. Макаренко та ін. ?125, 126, 127?, О.О. Приймакова ?152, 153, 154?, М.П. Дудіна ?58, 59, 60, 61 та ін.?, а також інших провідних спеціалістів нашої країни, більшість з яких присвячено спортсменам-гандболістам - Л.Я. Євгеньєвої, В.Я. Супринян ?68?, К.А. Кеберлинського ?85?, Л.П. Запорожанової ?72?, В.Я. Ігнатьєвої та ін. ?75, 76?, О.Г Кубраченко та ін. ?108?.
Аналіз даних наукової і науково-методичної літератури дозволив виділити ряд методів і методик, за допомогою яких передбачається досягнення мети і завдань дослідження.
Вивчалися монографії, дисертаційні роботи, публікації, що дозволило систематизувати існуючі відомості, які стосуються питань розвитку просторово-часових параметрів рухів, а також значення соматовегетативного забезпечення в процесі розвитку просторово-часової точності рухів.
Експертна оцінка спортивної майстерності. Спортивна майстерність спортсменів визначалася методом безпосередньої оцінки. Група експертів (тренери) оцінювала кожного спортсмена за показниками ефективності кидків і передач у тренувальній і змагальній діяльності, використовуючи п'ятнадцятибальну шкалу. Найвища результативність точнісних дій оцінювалася в 15 балів.
Узгодженість думок експертів визначалася за коефіцієнтом конкордації:
W = ,
де S - сума квадратів відхилень сум рангів, приписаних кожному об'єкту оцінки, від середньої суми рангів;
m - кількість експертів;
n - кількість об'єктів оцінки.
Педагогічне тестування. Метою педагогічного тестування є визначення складових технічної і фізичної підготовленості з урахуванням ігрової майстерності. За основу взято комплекс контрольних тестів, які проводяться щорічно наприкінці підготовчого періоду. Ці тести мають найбільшу значимість, задовольняють вимоги надійності й інформативності ?18?, а також відповідають віковим особливостям підлітків ?26?. До складу цих тестів входять:
- біг 30 м;
- біг 30 м з веденням м'яча;
- метання м'яча на дальність;
- стрибок у довжину з місця;
- човниковий біг (100 м).
Для дослідження часу і точності кидків по воротах був використаний такий тест. У воротах позначалося 4 кутові сектори площею 30?30 см. У секторах за воротами розміщалися електролампи, на сітці - два інерційних датчики, з'єднаних з милісекундоміром. Запуск секундоміра відбувався з контактів на пальцях руки, якою виконувався кидок, у момент випуску м'яча спортсменом. Хронометр зупинявся з інерційних датчиків у момент торкання м'яча сітки.
Кожен випробуваний виконував чотири серії кидків з 9-метрової лінії по 5 кидків у кожній серії:
1) кидки в опорному положенні в заздалегідь відомий кут (до початку розбігу в якому-небудь секторі загорялася лампочка);
2) кидки в опорному положенні в кут, у якому лампочка загорялася наприкінці розбігу (раптово запропонований кут);
3) кидки у стрибку в заздалегідь відомий кут;
4) кидки у стрибку у раптово запропонований кут.
Таким чином, кожен гравець виконував 20 кидків. Реєструвалися час виконання кожного кидка і точність влучень, яка оцінювалася візуально за п'ятибальною шкалою (кидок, виконаний точно в кут, оцінювався в 1 бал). Чим вищою є точність спортсмена, тим меншу суму балів він набирає.
Після виконання кожної серії кидків - 1 хв. відпочинку.
Педагогічні спостереження за змагальною діяльністю гандболістів містили в собі:
- аналіз протоколів основних змагань (чемпіонатів України, турнірів) (додаток А);
- визначення кількісних показників ефективності кидків протягом всього ігрового часу.
Визначалася кількість вдало виконаних кидків, кількість не забитих м'ячів і загальна кількість кидків.
На основі цих даних розраховувався показник ефективності кидків спортсменів:
Коефіцієнт ефективності = Кількість вдало виконаних кидків .
Загальна кількість кидків
Антропометрія. З антропометричних показників досліджувалися довжина і маса тіла. Довжина тіла вимірювалася ростоміром (см), маса - медичними вагами (кг).
Динамометрія. За допомогою кистьового динамометру (ДК 140) визначалася сила м'язів кисті та передпліччя кидкової руки, що вимірювалася у деканьютонах (даН). Обстежуваний в стоячому положенні відводив витягнуту руку з динамометром в сторону і максимально без ривку стискав динамометр. Вимір проводився 2 рази. Враховувався кращий результат.
Спірометрія. Визначався один з основних показників зовнішнього дихання - життєва ємність легень (л). Вимірювання проводилося за допомогою сухого спірометра за стандартною методикою: мундштук протирався спиртом, потім обстежуваний після максимального вдиху через мундштук робив максимальний видих у спірометр ?192?. Виміри проводилися 2 рази. Фіксувалося найбільше значення.
Рефлексометрія. Психофізіологічні дослідження в ігрових видах спорту, і зокрема в гандболі, мають важливе значення, оскільки в умовах дефіциту часу від способу, швидкості, точності регуляції рухів залежить прогр