Теоретико-методичні основи управління системою багаторічної підготовки спортсменів швидкісно-силових видів спорту (на матеріалі дослідження стрибків у висоту)

Розділ 2
методи й організація дослідження
Сучасні завдання вдосконалення управління системою багаторічної підготовки
спортсменів швидкісно-силових видів спорту диктують необхідність прискореного
вивчення факторів, які впливають на спортивний результат і визначення їх
значущості.
У зв’язку з цим глибоко та всебічно досліджуються функціональні та морфологічні
особливості спортсменів, розробляються модельні характеристики технічної та
спеціальної фізичної підготовленості, нормативні показники особливостей
тілобудови спортсменів різного віку, використовуючи які визначають придатність
спортсменів і їх перспективність.
У цьому розділі систематизовані основні методи досліджень, які
використовувались у цій роботі. Вдосконалене управління системою багаторічної
підготовки спортсменів не уявлялося без переходу від окремих, локальних
удосконалень методик досліджень до комплексу взаємопов’язаних обновлень, які
повинні відповідати реаліям сьогоднішнього дня, новим поглядам і оцінкам
ситуацій у швидкісно-силових видах спорту.
Враховано практично всі рекомендації провідних тренерів і тренерів національної
збірної команди України з легкої атлетики щодо визначення стратегії, змісту та
форм побудови багаторічного тренувального процесу висококваліфікованих
спортсменів (В.В. Петровський, В.О. Лонський, В. Киба, С.А. Дон­ськой,
В.І. Боб­ров­ник, В.К. Журавльов, В.А. Сафонов, А.В. Михаль­ченко,
П.А. Дмитрієвський та інші), рекомендації професорів І.П. Ратова й
А.М. Лапу­ті­на щодо використання сучасних інструментальних методів
дослідження, які застосовуються у спорті вищих досягнень.
2.1. Методи досліджень
Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи
дослідження:
Аналіз науково-методичної літератури з метою:
оцінки якості контролю в процесі підготовки спорт­сменів швидкісно-силових
видів спорту; оцінки рівня науково обґрунтованого прогнозування у процесі
багаторічної підготовки спортсменів;
розбору існуючої системи управління багаторічною підготовкою спортсменів
швидкісно-силових видів спорту;
визначення додаткових тренувальних засобів на різних етапах багаторічної
підготовки спортсменів;
вивчення можливості використання технічних засобів і тренажерів для
удосконалення технічної майстерності спортсменів-стрибунів.
Вивчення накопиченого досвіду роботи з управління системою підготовки провідних
спортсменів швидкісно-силових видів спорту з використанням деяких результатів
багаторічних досліджень і тренерського досвіду автора, спостереження за роботою
кращих тренерів у країні.
Анкетне опитування широкого кола тренерів, наукових працівників, керівників та
інших спеціалістів, а також вивчення поставленої проблеми че­рез конфіденційні
бесіди зі спеціалістами, заздалегідь сплановані й запро­гра­мо­вані (зазначимо,
що саме цим шляхом ми отримали в подальшому багато­знач­ні факти й матеріали,
які мають досить глибокий, об’єктивний смисл).
Спеціальні педагогічні спостереження у процесі тренувальної діяльності
спортсменів і в експериментальній роботі.
Порівняльний аналіз експертних оцінок рівня підготовленості та спортивних
результатів спортсменів з об’єктивними даними.
Тут варто підкреслити те положення, що сучасний етап розвитку системних
досліджень пов’язаний із розумінням недостатності вивчення лише одного
математичного опису досліджуваних моделей і, у зв’язку з цим, необхідністю
застосування неформальних суджень спеціалістів (незалежних об’єктивних і
компетентних експертів) неодноразово впродовж усього дослідження у процесі
пошуку вирішення поставленого завдання, а не тільки при його постановці й
аналізі кінцевих результатів.
Серія окремих рекогносцирувальних експериментів. Під час окремих додаткових
лабораторних експериментів було розглянуто спеціальні засоби тренування та
комплекс корекцій, які могли б найбільш суттєво впливати на зміну конкретних
параметрів рухової навички. У цих же експериментах уточнювалися чи
обновлювалися окремі модельні характеристики, пов’язані з оптимальним їх
діапазоном залежно від рівня виявлення різних якостей і станів спортсменів.
Основний педагогічний експеримент 1996-2003 рр. проводився для виявлення
ефективності й доцільності прийнятих стратегічних і тактичних рішень щодо
управління процесом багаторічної підготовки спортсменів швидкісно-силових видів
спорту (на матеріалі дослідження підготовки стрибунів у висоту).
Формування методики дослідження ми пов’язували з завданням розробки оптимальних
управлінських рішень, оцінок можливих альтернатив удосконалення системи
управління (зокрема, оцінок ближніх і віддалених наслідків прямих і непрямих
ефектів регулюючих впливів на систему).
Крім основного педагогічного експерименту, були проведені додаткові педагогічні
експерименти з вивчення вікової динаміки приросту соматичних характеристик,
спеціальних фізичних якостей, динаміки зміни технічних параметрів (1988-1995
рр.), вивченню ефективності використання нових засобів оцінки швидкісно-силових
можливостей спортсменів і ефективності використання технічних засобів і
тренажерів у системі багаторічної підготовки (методу електростимуляції та
методу „полегшуюче лідирування”).
Антропометрія.
У роботі використано загальновідомі у спортивній науці інструментальні методи
дослідження:
тензодинамографія [56, 103, 186, 168, 273, 294, 498];
електроподографія [56, 354, 451, 457];
електроміографія [56, 103, 111, 198, 200, 201, 294, 295, 411, 412, 451, 498];
полідинамометрія [56, 186, 187, 306, 342, 467];
кіноциклографія [56, 74, 101, 111, 127, 146, 186, 223, 275, 451];
високочастотна кінозйомка [294, 306, 498];
стимуляційна електроміогр